Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

нев
681
Якось кожному тоді* ніби не вистачало
невгамовного подоляка (Гонч.); Лице
кухаря налилося кров'ю, він ледве
стримував себе, бо знав, що в гніві він
страшний, невгамовний (Ільч.)]\ 2) (о звуках)
несмолкаемый, неумолкаемый; торж.
неумолчный, немолчный (уст.) [Рівне,
невгамовне гудіння великого будівництва чути
на заводі (Рад. Укр., 1946, III); Біля
самого вогнища тоненько дзюркотів у
кущах невгамовний струмок (Ваш)]; 3)
(ничем не сдерживаемый; сильный)
необузданный; неуёмный; неукротимый; ^ні
пр йстрасті необузданные страсти.
невгамовність, -пості 1) неугомбнность [Ця
риса—творча невгамовність — властива
усім радянським людям, незалежно од
їх віку і професії (Літ. газ., 1951, V)];
2) необузданность; неукротимость. Ср.
невгамовний' 1, 3.
невгамовно нар. 1) неугомбнно [Ох, б'ється
воно невгамовно, Те серце моє навісне
(Л. Укр.)]; 2) несмолкаемо, неумолкаемо;
неумблчно [Слухає [ївга], як виє зле і
безнадійно вітер, як шумить невгамовно
дощ (Риб.); Невгамовно базікаючи, Ганна
вміла, проте, працювати за п'ятьох (Ноп.)].
Ср. невгамовний 1—2.
певгаразд нар. разг. невпопад; разг. ни к
селу ни к гброду [Хома доповів скупо і
невгаразд. Весь час він думав про
Антоновича (Гонч.)].
невгасаючий неугасающий.
невгасимий, редк. невгаспий неугасимый,
неугасаемый [У серцях героїв А. Малишка
палає невгасимий прометеївський вогонь
(Літ. газ., 1951, V); Роман у котрий раз
замилувався своїм батьком. Ентузіаст!
Завжди переповнений планами, захоплюється,
горить невгасним огнем, як той смоло-'
скип!.. (Минко); Невгасна дружба наша,
Мов самоцвіт, сія (Мур.)].
невгасимо нар. неугасимо.
невгасний см. невгасимий.
невгодний см. неугодний.
невгомэнний неугомонный [Співають
невгомонні солов'ї (Шиян); Але що се за нові
дива снує перед ним невгомонна фанта-
" зія? (Фр.)].
невгомонність, -ності неугомбнность.
невгомбпно нар. неугомбнно.
невдаваний непритворный, неподдельный.
невдавано нар. непритвбрно, неподдельно.
невдалий неудачный; (о деле — еще)
неудавшийся; (об усилиях — ещё) безуспешный;
(неискусный — ещё) нелбвкий [ Недаремно
кажуть, що революція є вдалий бунт, а
бунт є невдала революція (Ленін)].
невдало нар. неудачно; безуспешно; неловко
[Вони кілька разів поривалися
перескочити через мур, і все невдало (Гонч.)]. Ср.
певдалм й.
невдатний 1) неудачный [— Ось цитьте-бо! —
Мартин гукає, — Почин невдатний іноді
буває! (Гл.)]; 2) неудачливый; (не
наладивший свою жизнь) неустроенный [Мені вже
трохи жалко стало, Що буде горювать
сама [веселочка]: «Де ж,—думав я,—
невдатній діться?» (Гл.)].
певйатпик неудачник [Гоп, мої гречаники І
Гоп, мої невдатники! (Чуб.)].
првд&тпнця неудачница.
невдаха м. и ж. р. разг. неудачник (м. р.);,
неудачница (ж. р.) [Михайло: ..Я
тобі, Наташа, не говорив ще: у мене в.
брат, так, знаєш, невдаха, недоучка (Тоб.)\.
певдача неудбча; разг. незадача [Досвід
світової політики довів, що союз проти*
Радянської Росії неминуче засуджений на
невдачу.. (Ленін)], зазнавати ~чі
терпеть неудачу.
невдачливий неудачливый.
невдач пик редк. см. невдатник.
невдержймий редк. неудержимый [Бенедсві
слова невдержимою силою втискалися до*
їх переконань (Фр.)].
невдержка разг. невмоготу [Вони давай на
мене кричать; я бачу, що вже невдержка,
та й давай тікать (Екатер, у.— Сл. Гр.)\.
невдбвзі нар. вскбре; разг. вскбрости
[Невдовзі з-за хати з'явилася Знайда (Трубл.)].
певдовслепий недовбльный; (не получивший
желаемого—ещё) неудовлетворённый [Не-
вдоволений погляд Стахурського урвав
гучний регіт Палійчука (Смол.); Невдоволені
були, але верх брали Гуща та Прокіс?
(Коцюб.)].
невдоволеність, -пості недовбльство;
неудовлетворённость [Він встав з постелі І»,
спустив штору По тому знову ліг і накрив,
голову подушкою. У грудях повзла
невиразна безформна невдоволеність (Коцюб.)\ш і
Ср. певдоволений.
невдоволення нсдовбльство; неудовбльствие;.
неудовлетворение, неудовлетворённость [Су-
сана від невдоволення скисла й осіла, як
тісто в діжі (Коцюб.)]. Ср. певдовблепий.
певдовблено нар. недовбльно [Коні невдово-
лено крутнули головами, шарпнули з
копита і понеслись вулицею, збиваючи густу*
куряву (Коцюб.)].
певдогбд нар. разг. невдомёк, невдогад. І
невдяка см. певдя'чність.
невдячний неблагодарный [Пріецілляг
..Коли б ти знав, як тяжко мені невдячною*
здаватись... (Л Укр.)].
невдячність, -пості, обл. певдгіка
неблагодарность [Лісовик: Де ж. він тепер?
Чому він не з тобою? Чи то й його
невдячність невмируща так, як твое кохання?
(Л. Укр.); Мою покірність називають
пихою.., мою вдяку — чорною не вд якою»
(Руд.)].
певдйчно нар. неблагодарно. '
невезіння разг. невезение.
певелембвпий немногоречивый [Літопису не-
велемовний звіт Вкриває порох семи
сотень літ (Важан)].
невеликий небольшбй; (є некоторых
сочетаниях, особенно в сказуемом — ещё) м?лый;
(в сказуемом — ещё) не велик (не велики,
не велико); (мелкий; не выдающийся — ещё) •
некруппый, (о явлениях, лч>дях—также)
незначительный; (о явлениях природы?
о чувствах и т п.—ещё) несильный [Міно-*
метники Кармазина прокладали шлях
.автоматникам свого батальйону, які наступала
праворуч Парламенту через невелики» •

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)