Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нал 634 нал паппути см. напинати. напнутий, нап'ятий 1) натянутый; разбитый, раскинутый, распущенный; надутый; напяленный распяленный; впяленный [У руках Шовкун тримав туго напнуті віжки (Ґонч ); На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила На< кличуть в дорогу (Мур.); І знов мені приснилось море. Баркаси чорні від смоли. Напнуте вітром, аж прозоре, Вітрило лине на вали (Нагн.)\ Сніданок закінчився Панас Максимович забрав газети і пішов у садок, де між двома старими яблунями був нап'ятий гамак (Минко)]; 2) надетый; натянутый; напяленный, на- брбшенный, накинутый [Хмарка сховалась за стародавньою могилою, потім знову вигулькнула, як руда шапка, нап'ята на невидиму лозину (Донч.)]; 3) накрытый, покрытый [Біля кошика стоїть клітка, сіткою напнута (Вишня)]; ~та хусткою (о женщине) повязанная платком [Наумиха, напнута чорною хусткою, з складеними на грудях руками, стояла, спершись на ріг безверхої хати (Коцюб.)]. Ср. напинати 1—3. напнутися см. напинатися. папнутість, -тості натянутость. наповал нар. наповал [Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал (Бажай)]. напбвапиїі разг. пбенный; прил. поёный [—І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?—докоряла вона.— ..Пі корова, ні кобила не наповал і, а він блукає.. (Мирн.)]. наповзати, -заю, -заєш, наповзти, -зу, -зеш наползать, наползти [На буряки п'ятої - бригади довгоносик напав павалою.. Він наповзав хмарами і пожирав молоді сходи (Минко)\ Величезні крижини нестримно наповзали одна на одну (Гонч.); Зорі ще де-не-де блискотіли на небі.. Та от наповзло хмаровиння і заховало їх (Турч.)] наповненні] наполненный; наводнённый, оглашенный [На подвір'ї стоїть безтарна, наповнена яблуками (Ст.); П'яно пахнуть черешні, наповнені соком і глеєм (Герас.)]. Ср наповняти. иаповнеиість, -пості иаводнённость. наповнення наполнение; наводнение (Поетичність відтворених Д. Павличком подій і картин зумовлена насамперед їх високим ідейним наповненням (Л*?га. газ., 1953, XII)]; ~ня запахом распространение запаха (аромата) Ср. наповняти. наповнити см наповняти. наповнитися см. поповнятися. ііанопіпоїишпн наполнение; наводнение. Ср. наповняти. паповнювати см. наповняти. напбіііпонаїїіся см. наповнятися. наповнювач техн наполнитель. наповняти, -пяю, -пясіїї и наповнювати, -нюні, -шовні, наповнити, -ню, ~іннп наполнять, наполнить, (слишком большим количеством чего-нибудь — ещё) наводнять на подпить (преим неодобр.); (о некоторых чувствах—внушать — ещё) вселять, вселить ічті); (о громких звуках— ещё) оіла- шаіь, огласить (обычно с дополнением виз- ' дух, помещение и т. п.) [Повітря наповняло дивне гудіння (Трубл.); Війна наповнює кишені капіталістів, яким тече море золота з казни великих держав (Ленін); Бандура дзвеніла тихо і журно, наповнюючи кімнату вільною піснею про дикий степ і могутні води Дніпра (Куч.); Дірявого мішка не наповниш (приказка)]', ~ти запахом наполнять, напблпить запахом (ароматом), распространять, распространить запах (аромат); радісні крики ~ііили повітря радостные крики огласили воздух. наповнятися, -няюся, -ііяєшся и наповнюватися, -пююся, -нюєіпся, наповнитися, -нюся, -иишся 1) наполняться, наполниться; наводняться, наводниться; оглашаться, огласиться [Вечоріє. Тиха протягом дня садиба колгоспу наповнюється діловим гомоном (Рад. Укр., 1949, VIII); Судова зала звільна почала наповнюватись публікою (Фр.)\ Раптом тиша в усьому домі здригнулась і наповнилась звуками музики (перекл. а О. Толстого)}; щ 6 ^ішлося запахом ч о г 6 что на полнилось запахом (ароматом) чего, где рас пространйлея запах (аромат) чего [—Будем снідати,— Галина метнулася до печі, і кімната наповнилася запахом пшеничних галушок, смаженої цибулі і сала (Ком. село, 1955, /)]; ліс ~нився пташиним співом лес огласился пением птиц, 2) страд, з. (несоверш.) наполняться; наводняться. Ср. наповняти. напоготів нар. воен. на изготовку [Андрій і Арон, тримаючи гвинтівки напоготів, попрямували до вершників (Войч.)]. напоготові нар. наготове; (настороже) начеку [Під руками у мисливця лежала напоготові рушниця (Десн.)', Напоготові стоять всі комбайни (Рад. Укр., 1951, VI)) Боротьби закон — тримайсь напоготові (Ус.)]; бути ~ві быть наготбве; быть начеку. напоєний напоенный; перен. поэз. напоённый [Горби вже встигли почорніти, а в долинах ще лежить крихкий, напоєний струмками з гір, сніжок (Нач.); Тепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією (Гонч.)]. напозичати, -чаю, -чаєш и напозичатися разг. 1) (у кого) набрать взаймы (у когб); разг. надолжать (ком^) [Правити через суд довг із Семена — так мало ще напозичав, ще не час... (Коцюб.); Напозичався вже так, що й у вічі людям дивитись ніяково (Тесл.)]; 2) (кому) надавать взаймы; рааг. наодблживать, назанимать [Напозичав людям багато, та як-то люди оддаватимуть (Харьк. — Сл. Гр.)]. напоїти1 см. напоювати. напоїти2 см напувані. напоказ нар. напоказ [Дами охали та пищали, кривлячи уста та виставляючи напоказ, які-то вони чулі та м'якого серця (Фр.)\. наполегливий настойчивый, упорный; (решительно добивающийся цели — ещё) напористый (разг.) |3 першого дня свого існування Радянська держава веде наш- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)