Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нах 671 над тися, -лищуся, -лйщешся вульг. нахлёстываться, нахлестаться; (соверш. — ещё) налакаться нахлібник уст. нахлебник; (живший на иждивении в помещичьем или купеческом доме — ещё) приживальщик, приживал [Яків: •..Так от я—з третьої групи. До неї належать усі ледарі, бродяги, монахи, старці й інші нахлібники світу цього (перекл. з Горького)]; бути (жити) ~ком быть приживальщиком; быть (жить) нахлебником, нахлебничать. нахлібникувати, -кую, -куєш уст, нахлебничать нахлібниця уст. нахлебница; приживалка [Якось напрочуд неприємно вражав голос, яким було вимовлено ці звуки. Наче папуга в сусідній кімнаті крикнув, та ще в старосвітських поміщицьких д<5мах нахлібниці і попаді таким голосом говорили (перекл. 8 Салтикова-Щедріна)]. Ср нахлібник. нахлюпувати, -пую, -пуєіп, нахлюпати, -паю, -пасли наплёскивать, наплескать. нахльостати см. нахльостувати. нахльостатися см. нахльостуватися. нахльостувати, -стую, -стуєш, нахльостати, стаю, -стаг.іп нахлёстывать, нахлестать. нахльостуватися, -стуюся, -стуєіпся, нахльостатися, -стаюся, -стаєшся нахлёстываться, нахлестаться. нахмарити, -рить, нахмаритися, -риться безл. облечь течами; ^рило, ~рилось нёбо заволокло тучами, нёбо покрылось тучами, тучи покрыли (заволокли, облегли) нёбо, нёбо хмурится, надвинулись тучи [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Ном.); Софія не помітила, як нахмарило (Донч.); Тим часом нахмарило. Незабаром почалася злива (Войч.)\. нахмурений нахмуренный; (о человеке — ещё) нахмурившийся [Гріиченко всміхався так, як тільки він умів — нахмуреними очима (Сміл.); Олімпіада Іванівна нахмурена, невдоволена. Поглядав на дзиґар, сердито здвигав плечима: Сьома година! (Л. Укр.)]. нахмурити см. нахмурювати. нахмуритися см. нахмурюватися. нахмурювати, -рюю, -рюєгп, нахмурити, -рю, -рига нахмуривать, нахмурить [Побачивши Данила, Катерина здивовано нахмурила брови (Коп.)]. нахмурюватися, -рююся, -рюєгася, пахму- ритися, -рюся, -ришся нахмуриваться, нахмуриться [Марія нахмурилась, щоки її залив рум'янець (Смол.); Небо нахмурилося, темнів (Мирн.)]. наховбти, -ваю, -ваєш напрятать. находження нахождение. находити1, -джу, -диіп, найти (найду, наТщеш) (кого, что) 1) находить, найти [Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (Турч.)\ Іди, доню, найди її [свекруху], Найди, привітайся (Шевч.)]; найти дитину разг. родить ребёнка; 2) (полагать, считать) находить, найти. находити2, -дить, найти (нбйдё) 1) (на кого, на что) находить, найти [А страхи, 4 находять страхи на тебе? (Вовч.)\\ найшла' нудьги нашл? тоска"; 2) (собираться в одном месте) находить, найти [Найдуть куиою у хату (Вовч.)]; найшло багато г о т є й нашлб мнбго гостей. находити, -ходжу, -ходиш находить. находитися, -джуся, -диіпся, найтися (найдуся, найдешся) 1) находиться, найтись [Може найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи (Шевч.)]; 2) (толь* ко соверш.) рааг. родиться [Вернувсь додому, аж у його дома вже син найшовсь (народна казка)]. находитися, -ходжуся, -ходиіпся разг. находиться [Далеко страшенно від слободи [земля], за десять верст не наїздишся, не находишся (Головко); К и л и н а: Та вжэ ж, у вас находишся в новому!.. (Л. Укр.)]. нахожий разг пришедший, (о более постоянном признаке) приходящий [Молодички нахожі його звичайненько на оздоровлення Галине вітають (Вовч.)]. нахолоджувати, -джую, -джует, нахолодити, -лоджу, -лодиш разе, нахолаживать, на- холодить, настуживать, настужЗть, настудить. нахолоджуватися, -джуеться разг. нахолаживаться, настуживаться. па холоди ти см. пахолбджувати. нахоплятися, -ляюся, -ляєшся, нахопитися, -хоплюся, -хопишся разг. 1) (приходить) наспев?ть, насиёть, приспевбть, приспеть; в нужный момент) подоспевать, подоспеть А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти (Вовч.)]; 2) (наталкиваться) разг. натыкаться, наткнуться, наскакивать, наскочить [Еней як відсіль відстуиився І далі трохи одійшов, То на другеє нахопився (Котл.); На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка (Мирн.)]; ~питися на неприємності наскочить (нарваться) на неприятности. нахрапник спец, нахрапник. нахрапом нар. разг. нахрапом [Галушка: ..Не лізе нахрапом, а чекає, щоб запросили (Корч.)]. пахромлюватися, -лююся, -люешся, нахро- митися, -ромлюся, -ромишся обл. натыкаться, наткнеться [Чоловік із скирди упав та на вила й нахромився (Борз. у. — С а. Гр.I нахурчати, -чйть нажужжать. наці нескл. сущ. м. р. нЗци. націджувати, -джую, -джуєш, націдити, -ціджу, -цідиш нацеживать, нацедить [Він націдив в коновку березового соку і приніо Марії угощатись (Шер.)]. націджуватися, -джуеться нацеживаться. націдити см. націджувати. націзм, -му нацизм. націлений прич. нацеленный; (о ком —' еще) нацелившийся [Біля майстерень стояли вишикувані трактори, націлені моторами в степ (Гонч.); Крилом похитав командир. Це —наказ. Націлені бомби зірвалися враз (Бажан)]. націлити см. націлювати. націлитися см. націлюватися. наділо нар. н&цело, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)