Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нач .675 начіс (род. начосу) начёс. пачіснйй-игекст. начёсный; ~пї тканини начёсные ткани. пачГсувати, -сую, .-суєш, начесати, -чешу, -чёшега начёсывать, начесать [Дмитро Степанович., зламаним гребінцем почав начісувати на лоб сиве кучеряве волосся ' (перекл. 8 О. Толстого); Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе (Чуб.); Еней.. Пошарпався, увесь подрався, На тім'ї начесав аж струп (Котл.); Пряжі теж чимало наготовили — натерли, начесали (Горд.)]. начовгати, -гаю, -гаєш разг. наторкать; (наделать следов) нашлёпать. пачорпйти, -пю, -пйш начерпйть; (покрасить сурьмилом) насурьмить [Чим ти брови начорнила? (Чуб.)]. начорно нар. 1) на"черно; вчерне [Великий, просторий, з величезними вікнами будинок був начорно готовий (перекл. з Ажавва)]; 2) (до темного цвета) дбчерна [Шкіра на руках ледь пошерхла, спечена сонцем, і була засмалепа начорно (Смол.)]. начотництво начётничество. начотчик начётчик [Маркс і Енгельс постійно висміювали буквоїдів і начотчиків, які намагалися розглядати революційну теорію як збірку догм (Рад. Укр., 1946, І)]. начотчиця начётчица. начсклад, -ду(начальницький склад) воен. начсостав (начальствующий состав) [Багато хто в минулім—наймити.., А нині всі — начсклад (Дор.)]. начуватися, -ваюся, -ваєшся беречься; ждать беды [Водяник: ..Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Л. Укр.); Ех, Маковою, Маковею... Начувайся. Буде тобі від старшини (Гонч.)]. пачудйти, -дйш, -дйть и пачудувати, -дуєш, -дує разе, начудить начутися, -чуюся, -чуєшся 1) (чего) наслушаться [Вона-бо змалку начулася, що вона красива (Квітка)]; 2) (много узнать о ком, о чём) наслышаться [Багато начулася Маргіт про тих [радянських] лікарів та про їхнє рідкісне вміння рятувати людей (Гонч.)]. начухувати, -чухую, -чухуєш, начухати, -чухаю, -чухаєш начёсывать, начесать. начхати, -чхаю, -чхаєш вульг. начхать [Начхай на ту дівочу славу (Шевч.)]. начхатися, -чхаюся, -чхйєшся разг. начихаться [М а м а ї х а: На віку, як па току: . і начхаєшся, й натанцюєшся (Янов.)]. начштабу (начальник штббу) воєн. начшт?ба (начальник пгтіба). наш мест, наш [Гуляйте, діти! Прийшов наш депь (Коцюб.)], н є міного п 6 л я ягода погов. не нашего поля ягода. пашаркати, -каю, -каєш разг. нашаркать. нашармака нар. разг. нашармака\ нашаромыжку. пннарбвуванпя наслаивание, наслоение; напластование. Ср. нашаровувати. нашаровувати, -ровую, -ровуєш, нашарувати, -рую, -руєш наслаивать, наслоить; (накладывать пластами спец. — ещё) напластовывать, напластовать. нашаровуватися, ^ ровується, нашаруватися, -рується наслаиваться, наслоиться; напластовываться, напластоваться. Ср. нашаровувати. пашарувапня наслоение; напластование [Візьми до рук важкий шматок породи — Ср'блом виблискує на сонці антрацит. Його підземні обмивали води Поміж земних нашарувань і плит (Дмитр.)] Ср. нашаровувати. нашарувати см. нашаровувати. нашаруватися см. нашаровуватися. нашатир, -рю нашатырь. нашатирний нашатырный; ^пий спирт нашатырный спирт. нашаткувати, -кую, -куєш нашинковать [Закопаєш у яму [капусту], тоді голівки виймаєш, нашаткуєш діжечку (Горд )]. нашахраювати, -раюю, -раюєш и нашахрувати, -рую, -руєш разг наплутовать. нашвендяти, -дяю, -дяєга и (реже) нашвендятися, -дяюся, -дяєшся разг. нашляться, нашататься нашвидку, разг. нашвидкуруч нар. нйскоро, наспех' (слишком быстро, небрежно — ещё) на скбрую руку (разг.); (при глаголах спрашивать, объяснять, осматривать и т. п. — ещё) бегло [Із Варкою щодня Павло бачився нашвидку (Вовч.); Оглядає Він збоку мене нашвидку (Дор.); Павло, нашвидкуруч одягнений, потирає від свіжості руки (Ле)\. нашепськпії разг. нашенский. нашептати см. нашіптувати. нашептатися, -шепчуся, -гаепчешся разг. нашептаться. нашепти, -тів разг. паушпичество, наговбры, иашёстя нашествие [Великі заслуги перед батьківщиною має Москва в справі визволення всіх народів Росії від французького нашестя (Бажан)]. пашпвання 1) нашивание; натачивание; 2) нашивание, нашивка. Ср. пашипати 1—2. нашивйти, -ваю, -ваєш, паш йти, -шию, -шиєш 1) (чего) разг нашивать,. нашить; соверш. сапожн., портн. — ещё) натачаЧь Бери, тату, ті кожухи, що я нашию (Н.-Лев.)]; 2) (что на что) портн нашивать, нашить [Мов лату на латі, На серце печалі нашили літи (Шевч.)]. нашиватися, -вається нашиваться. нашивка нашивка; (воен. дорев. — ещё) лычко [На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками (Вишня)]. нашивний нашивнбй. нашийник ошейник [Твердий комірець^ даг вив, муляв горло, як вузький нашийник (Коп.)]. нашильник спец, нашильник [С а м р о с ь: ..Пожалуйте!.. Я вже і коней запріг, нашильники втягнув...1 (Кроп.)]. паши ти см. нашивати. ' * і нашитий прич:, прил. нашитый; (прил. •*+ еіцр.) нашивнбй. нашиття нашивка. нашіптування 1) нашёптывание; 2) наушничество, наушничание (только действие), на* говоры [Тепер мені ще болючіше, бо я бачу, що, -мабуть* • помилився-; послухав |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)