Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наш .677 неа наштрикувати, -кую, -куєш, наштрикнути, -ну, -неііґ^азг: натыкать, наткнуть, (реже) "^накалывать, наколоть; (надевать —ещё) насаживать, насадить [Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею (Сл. Гр.)]. наштрикуватися, -куюся, -куєшся и (реже) наштрикатися, -каюся, -каєшся, наштрикнутися, -иуся, -нешся разг. 1) натыкаться, наткнуться [Руки його наштрикались на глицю (Риб.); Під водою тьмяно виблискували гостроверхі кам'яні гряди. Дуб легко пропливав над ними, але щомиті міг наштрикнутись на одну з них і піти на дно (Риб.)], 2) страд, з. (несоверш.) натыкаться; накалываться; насаживаться; ср. паштрйку- Двати. ^ наштурхати, -турхаю, -турхаєш разг. натолкать [На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.)]. наштурхатися, -турхаюся, -турхаєшся разг. натолкаться. нашугатися, -гається налетаться. нашукувати, -кую, -куєш, нашукати, -каю, -каєш разг. подыскивать, подыскать, находить, найти. нашумілий нашумевший. / нашуміти, -млю, -мйш нашуметь. нащадок, -дка 1) потбмок; уст. бтпрыск [О, не один нащадок Прометея Блискучу іскру здобував (Л. Укр.)]\ ~-дки (ми. ч.) потбмки; разг. потомство [Ми вмирали на землях Європи, Щоб нащадкам вже більш не вмирать (Мал.)]; 2) уст. имущество; разг. добро. нащебетати, -бечу, -бечега разг. нащебетать [Дівчата прибіжать, нащебечуть (Вовч.); Бася-зоолог насилу знайшла Руфу. Нащебетала їй повні вуха новин (Коп.)]. пащетйиптися, -нюся, -пигася разг. ощетиниться [Юрба в погрозі нащетинилася безліччю рук (Головко)]. нащипувати, -пую, -пуєш, нащипати, -паю, -паєш нащипывать, нащипать [Хто це нащипав квітів? (перекл. з О. Толстого)]. пащо нар. зачем, для чего, к чему; разг. куда* [О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (III евч.); А з тебе що? Лежиш, ледащо! Такії лежні людям нащо?.. (Гл.); Нащо нам гроші, коли ми самі хороші! (Ном.)]. панюсь нар за чём-то, для чегб-то [Карпо Петрович наблизивсь до неї, витяг червону шию, нащось знизив голос до шепотіння (Коцюб.)]. нащулювати, -люю, -люєш, пащулити, -лю, -лиш: ~ти вуха настораживать, насторожить уши; перен. настораживаться, на-' сторожиться. па щупати см. пащупувати. пащупування нащупывание. нащупупати, -пую, -пуєш, пащупатп, -паю, -паєіп нащупывать, нащупать нащурювати, -рюю, -рюєіп, нащурити, -рю, -риш: *^ти вуха настораживать, насторожить уши; перен. настораживаться, насторожиться. на Ябедничати, -чаю,, -чаєш наябедничать; разе съябедничать. наявииіі наличный; имеющийся (в наличии или налицб) [Ми повинні всемірно викори-* стати наявні на Україні ресурси гідроенергії і природного газу (Рад. Укр., 1956, II); Проводити несподіваного свого гостя вийшло все наявне населення села Плавні (перекл. з Полевого)]; ~* ний капітал наличный капитал; бути ~*> ним йметься; быть в наличии (налицб); уст., кани, наличествовать. наявність, -пості 1) наличие, наличность (реже); (о веществе в составе чего-нибудь — обычно) содержание [Наявність нової техніки, підпесепня культурно-технічного рівня шахтарів створили умови для перебудови процесу добування вугілля (Рад. Укр., 1952, VIII)]: 2) (фактическое количество на данный момент) наличность; О б ^ т и в ~ пості иметься, быть в наличии (налицб); уст., кани, наличествовать; всів ~*пості все налицб (в наличии); в ~пості сто карббванців налицб (в наличии, в наличности) сто рублей; ~ть мінерелу в руді содержание минерала в руде. наяву нар. наяв^; уст. въявь [Здавалось сном — а стало наяву, — Цв»те садок вишневий коло хати, А в хаті мати слухав Москву (Мур.); Тобою, краю мій, живу У бурях, снах і наяву (Ст.)]. наяда миф.у перен., зоол. наяда. наякідншк мор. наякорник. наяложувати, -жую, -жуєш, наялозити, -лбжу, -лозиш разг. намазывать, намазать; (пачкать — ещё) насаливать, населить [Фу-у-у! аж у ніс б'є! ..Хто ж це тебе так наялозив? (Мирн.)]. НДР ГДР; см. Німецька Демократична Республіка. не част. 1) не [1 ми стоїм на всенародній варті, — Не вирвать зброї з нашої руки (Бажай)]; не був не был; не д а л й не дали; не що, я к не что инбе, как; а хіба не та к? разг. а [то] нет?; коли б якби) не це боли бы не это, не будь того; 2) (в утвердительном предложении усилит, частица после мест, и нар. перед глаголом) ни; хто б пеприйшбв кто бы ни пришёл; хто бтопе був кто бы то ни был; щобтоне стило во что бы то ни стало; як би там не б у л 6 как бы то ни было. неабияк нар. неплбхо [Василь був добрим майстром, умів неабияк орудувати сокирою та рубанком (Куч.)]. неабиякий незаурядный, недюжинный; (серьёзный) нешуточный; (большой) немалый, немаловажный [Я казав, що мій Іван майстер неабиякий (Фр*); Софія виявила неабиякі здібності (Шиян)]; це ~ка справа это нешуточное дело. неавторитетний неавторитётный. неавторитетність, -ності неавторитётность. неавторитетно нар неавторитетно. пеадекватниГі неадекватный. пеадекватність, -ності неадекватность. неадекватно нар. неадекватно. неактивний неактивный, (вяло работаюший —• ещё) недеятельный (неспособный действовать) недейственный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)