Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

нач .675
начіс (род. начосу) начёс.
пачіснйй-игекст. начёсный; ~пї тканини
начёсные ткани.
пачГсувати, -сую, .-суєш, начесати, -чешу,
-чёшега начёсывать, начесать [Дмитро
Степанович., зламаним гребінцем почав
начісувати на лоб сиве кучеряве волосся
' (перекл. 8 О. Толстого); Тихо дівча косу
чеше, що начеше, на Дунай несе (Чуб.);
Еней.. Пошарпався, увесь подрався, На
тім'ї начесав аж струп (Котл.); Пряжі теж
чимало наготовили — натерли, начесали
(Горд.)].
начовгати, -гаю, -гаєш разг. наторкать;
(наделать следов) нашлёпать.
пачорпйти, -пю, -пйш начерпйть; (покрасить
сурьмилом) насурьмить [Чим ти брови
начорнила? (Чуб.)].
начорно нар. 1) на"черно; вчерне [Великий,
просторий, з величезними вікнами будинок
був начорно готовий (перекл. з Ажавва)];
2) (до темного цвета) дбчерна [Шкіра на
руках ледь пошерхла, спечена сонцем, і
була засмалепа начорно (Смол.)].
начотництво начётничество.
начотчик начётчик [Маркс і Енгельс постійно
висміювали буквоїдів і начотчиків, які
намагалися розглядати революційну теорію
як збірку догм (Рад. Укр., 1946, І)].
начотчиця начётчица.
начсклад, -ду(начальницький склад)
воен. начсостав (начальствующий состав)
[Багато хто в минулім—наймити.., А нині
всі — начсклад (Дор.)].
начуватися, -ваюся, -ваєшся беречься; ждать
беды [Водяник: ..Поскаржуся я матері
твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся!
(Л. Укр.); Ех, Маковою, Маковею...
Начувайся. Буде тобі від старшини (Гонч.)].
пачудйти, -дйш, -дйть и пачудувати, -дуєш,
-дує разе, начудить
начутися, -чуюся, -чуєшся 1) (чего)
наслушаться [Вона-бо змалку начулася, що
вона красива (Квітка)]; 2) (много узнать
о ком, о чём) наслышаться [Багато
начулася Маргіт про тих [радянських] лікарів
та про їхнє рідкісне вміння рятувати людей
(Гонч.)].
начухувати, -чухую, -чухуєш, начухати,
-чухаю, -чухаєш начёсывать, начесать.
начхати, -чхаю, -чхаєш вульг. начхать
[Начхай на ту дівочу славу (Шевч.)].
начхатися, -чхаюся, -чхйєшся разг.
начихаться [М а м а ї х а: На віку, як па току:
. і начхаєшся, й натанцюєшся (Янов.)].
начштабу (начальник штббу) воєн.
начшт?ба (начальник пгтіба).
наш мест, наш [Гуляйте, діти! Прийшов
наш депь (Коцюб.)], н є міного п 6 л я
ягода погов. не нашего поля ягода.
пашаркати, -каю, -каєш разг. нашаркать.
нашармака нар. разг. нашармака\
нашаромыжку.
пннарбвуванпя наслаивание, наслоение;
напластование. Ср. нашаровувати.
нашаровувати, -ровую, -ровуєш,
нашарувати, -рую, -руєш наслаивать, наслоить;
(накладывать пластами спец. — ещё)
напластовывать, напластовать.
нашаровуватися, ^ ровується, нашаруватися,
-рується наслаиваться, наслоиться;
напластовываться, напластоваться. Ср.
нашаровувати.
пашарувапня наслоение; напластование
[Візьми до рук важкий шматок породи — Ср'блом
виблискує на сонці антрацит. Його
підземні обмивали води Поміж земних
нашарувань і плит (Дмитр.)] Ср. нашаровувати.
нашарувати см. нашаровувати.
нашаруватися см. нашаровуватися.
нашатир, -рю нашатырь.
нашатирний нашатырный; ^пий спирт
нашатырный спирт.
нашаткувати, -кую, -куєш нашинковать
[Закопаєш у яму [капусту], тоді голівки
виймаєш, нашаткуєш діжечку (Горд )].
нашахраювати, -раюю, -раюєш и
нашахрувати, -рую, -руєш разг наплутовать.
нашвендяти, -дяю, -дяєга и (реже)
нашвендятися, -дяюся, -дяєшся разг. нашляться,
нашататься
нашвидку, разг. нашвидкуруч нар. нйскоро,
наспех' (слишком быстро, небрежно — ещё)
на скбрую руку (разг.); (при глаголах
спрашивать, объяснять, осматривать и
т. п. — ещё) бегло [Із Варкою щодня
Павло бачився нашвидку (Вовч.); Оглядає
Він збоку мене нашвидку (Дор.); Павло,
нашвидкуруч одягнений, потирає від
свіжості руки (Ле)\.
нашепськпії разг. нашенский.
нашептати см. нашіптувати.
нашептатися, -шепчуся, -гаепчешся разг.
нашептаться.
нашепти, -тів разг. паушпичество, наговбры,
иашёстя нашествие [Великі заслуги перед
батьківщиною має Москва в справі
визволення всіх народів Росії від французького
нашестя (Бажан)].
пашпвання 1) нашивание; натачивание; 2)
нашивание, нашивка. Ср. пашипати 1—2.
нашивйти, -ваю, -ваєш, паш йти, -шию,
-шиєш 1) (чего) разг нашивать,. нашить;
соверш. сапожн., портн. — ещё) натачаЧь
Бери, тату, ті кожухи, що я нашию
(Н.-Лев.)]; 2) (что на что) портн
нашивать, нашить [Мов лату на латі, На
серце печалі нашили літи (Шевч.)].
нашиватися, -вається нашиваться.
нашивка нашивка; (воен. дорев. — ещё)
лычко [На ніжних її плечах не лисяча
горжетка, а зелені погони з трьома
червоними нашивками (Вишня)].
нашивний нашивнбй.
нашийник ошейник [Твердий комірець^ даг
вив, муляв горло, як вузький нашийник
(Коп.)].
нашильник спец, нашильник [С а м р о с ь:
..Пожалуйте!.. Я вже і коней запріг,
нашильники втягнув...1 (Кроп.)].
паши ти см. нашивати. ' * і
нашитий прич:, прил. нашитый; (прил. •*+
еіцр.) нашивнбй.
нашиття нашивка.
нашіптування 1) нашёптывание; 2)
наушничество, наушничание (только действие), на*
говоры [Тепер мені ще болючіше, бо я
бачу, що, -мабуть* • помилився-; послухав

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)