Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нев 683 пев невидержка кеизле.^невтерпёж, невмоготу; булавка было невтерпёж (невмоготу) (безл.) [Так уже на серці накипіло, що невидержка! (Л. Укр.)]. невидимий невидимый; книжн., поэз. незримый [Невидимі жайворонки дзвеніли у високому степовому небі (Смол.)]. невидимість, -мості невидимость. невидимка невидимка [Тут десь недалеко невидимкою стежить за тобою страшна сусіда (Вас.)]; ш а пка-^ка фольк. шапка-невидймка [Красноярський любий краю, Знов у сизій-сизій димці Кораблі мої зникають, Ніби в шапці-невидимці (Заб.)]. невидимо нар. невидимо; незримо [Серце не камінь, невидимо зотліє (Ле)]. Ср. невидимий. невидний невидный; (недоступный зрению— ещё) невидимый, неразличимый; (противоположный светлому) тёмный, (сильнее) непроглядный [— Сину! Чому ти не спиш? —Так... не хочу! Чого, мамо, ніч темна-невидна? (Вовч.)]. певидужний неизлечимый. невидужність, -пості неизлечимость. невидющий 1) (слепой) незрячий [Плаче старий, обнімає [кобзаря], І сліпий мій плаче Невидющими очима (Шевч.)]; 2) (о взоре) невидящий; дивитися ^ щими очима (оком, поглядом, зором) смотреть невидящим взором [Вологі від сліз очі дивилися кудись невидющим зором (Панч)]. невижатий несжатый [Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... (Коцюб.)]', ~*>та смуга несжатая полоса. невизнаний непризнанный. невизнаність, -іюсті непрйзнанность. невизнання непризнание. еевйзначений 1) неопределённый [Саїд, не подумавши, підписав наказ., про перерву в голодностепському будівництві на не- визначений час... (Ле)]; 2) (не полагающийся, не установленный по условию) неурочный; в ~ний ч а с в неурбчное время; 3) мат. нео пре делённый. невизначеність, -пості ^'неопределённость [Його душить невизначеність і вимушена бездіяльність (Козач.)]; 2) мат. неопределённость. невизначний невидный, незначительный. певйїжджепий необъезженный. невиїзд, -ду невыезд; підписка про ~д подписка о невыезде. яевйкінчепий незаконченный [Посеред площі величезна будова, ще не скінчена: ..велетенські постаті богів з невикінчени- ми емблемами на головах, а декотрі й зовсім ще без голів (Л. Укр.)]. невикінченість, -пості незаконченность. аевйкопапий невыполненный, неисполненный; (о планах) неосуществлённый; редк. несовершенный [Ніяких невиконаних наказів начальства він поки що не бачив (Ле)]. невиконання невыполнение, неисполнение; редк. неосуществление. невиконання, невиконувапня невыполнение, неисполнение. пев и корени мий см. невикорінний. певикоренймо см. невикорінно. невикористаний неиспользованный. невикористання неиспользование. невикористовування неиспользование. невикорінний неискоренимый. невикорінно нар. неискоренимо. невикритий неизобличённый (только о ком); неразоблачённый (о ком и о чём); нераскрытый (преим. о чём). невилазний невылазный [Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидніне- вилазні! (Мирн.)]. невиліковпий неизлечимый [Невиліковна хео- роба приковувала до постелі Лесю Українку (Літ. газ., 1939, X)]. певиліковпість, -ності неизлечимость. невилягаючнй с.-х. неполегающий. невимірний неизмеримый [3 невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (Гонч.)]. невимірність, -пості неизмеримость. невимірно нар. неизмеримо. невимовний невыразимый, неизъяснимый, несказанный, непередаваемый, неописуемый; редк. неописанный; уст. неизречённый [Тихо, протяжно виливалася пісня, й чутно в ній було тугу невимовну (Мирн.); Чудове зелене місто в невимовній красі своєї старовини лежало внизу, залите сонцем погожого літнього дня (Смол.)]. невимовність, -пості невыразимость. невимовно нар. невыразимо, несказанно, непередаваемо, неописуемо [Пому невимовно захотілось ось зараз же побалакати з кимсь, розкрити свою душу (Донч.)]. невимогливий нетребовательный, невзыскательный; (реже) непритязательный. невимогливість, -вості нетребовательность, невзыскательность # непритязательность. Ср. невимогливий. * * невй му шепни непринуждённый [Невимушена пісня линула далеко в лісові хащі (ІІІиян); Зав'язалася невимушена розмова (Гонч.)]. невимушеність, -пості непринуждённость [На накази командира корабля Назаров відгукується високим чистим голосом з тією невимушеністю, яка властива досвідченим морякам (Ткач)]. невимушено нар. непринуждённо [Данилові подобались Ганнусина довірливість і вміння Ольги просто, невимушено вести бесіду з дитиною дитячою мовою (Коп.)]. невинний невинный; (не имеющий за собой вины; непричастный к преступлению — еще) невиновный, невиноватый, уст. неповинный; (не огорчающий, незлой — ещё) безобидный'}%(не причиняющий вреда — ещё) безвредный; (нравственно чистый — еще) непорбчный; (о девушке, юноше в специальном значении — ещё) девственный, целомудренный [Той суд не страшний для того, хто невинний (перекл. Л. Українки); Синявий вогонь, такий легкий і невинний, що, здавалось, пекти не може, м'яко згинався і розгинався (Коцюб.)]; ~ний жарт безобидная шутка; прикидатися 1 ~ним ягням, удавити з себе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)