Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ніш 635 пап легливу боротьбу за мир і дружбу між народами (Літ. газ., 1951, IV); Василь — людина наполеглива, трудовита (Коп.)]. наполегливість, -вості настойчивость, упбр- ство; напористость [Ми, молоді літератори, зобов'язані з особливою наполегливістю працювати над мовою своїх творів, по- горьківському оволодівати словом (Літ. газ., 1951, IV)] Дружинін знав натуру командира, поважав його організаторський хист, сильну волю і наполегливість (Шер.)]. Ср. наполегливий. паполёглпво нар. настбйчиво, упбрно; напористо [Любовно і уважно, терпеливо і наполегливо Ленін відбирав керівні кадри партії (Біогр. Леніна)]. Ср. наполегливий наполеондор, -ра ист. наполеондор. наполеонівський ист. наполебновский. наполіскувати, -кую, -куєш, наполоскати, -лощу, -лбщеш разг. наполаскивать, наполоскать наполовину нар. наполовину, разг. вполовину; (при указании с чем — ещё) пополам; (иногда — ещё) полу-(присоединяемое к следующему слоеу) [Маленький письмовий стіл служив наполовину сейфом, наполовину комодом (Трубл.)]; ~цу білий наполовину белый, полубёлый; ^ну дикун иолудикарь наполоскати см наполіскувати. наполоти см па полювати. наполоханий испуганный; всполошённый; вспугнутый [Галя забилась у куток, як наполохане звірятко, притиснула обидві руки до грудей і метала з сухих очей ніби синє полум'я (Панч)\ Виють вночі наполохані собаки (Головко); Марабу, наполохані, плавно й красиво злетіли з даху, понеслись у напрямі гір (Ільч.)].Ср. наполохати. наполохати, -лбхаю, -лбхаєш испугать; (встревожить) всполошить; (поднять с места) вспугнуть [Світлої місячної ночі їх [партизанів] наполохав якийсь дрібний і частий перестук (Ст.); Тепер я заборонив і ходити й їздити повз буряки, щоб не наполохати моїх найкращих друзів-чибісів (Вишня)]. наполохатися, -лбхаюся, -лбхаєшся испугаться; всполошиться [3 обличчя не видно було, що він дуже наполохався (Панч); Наполохавсь крижепь бистрий — Несподівана загроза (Шпак)]. Ср. паполбхати. наполювати, -люю, -люєш, наполоти, -полю, -полеш напалывать, наполбть. наполягання настояние, настаивание [Без особливих наполягань, тим більше, що Лесю, як і Якова, цікавила агрономія, Голован умовив її їхати вчитися до того ж міста, де був він сам (Козач.)]. наполягати, -гаю, -гаєш, наполягти, -ляжу, -ляжеш настаивать, настоять (на чём); (только несоверш.— настойчиво указывать) напирать (на что), упирать (на что); (усиленно заниматься чем-нибудь) налегать, налечь (на что); (соверш. — еще) приналечь, разг. принажать (на что) [Вона все варується мені сказати, тільки гляне та зчервоніє. А я все наполягаю: скажи та скажи! (Вовч.)\ Сашко не ворухнувся, ше міцніш» наполіг на роботу, ніби гудка не чув (Риб.)]. ііапбльнніі ист. напбльный: ~пий гётьмав напольный гетман напомаджений напомаженный [Побіч нього сидів молоденький напомаджений секретар (Гал.)]. » напомадити, -джу, -диш напомадить. напомадитися, -джуся, -дишся напомадиться напомацки нар. ощупью [Василь почав напомацки просуватися вздовж стіни (Бойч.)]. напомповувати, -пбвую, -пбвуєш, напомпувати, -пую, -пуєш редк накачивать, накачать, спец. нагнетать, нагнести [Напомповують [робітники] повітря в понтони, щоб підіймання було повільне й рівномірне (Я те.)]. напомповуватися, -пбвується, напомпуватися, -пується 1) наполняться, наполниться [На ше становище робилось неприємним. Ю|.м?і дедалі напомповувалась власними вигадками, дедалі розпалювалась (Коцюб.)]; 2) страд, з. • (несоверш.) накачиваться; нагнетаться; ср напомповувати. напомпувати см. напомповувати. иапомпуватися см. напомповуватися. напоневірятися, -ряюся, -ряєіпся разг. намыкаться. напорати, -раю, -раєш наделать; наготбвить, (только о пище) настряпать (разг.) [Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та шеид- ше до мішків — І почала хазяйнувати, — Не стільки їсти, як псувати. Напорала Мишва купцеві баришів (Гл.); Горпино, давай нам борщу, каші... Всього давай, шо напорала (Мирн.)]. . папбратися, -раюся, -раєшся наработаться, нахлопотаться, навозиться. напористий напористый [Слова у Савченка завжди були молоді, напористі і міцні, як весняні води (Ст.); Танки йшли упевнено, напористим темпом урозбрід (Ле і Левада)]. напористість, -тості наибристость. напористо нар. напористо [Господарство Глухенький повів напористо, упевнено (Гонч.); Самосват заговорив чітко і напористо, наче не доповідав, а викладав план воєнної опе- ?іації, який не підлягає обговоренню Минко)]. напорбти см. напбрювати. напоротися см. напорюватися. напорошити, -рошу, -рбшиш 1) напылить; 2) (о снеге) напорошить [Напорошив сніг (Сл. Гр.)]; 3) (чого) разг. насыпать [Чогось мені в скриню напорошила [свекруха]... і золоті очіпки мої потемніли, і пояси червоні полиняли... (Вовч.)]. напбрскливий разг. напбристый [Напорскли- вий і під льодом не прохолоне (приказка)] напбрювати, -рюю, -рюєш, напорбти, -порю, -пореш напарывать, напорбть напорюватися, -рююся, -рюєшся, напоротися,-порюся, -порешся разг. напарываться, напорбться [Ще гидь фашистськая на штик напореться: Вкраїна дихає! Вкраїна бореться! (Тич.)]. напорядкувати, -кую, -куєш разг. нахозяйничать [Радивон Ржа., повів гнівну річ:* хто тут хазяїн? Порядкує хто? Я веду госпо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)