Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неа 678 неб неакуратний неаккуратный. неакуратність, -пості неаккуратность. неакуратно нар. неаккуратно. неандерталець, -льця антр. неандерталец. неандертальський антр. неандертальский. неапетитний неаппетитный. неапетитно нар. неаппетитно. неаполітанець, -йця неаполитанец. неаполітанка неаполитанка. Неаполітанська затока Неаполитанский залив. неаполітанський неаполитанский. Неаполь Неаполь. неапольський неапольський. небавом нар. обл. в скором времени, вскоре [В сінях небавом рипнули хатні двері (Вас); Вже підростуть небавом діти (Рил.)]. ^ • небагатечко нар. уменьш. разг. немножечко, немнбжко [Хоч небагатечко гостей зібралось, А все ж бесіда гарная була (Гл.)]. небагатий небогатый; (материально необеспеченный — еще) несостоятельный, малосостоятельный (уст.); на розум ~*тий хто разг. ум короток у кого. небагато І) нар. небогато; ср. небагатий; 2) нар. (с количественным значением) не- мнбго [їв він небагато і зовсім не пив вина (Сміл.); Комсомольців у селі було небагато — п'ять дівчат, троє юнаків (Скляр.)]; *^то більше, ніж (як) щ о немнбго (немнбгим) больше чего (чем что); ~ то кбрйсті від (з) цього немнбго пользы от этого; це зовсім^то это совсем немнбго; 3) (род. небагатьох) числ. немнбго (с род. п. сущ.)\ немногие; (согласованное с сущ.); О *^то хто немногие;/^ то що немногое; ~то хто знає про це немногие знают об зтом; в^тьох с л о в 6 х в немногих словах. небагатоводий, небагатоводний немноговбд- пый. небагатослівний немногословный [Його мова небагатослівна, але в його фразі звучать тверді, рішучі, вольові інтонації (Мовозн., 1948, VI)]. небагатослівно нар. немногословно [Він спокійно, небагатослівно відповідав, присівши • в кутку на власний мішок (перекл. з В. Не- красова)]. небажаний нежелательный; (не нравящийся) ' неугодный [Марфа: От ви і вдома, Іване Григоровичу. Призвичаїлися вже? Іван: Що ви, Марфо Семенівно! Я тут гість. Та ще й небажаний (Левада)]. небажаність, -пості нежелательность. небажання нежелание. небажано предик, нежелательно. небайдужий, небайдужний небезразличный; (относящийся с симпатией, с интересом) неравнодушный [Прісцілла: ..Обидва провадили розмову., про високі речі і небайдужі для душі (Л. Укр.)]. небалакучий, небалакливий несловоохотливый, неразговбрчивый [Молодиця була дисциплінованою партизанкою, щоправда заглибленою в себе, небалакучою (Шер.); На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях (Вовч.)]. пебалакучість, -чості неразговорчивость. небарвистий редк. бесцветный [Навіть муза боїться вступити сюди, В сей осінній туман небарвистий (Л. Укр.)]. небачений невиданный [Гордим небаченим зростом Зріс він [Ленін] над світом іржавим (Рил.)]. пебачено нар. невиданно [Радянська країна провадить будівельні роботи небачено великих масштабів (Рад. Укр., 1951, VIII)]. небачний обл. см. необачний. небачно обл. см. необачно. пебезвйгідний небезвыгодный. небезвигідно нар. небезвыгодно. небезгрішний разг. небезгрешный. небездоганний небезупречный, небезукоризненный. небездоганно нар. небезупречно, небезукоризненно. небезінтересний небезынтересный. небезінтересно предик, небезынтересно. небезкорисливий небескорыстный. пебезкорйсливо нар. небескорыстно. небезкорисний небесполезный. небезкорисно нар. небесполезно. небезнадійний небезнадёжный. небезпека опасность [Люди зовсім не думали про небезпеку, що їм загрожувала (Іван.)]; бути в ~>ці находиться (быть) в опасности; з ~кою для життя с опасностью для жйзни; сигнал ~ки сигнал бедствия. небезпечний опасный; (такой, что может принести вред — еще) небезопасный; (рискованный— ещё) отчаянный [В 1845 р. Маркс на вимогу прусського уряду, як небезпечний революціонер, був висланий з Парижа (Ленін); Обачні люди, тямили ми добре, що ми живем у небезпечний час (Л. Укр.)]; ~на річ опасная (небезопасная) вещь; (в значении сказуемого) опасно. небезпечність, -ності опасность; юність цієї роббти опасность згой раббты. Ср. небезпечний. небезпечно нар. опасно; небезопасно (только в сказуемом) [їй здається, що панові Ва- лер'янові, після його промов на мітингах, небезпечно сидіти вдома (Коцюб.)]. Ср. небезпечний. небезпідставний небезосновательный. небезпідставно нар. небезосновательно [Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію «країною пісень» (Гонч.)]. небезрезультатний небезрезультатный. небезрезультатно нар. небезрезультатно. небезспірний небесспорный. небезсторонній небеспристрастный, пристрастный; книжн. уст. лицеприятный [Звісно, Василина Матвіївна завжди має свої гострі небезсторонні думки (Горд.)]. небезсторонність, -ності пристрастность, пристрастие; лицеприятие. Ср. небезсторонній. небезсторонньо нар.^ небеспристрастно, пристрастно; лицеприятно. Ср. небезсторонній. небезсуперечний юр. небесепбрный. небезуспішний небезуспешный. небезуспішно нар. небезуспешно [В післявоєнний час у літературу прийшло чимало молодих новелістів, які наполегливо і не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)