Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
694 нед недобитки, -ків 1) (о вражеской армии, о враждебной организации и т. п.) остатки [На основі суцільної колективізації в цих [західних] областях ліквідовано куркульство, завдано нищівного удару недобиткам українських буржуазних націоналістів (Звіт ЦК КП(б)У XVII з.)\ Довго тяглася го- витва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (Коцюб.)]; 2) см. недобиток. недобиток, -тка разг. 1) недобитый; не совсем замученный; редк. недобиток [Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву (Шевч.)]; 2) (о последователе какой-нибудь отсталой, реакционной идеологии) презр. последыш. недобір, -бору недобор. недобрати см. недобирати. подборе 1) прил. см. недобрий; 2) нар. нехо- рошб; неважно; плохо, худо; цела дно; неблагоприятно, невкусно; неблаговидно; (неудобно) неловко; (враждебно) недоброжелательно [Шаповал недобре зиркнув на Гар- бузиху (Ряб.)]; ~ге пожартувати над ким сыграть скверную шутку с кем; ср. недобрий 2; 3) (в значении сказуемого) нехорошо, (сильнее—ещё) худо; (о плохом физическом или душевном состоянии — ещё) плбхо; (о полуобморочном состоянии— ещё) д^рно; (неблагополучно) неладно; 4) (род. недоброго) сущ. недоброе, несчастье [Катерина коло неї [болящої] І днює й ночує. А тим часом сичі вночі Недобре віщують (Шевч.)]. недобрий 1) педббрый [Л у к а ш: ..Тобі недобра з їх свекруха буде (Л. Укр.); Недобрий вогник не згас ще в їх очах (Коцюб.)], 2) (в противоположность хорошему) нехо- рбший; (посредственный) неважный (разг.); (сильнее) плохбй, худой; (неблагополучный, неприятный) недобрый, разг. неладный; (нежеланный, неудачный) неблагоприятный; (о съедобном) невкусный; (не одобряемый) неблаговидный [Він чув тут щось недобре, щось таке, що пекло його в душі, як дотик кропиви (Ф/>.); Прийшли вісті недобрії (Шевч.)]] ~ра слава дурная (плохая, худбя) слбва, дурная (плохая, худая) молва [Не дві ночі карі очі Любо цілувала, Поки слава на все село Недобрая стала (Шевч.)]. педоброзвучпий неблагозвучный. недоброзвучність, -пості неблагозвучие, неблагозвучность. педоброзвучпо нар. неблагозвучно. недоброзичливець, -вця недоброжелатель. недоброзичливий недоброжелательный; уст. неблагожелательный, недоброхбтный [Всі дівчата., оглядали Олександра недоброзичливими очима, неначе він в чомусь перед ними завинив (Ткач)]. недоброзичливиця недоброжелательница. педоброзпчлй вість, -вості недоброжелательность, неблагожелательность; (только об отношении — ещё) недоброжелательство, недоброхбтство [Я помітив явну недоброзичливість Самборського, коли той дивився на свого друга (Трубл,)]. Ср. недоброзичливий. недоброзичливо нар. недоброжелательно; .неблагожелательно [До мого захоплення книжками він ставився недоброзичливо: — Ти б не читав, а спав, — дбайливо радив він (перекл. з Горького)]. Ср. недоброзичливіш. недобропристойний уст. неблагопристойный. недобропристойність, -пості уст. неблагопристойность. недобропристойно нар. уст. неблагопристойно. недобросовісний недобросовестный. недобросовісність, -пості недобросовестность. недобросовісно нар. недобросовестно [Вразило мене особисто тільки слово «недобросовісно», я навіть хтіла у свій час проти нього протестувати (Л. Укр.)]. недоброхітний уст. недобро хбтный. недоброхіть нар. уст. не по доброй вбле; некбльно. недоброякісний недоброкачественный. недоброякісність, -пості недоброкачественность. педоброякіспо нар. недоброкачественно. недобудований недострбенный [Просто сіріло шосе.. За ним збігав по легкому схилу широкий пустир, у його глибині темнів бовдур недобудованого кам'яного будинку (Туд.)\. недобудовувати, -дбвую, -дбвуєіи, недобудувати, -дую, -дуєш недостраивать, недо- стрбить. недовага недовес; торг. провес. недоважений недовешенный. недоважити см. недоважувати. недоважок, -жка разг. недовесок. недоважування недовёшивапие, недовес. недоважувати, -жую, -жуєш, недонажитп, *жу, -жиш недовешивать, недовесить, провешивать, провесить; (только без дополнения — ещё) обвешивать, обвесить. педоваптаження недогрузка, недогруз. недовантажити см. недовантажувати. недовантажування недогрузка, недогруз. недовантажувати, -жую, -жуєш, недовантажити, -жу, -жиш недогружать, недогрузить. недоварений недоваренный [Вале га трохи покрикує, критикує недоварену кашу (перекл. з В. Некрасова)]. недовгий І) (в пространстве) недлинный, короткий; уст., обл. недолгий [Любі мої дядино і Радочко! Простіть, що пишу обом разом і що лист буде недовгий (Л. Укр.)]\ 2) (во времени) недблгий; (о процессах, состояниях — ещё) непродолжительный; (об отрезках времени разг. — ещё) пеболыпбй, короткий [Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку, бо він і так недовгий... (Коцюб.)]; ~гий час недолгое (непродолжительное) время; (в значении обстоятельства — ещё) недолго. недовгість, -гості непродолжительность. недовго нар. недблго [Хоч Василько пішов уперше на роботу до лісу і робив недовго, та вже багато дечого навчився розуміти (Турч.)]. недовговічний недолговечный [Сонце осіннє недовговічне, рідко показується з хмар (Янов.)]. в недовговічність, -пості недолговечность. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)