Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нев 681 Якось кожному тоді* ніби не вистачало невгамовного подоляка (Гонч.); Лице кухаря налилося кров'ю, він ледве стримував себе, бо знав, що в гніві він страшний, невгамовний (Ільч.)]\ 2) (о звуках) несмолкаемый, неумолкаемый; торж. неумолчный, немолчный (уст.) [Рівне, невгамовне гудіння великого будівництва чути на заводі (Рад. Укр., 1946, III); Біля самого вогнища тоненько дзюркотів у кущах невгамовний струмок (Ваш)]; 3) (ничем не сдерживаемый; сильный) необузданный; неуёмный; неукротимый; ^ні пр йстрасті необузданные страсти. невгамовність, -пості 1) неугомбнность [Ця риса—творча невгамовність — властива усім радянським людям, незалежно од їх віку і професії (Літ. газ., 1951, V)]; 2) необузданность; неукротимость. Ср. невгамовний' 1, 3. невгамовно нар. 1) неугомбнно [Ох, б'ється воно невгамовно, Те серце моє навісне (Л. Укр.)]; 2) несмолкаемо, неумолкаемо; неумблчно [Слухає [ївга], як виє зле і безнадійно вітер, як шумить невгамовно дощ (Риб.); Невгамовно базікаючи, Ганна вміла, проте, працювати за п'ятьох (Ноп.)]. Ср. невгамовний 1—2. певгаразд нар. разг. невпопад; разг. ни к селу ни к гброду [Хома доповів скупо і невгаразд. Весь час він думав про Антоновича (Гонч.)]. невгасаючий неугасающий. невгасимий, редк. невгаспий неугасимый, неугасаемый [У серцях героїв А. Малишка палає невгасимий прометеївський вогонь (Літ. газ., 1951, V); Роман у котрий раз замилувався своїм батьком. Ентузіаст! Завжди переповнений планами, захоплюється, горить невгасним огнем, як той смоло-' скип!.. (Минко); Невгасна дружба наша, Мов самоцвіт, сія (Мур.)]. невгасимо нар. неугасимо. невгасний см. невгасимий. невгодний см. неугодний. невгомэнний неугомонный [Співають невгомонні солов'ї (Шиян); Але що се за нові дива снує перед ним невгомонна фанта- " зія? (Фр.)]. невгомонність, -ності неугомбнность. невгомбпно нар. неугомбнно. невдаваний непритворный, неподдельный. невдавано нар. непритвбрно, неподдельно. невдалий неудачный; (о деле — еще) неудавшийся; (об усилиях — ещё) безуспешный; (неискусный — ещё) нелбвкий [ Недаремно кажуть, що революція є вдалий бунт, а бунт є невдала революція (Ленін)]. невдало нар. неудачно; безуспешно; неловко [Вони кілька разів поривалися перескочити через мур, і все невдало (Гонч.)]. Ср. певдалм й. невдатний 1) неудачный [— Ось цитьте-бо! — Мартин гукає, — Почин невдатний іноді буває! (Гл.)]; 2) неудачливый; (не наладивший свою жизнь) неустроенный [Мені вже трохи жалко стало, Що буде горювать сама [веселочка]: «Де ж,—думав я,— невдатній діться?» (Гл.)]. певйатпик неудачник [Гоп, мої гречаники І Гоп, мої невдатники! (Чуб.)]. првд&тпнця неудачница. невдаха м. и ж. р. разг. неудачник (м. р.);, неудачница (ж. р.) [Михайло: ..Я тобі, Наташа, не говорив ще: у мене в. брат, так, знаєш, невдаха, недоучка (Тоб.)\. певдача неудбча; разг. незадача [Досвід світової політики довів, що союз проти* Радянської Росії неминуче засуджений на невдачу.. (Ленін)], зазнавати ~чі терпеть неудачу. невдачливий неудачливый. невдач пик редк. см. невдатник. невдержймий редк. неудержимый [Бенедсві слова невдержимою силою втискалися до* їх переконань (Фр.)]. невдержка разг. невмоготу [Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать (Екатер, у.— Сл. Гр.)\. невдбвзі нар. вскбре; разг. вскбрости [Невдовзі з-за хати з'явилася Знайда (Трубл.)]. певдовслепий недовбльный; (не получивший желаемого—ещё) неудовлетворённый [Не- вдоволений погляд Стахурського урвав гучний регіт Палійчука (Смол.); Невдоволені були, але верх брали Гуща та Прокіс? (Коцюб.)]. невдоволеність, -пості недовбльство; неудовлетворённость [Він встав з постелі І», спустив штору По тому знову ліг і накрив, голову подушкою. У грудях повзла невиразна безформна невдоволеність (Коцюб.)\ш і Ср. певдоволений. невдоволення нсдовбльство; неудовбльствие;. неудовлетворение, неудовлетворённость [Су- сана від невдоволення скисла й осіла, як тісто в діжі (Коцюб.)]. Ср. певдовблепий. певдовблено нар. недовбльно [Коні невдово- лено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу* куряву (Коцюб.)]. певдогбд нар. разг. невдомёк, невдогад. І невдяка см. певдя'чність. невдячний неблагодарный [Пріецілляг ..Коли б ти знав, як тяжко мені невдячною* здаватись... (Л Укр.)]. невдячність, -пості, обл. певдгіка неблагодарность [Лісовик: Де ж. він тепер? Чому він не з тобою? Чи то й його невдячність невмируща так, як твое кохання? (Л. Укр.); Мою покірність називають пихою.., мою вдяку — чорною не вд якою» (Руд.)]. певдйчно нар. неблагодарно. ' невезіння разг. невезение. певелембвпий немногоречивый [Літопису не- велемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (Важан)]. невеликий небольшбй; (є некоторых сочетаниях, особенно в сказуемом — ещё) м?лый; (в сказуемом — ещё) не велик (не велики, не велико); (мелкий; не выдающийся — ещё) • некруппый, (о явлениях, лч>дях—также) незначительный; (о явлениях природы? о чувствах и т п.—ещё) несильный [Міно-* метники Кармазина прокладали шлях .автоматникам свого батальйону, які наступала праворуч Парламенту через невелики» • |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)