Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пац 673 - пач —, _^, . : _ (когона кого) [Буржуазія нацьковує робіт- І ників однієї нації на робітників іншої, стараючись роз'єднати їх (Ленін); Царський уряд сіяв ворожнечу серед народів Кавказу, намагаючись нацькувати один народ на другий (Рад. літер., 1949, 10)]. нацьковуватися, -ковуюся, -ковуєшся (хто на кого) натравливаться, натравляться (кто на кого); стравливаться, стравляться (кто с кем). Ср. нацьковувати. нацькувати см. нацьковувати. начавити см. начавлювати. начавлений нажатый, надавленный. начавлювати, -люю, -люєіп, начавити, -влю, -виш нажимать, нажать, надавливать, , надавить; ~вити виноградного соку нажать (надавить) виноградного соку. начадити, -джу, -дйш 1) начадить; (с сажей) накоптить; 2) (табаком и т. п.) разг. накурить [Ста ршина: Знов начадив махрою? (Крон,)]. начало 1) редк. начало [Добре начало — половина діла (Ном.); Я знаю доріг цих кінці і начала (Мал.)]; 2) (сущность) начало [..виборне начало в організаціях партії повинно бути проведене знизу догори.. (Ленін)]; життьове (ж и т т є в е)~ло жизненное начало; отрутне ~ло хим. ядовитое начало; ~ла (мн. ч. — основные положения; способы осуществления чего- нибудь) начала; ~ла математики начала (основы) математики; на соціалістичних ~лах на социалистических началах; О бути під ~лом разг. быть под началом. начальник начальник; уст. начальствующий; обл. набольший [Страшний начальник монгольський Бату-хан, прозваний Батиєм, ішов на чолі своєї стотисячної орди (Фр.)\ Помогоричували ми з начальником станції (Шиян); Принесений з собою груз гранат Начальнику тоді здавав солдат (Важан)]; бути ' ~ ком (над кем, над чем) быть начальником; уст. начальствовать. начальникувати, -кую, -куєш разг. быть начальником; уст. начальствовать [— Третій рік начальникую на фермі, — жінка стримано посміхнулась (Гонч.)]. пачалышця начальница [Комдив сидів у кабінеті начальниці жіночої гімназії (Смол.)]. начальницький 1) начальствующий; ~кий склад армії начальствующий состав йрмии; 2) (высокомерно-властный) начальнический, начальственный [Качковський вимовив се, таким самим грубим, начальницьким голосом, яким звичайно давав розпорядок на роботі (Л. Укр.)]. начальство начальство [Крім вищого началь- І ства, маршруту полку ніхто не знав І (Гонч.)]; під ^вом под начальством. пачальствуванпя начальствование. пачальствувати, -ствую, -ствуєш начальствовать. начальствуючий прил. начальствующий; ~чі особи начальствующие лица. пачарувати, -рую, -руєш фольк. наколдовать; (привлечь кого) приворожить [Як не | будеш научати, буду чарувати; Начарую руки, ноги і чорнії очі (Чуб.); Дівчина козаченька та й начарувала (//. п. — Сл. Гр.)]. начастувати, -стую, -стуєш разг. угостить; (вином и т. п. — ещё) напоить; разг. употчевать [Начастували мене добре (Сл. Гр.)]. начастуватися, -стуюся, -стуєшся угоститься, напиться [Начастувались ми так, що й поснули (О., 1862, VII — Сл. Гр.)]. Ср. начастувати. начати см. начинати начатий редк. начатый. начатися см. починатися. начдив (начальник дивізії) воєн. начдив (начальник дивизии) [Над столом схилився Щорс. Командири стежили за олівцем начдива (Скляр.)]. н&че 1) (союз сравнительный) будто, как будто, словно, точно; (реже) как; разг. ровно; фольк. редк. что [Мовчить, наче води набрав у рот (Ном.)]; 2) (союз изъяснительный) будто; 3) част, будто, как будто, словно; (похоже) вроде как; (по-видимому) никак (разг.), кажись (обл.) [Під байдаркою ламається крига й наче тоне в глибині моря (Трубл.); Л у к а ш: Щось наче я її не бачив тута (Л. Укр.); Ей, юначе, ти п'яний паче (Гич.)]; О^че гора з плечей (з пліч) спала будто (как будто) гора с плеч свалилась; ~че у (у в і) сні как (словно) во сне; ~че чув його вперше тбчно слышал егб впервые; ^че якась помилка будто (врбде) какая-то ошибка; нечто врбде ошибки; гризуться (гйркзються), ^че ті (оті) собаки грызутся, что твой собаки; руки ~ч<> граблі руки как грабли. начеб, начебто 1) (союз сравнительный) будто бы, как будто [бы] (Остап усього дізнав й довідав — начеб уся його дорога полинем поросла (Вовч.)]; 2) (союз изъяснительный) будто бы; 3) част, будто бы, как будто [бы], как бы; (похоже) врбде бы [Об обідній порі боцман виділив команду з кількох чоловік, яка начебто мала відрядитися до міста за продуктами (Ткач)]. начепити см. начіплювати. начепитися см. начіплюватися. начеревний набрюшный. начеревник набрюшник. начерк, -ку 1) набросок [Останні дні Сергій зосереджено працював над нланом, зв'язуючи в одне ціле окремі начерки і розділи (Козач.)]; 2) (о форме литературного произведения) очерк; 3) (описание и руководство) уст. начертание; ~к геометрії начертание геометрии. начеркати, -каю, -каєга 1) написать (редк.); (бегло) набросать; шутл., ирон. настрочить [Тоді приміти знайшов і хутенько їх начеркав у папері (Вовч.); Що начеркав, то так в друкарню і несе! (Г.-Арт.)]; 2)(<*де- лать много черт) начёркать; разг. начеркать. начерпувати, -пую, -тєт, начерпати, -паю,1 -паєш начерпывать, начерпать. начерталышн начертательный; «-не пись- 43-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)