Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нед 693 пед чине), нерадйвица (о женщине) [— Ой боже мій, з цим недбайлом! — крикнула Кай- дашиха, глянувши на Мелашку (Н.-Лев.)\. недбалий небрежный; (об отношении к обязанностям— ещё) халатный; (ленивый) не радйвый; (беззаботный) беспечный [Він недбалим рухом витяг з кишені люльку й запалив (Вл.)]; ~>ле поводження з ким небрежное обращение с кем; ~лий тон небрежный тон. недбалити, -лю, -лиш разг. небрежничать. недбалість, -лості небрежность; халатность; нерадивость; беспечность [Ось вона сидить у кріслі, з величавою недбалістю спершись руками на підлокітники (перекл. з Казакевича)]. Ср. недбаліш, недбало нар. небрежно; халатно; нерадиво; беспечно [Каргат недбало хитнув головою (Шовк.)]. Ср. недбалий. недбальство небрежность; халатность; нерадивость, нерадение [Дуже прикро, що загалом добрий і досить потрібний збірник чимало втрачає від недбальства його видавців (Рад. Укр., 1946, VI)]. Ср. недбаліш. недбальствувати, -ствую, -ствуєш разг. не- [брежничать. недбання нерадение; уст. небрежение. недвижимо нар. поэз. неподвижно; уст. недвижимо. ведвйжпий обл., поэз. неподвижный; уст. недвижимый, недвижный [В блакиті він [беркут] завис недвижний, розпростертий (Фр.)] В пустелі стояла непорушна, недвижна спека (Смол.)]. недвижність, -пості неподвижность; недвижимость. Ср. недвйжпий. недвижно нар. неподвижно; недвижимо [А там, мов вежі, башти фантастичні, недвижно темні дерева стоять (Фр.)\ Стен лежав недвижно, порізаний рівчаками, залитий сонцем (Десн.)]. Ср. недвижний. недвозпачний недвусмысленный. недвозначність, -ності недвусмысленность. недвозначно нар. недвусмысленно [Цим- бальський: Розуміється! Зовсім недвозначно висловився (Фр.)]. неделікатний неделикатный. педелікатність, -пості неделикатность. иеделікатно нар. неделикатно [Соня: ..Ти відмовляєшся прийняти його. Це неделікатно (перекл. з Чехова)]. недемократичний недемократический; (не свойственный широким слоям народа — ещё) недемократичный. недержання мед. недержание. недешево нар. недёшево. иедёя обл. дикая вершина горы [Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки (Коцюб.)]. ііедисцпплінбвапий недисциплинированный. недисциплінованість; -пості недисциплинированность. иедиференційбваний недифференцированный. недіалектичний недиалектйческий. педіалектйчність, -пості недиалектйчность. недібрати см. недобирати. недієвість, -вості недейственность; недействительность. Ср. недійовий. недієздатний недееспособный. недієздатність, -ності недееспособность. недізнаний неизведанный. недійовий недейственный; (не дающий необходимого результата — ещё) недействительный; (не производящий действия — ещё) недействующий. педшений недействительный [Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Полож. про вибори)]. недійсність, -пості недействительность. неділенька фольк. ласк, от неділя 1 и 2 [У неділеньку раненько Збиралася громадонька (Шевч.)\ Копав, копав криниченьку Неділеньку— дві... (народна пісня)]. неділешній воскресный [Після обід, хоч і був день неділешній, Павло Григорович, вільний од роботи в затоні, повів усю родину в садок (Ільч.)]. неділимий неделимый. неділймість, -мості неделимость. неділовий 1) неделовой; 2) (не способный к работе, несерьёзный) недельный; разг. неде- ловбй. неділя 1) (название одного из дней) воскресенье [Як же бучно, як же втішно Всім тулялось на весіллі! Танцювали, попивали Від неділі до неділі (Л. Укр.)]; зелена ^ля см. зелений; 2) (семь дней) редк. неделя [Ганя потім цілих шість неділь не вставала з постелі (Н.-Лев.)]. недільний 1) воскресный; *-*ні шкбли ист. воскресные шкблы; 2) недельный. Ср. неділя 1—2. недільник воскресник [На завтра, на дев'ять годин ранку призначаємо комуністичний недільник для обробітку громадського города (Бойч.)]. педїючий прил. недействующий, бездействующий. недіючий прил. недейственный. недіючість, -чості недейственность. недіяльний недеятельный. недобачати1, -чаю, -чаєш (с непереходным значением) плохо видеть, иметь слабое зрение. недобачати2, -чаю, -чаєш, недобачити, -чу, -чиш (чогб) не замечать, не заметить, недоглядывать, недоглядеть; (только соверш.— ещё) недосмотреть, (пропустить) проглядеть (что), просмотреть (что) [В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає (приказка) ; Вона багато дечого недобачала' довго (Вовч.у, Скоро [Марія] встає від роботи — хоче зустріти свою дитину без свідків. Хоче придивитися ближче, якомога ближче до своєї дитини. Може, справді, недобачила чого (Вільде)]. недобачений проембтренный. недобачити см. недобачати2. недобирати, -раю, -раєш, недобрати и недібрати, -доберу, -добереш недобирать, недобрать. недобйтий 1) недобитый [Радіє князь, запродує 3 половою жито. І молотить виганяє Людей недобитих (Шевч.)]', 2) (о хлебе) разг. не домолоченный [А вже глянув — стіжок у дворі недобйтий, — так і похолонуло в грудях (Головко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)