Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яед 695 нед недовготривалий непродолжительный. недовгочасний 1) недолговременный, непродолжительный, кратковременный; 2) (о вещах) недолговечный. недовгочасність, -ності 1) не до л го временность, непродолжительность, кратковременность; 2) недолговечность. Ср. недовгочасний 1—2. недовгочасно нар. 1) недолговременно, непродолжительно, кратковременно; 2) недолговечно. Ср. недовгочасний 1—2. недоведепий недоказанный. недоведеність, -ності недоказанность. нсдовершений 1) недовершённый, незаконченный; 2) (о скирде, стоге) незавершённый [Андрій притримав коней, і віз зупинився біля недовершеної скирти (Ст.)]. недовершеність, -ності незаконченность [Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність (Риб.)]. недовиконаний недовыполненный. недовиконання (действие и результат) недовыполнение. недовиконання (незаконченное действие) недовыполнение. недовиконати см. недовиконувати. недовиконування недовыполнение. недовиконувати, -ную, -нуєш, недовиконати, -паю, -иаєш недовыполнять, недовыполнить. недовипуск, -ку недовыпуск. недовипускання недовыпуск. недовиробити см. недовироблювати. недовиробіток, -тку, недовгі робка недовыработка. недошіроблений недовыработанный. недовироблення недовыработка; недопроизводство. недовироблювання недовыработка; недопроизводство. недовироблювати, -люю, -люєш и недовиробляти, -ляю, -ляєш, недовиробити, -блю, -биш недовырабатывать, недовыработать. недовиробляння недовыработка; недопроизводство. недовиробляти см. недовироблювати. недовиручка, недовиторг, -гу разг. недовыручка. недовідний 1) (неубедительный) недоказательный; 2) (такой, что не может быть доказан) недоказуемы^. педовГдність, -ності 1) недоказательность; 2) недоказуемость. Ср. недовідний 1—2. недовідомий уст. неисповедимый, (уст.); неизвестный [Але все-таки якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що се була найщасливіша пора його життя (Фр.)]. недовіра недоверие [Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (Гонч.)]. недовірливий недоверчивый, подозрительный; разе, опасливый; (сильнее — о человеке, характере) мнительный [Переживання останніх місяців "зробили Ольгу недовірливою і обережною (Вільде); Ковпак відступив крок назад і подивився на мене косим, недовірливим поглядом (Верш.)]. недовірливість, -вості недоверчивость, подозрительность; опасливость; мнительность. . Ср. недовірливий. недовірливо нар. недоверчиво, подозрительно; опасливо '[Марину приймали ввічливо, але недовірливо і холодно (Собко)]. Ср, недо- вґрливий. недовірок, -рка 1) маловер (о мужчине); маловерка (о женщине); 2) (человек*, изменивший своим убеждениям) отступник; 3): якбго ^рка! бран. какого чёрта! [— Якого ви недовірка вдвох робите, що в вас і досі обід не готовий!— крикнув Кай- даш (Н.-Лев.)]. недовір'я недоверие [Русевич зиркнув на Каргата з явним недовір'ям (Шовк.)]. недовіряти, -ряю, -ряєш не доверять; не оказывать доверия, не иметь доверия; в і н ^ряє мені он не доверяет мне; он не оказывает мне доверия, у негб нет доверия ко мне. недоводливий недоказательный. недоврахування недоучёт. недогадливий недогадливый, несообразительный. недогадливість, -вості недогадливость, несообразительность. недогарки, -ків 1) остатки после пожара и т. п.; недогорёвшее; (обгорелые поленья, брёвна) головни [[Килина] тягне його за руку. Л у к а ш дивиться на неї з легковажною усмішкою: А хто ж тут недогарків отих глядіти буде? (Л. Укр.); Замислені люди сиділи над недогарками багаття (Скляр.)]; 2) см. недогарок. недогарок, -рка огарок [Хлоп'я засвітило недогарок свічки і в самій сорочині незабаром опинилося в хижці (Донч.)]. недогарт, -ту мет. недокал. недогар'я собир. обл. недогорёвшие остатки; головнй [Величезні стоги розлізлися, розпалися; замість них страшенні купи попелу й недогар'я чорніють (Мирн.)\. Ср. недогарки 1. недогляд, -ду недоембтр, просмотр (разг.); (ошибка вследствие небрежности — ещё) упущение, оплошность [Був ройок, так від недогляду полетів до добрих людей (Квітка)]; через ^д по недосмотру; по оплошности. ** недоглядіти, -джу, -диш и недоглянути,С/гіу^ -неш (кого, що и чого) недосмотреть (за кем, за чем), недоглядеть (чегб, за кем, за чем); (пропустить — ещё) проглядеть (кого, что), просмотреть (кого, что); (ошибиться) допустить оплошность; ^ти помилки недосмотреть (недоглядеть) ошибки; проглядеть (просмотреть) ошибку. недоглянутий недосмотренный; просмотренный. Ср. недоглядіти. недогнилий недогнйвіпий [Спадає осінь, як димчастий сніг, І гостро пахне листя недогниле (Рил.)]. недоговореність, -пості недоговорённость [Недоговореність тягне за собою недовір'я і сум (Коп.)]. недогода редк. неудовлетворение; неудача [Будьмо щасливі наперекір всім недоіодам і неприємностям (Коцюб.)]; ~да кому кому недостаёт чегб-то; кто недоволен; не по душе кому, не по сердцу кому {Ссе недогода бабиній дівці (приказка)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)