Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неї 692 нед негостинний негостеприимный [Та й него- стинний-бо ти, чоловіче (Козач.)]. негостинність, -пості негостеприимность. негостинно нар. негостеприимно. неготовий неготовый. негоціант уст. негоциант [Тарас придивлявся в сутінках до людей. На вузенькій лавці поруч похитувався якийсь негоціант (Ільч.)]. негоціантка уст. негоциантка. негоція уст. негбция. негр, -ра негр [В центральнім кварталі на розі однім Зустрівся я з негром по імені Джім (Ол.)]. иеграмотна 1) прил. см. пеграмотпий 1; 2) (род. неграмотної) сущ. неграмотная. неграмотний 1) прил. неграмотный [Неграмотна я, так навчи (Ле)]; 2) (род. неграмотного) сущ. неграмотный. неграмотність, -пості неграмотность. неграмотно нар. неграмотно. неграцібзний неграциозный. негра ці бзі ю нар. неграциозно. негреня, -пяти негритёнок. пегречний неучтивый [Євгеній: ..Пере- прошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! (Фр.)\. неґречність, -пості неучтивость. пегречно нар. неучтиво. негри, -рів пёгры. негритос негритос. негритоска негритбека. негритянка негритянка [3 хатини вийшла стара негритянка, що жила тут, у цій оселі (Ільч.)]. негритянський неггитянекий [В Америці Північній В будиночку малім Жив хлопчик негритянський, Якого звали Джім (Мур.)]. негромадський необщёственный. н'грський негрский. неґрунтовний неосновательный. нргрунтовпість, -пості неосновательность. негрунтовпо нар. неосновательно. нёгус негус. негустий негустбй; (такой, в котором составные частицы главо соединены одна с другой — еще) неплотный [Туман уже вкрив морську далечінь, але тут, в бухті, він був негустий (Смол.)]. негусто нар. негусто; неплотно [Сьогодні пасажирів у прямому [вагоні] було негусто — всі верхні полиці виявились вільними (Гонч.)]. Ср. негустий. пегучпйй негромкий [І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні (Л. Укр.)]. негучно нар. негромко. недавнечко нар. разг.^ недавно [За морем це діялось чи в нашім краю, давно чи недавнечко — того не скажу (Тич )]. недавній недавний, разг. давешний; (при сущ. ^врёмя, прошлое и т. п. — ещё) недалёкий [Зразу., дужче заболів той пальчик, що втяла серпом, заболіли ноги, наколені стернею, згадався переляк недавній, сльози, мов град, посипались на землю (Коцюб.); В недавньому минулому проста селянська дівчина, вона заслужила звання Героя Соціалістичної Праці (Рад. Укр., 1946, ])]; до оцього чбсу до недавнего времени; з ^нього часу с недавнего времени. недавно нар. недавно; разг. намедни, давеча [Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав (Шевч.)]. недалекий 1) недалёкий; (в пространственном значении реже — ещё) недальний; (о прошлом — ещё) недавний [До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що й місця не знайти (Гл.)]; 2) (перен.: ограниченный) недалёкий; редк. недальний; разг. простоватый [Храпко: ..У мене ще зосталася дочка; недалека вона, не несеться високо вгору, та й не треба! — зате слухняна, покірна (Мирн.)]. недалёко 1) нар. недалекб, недалёко; (только в пространственном значении — ещё) недалече (разг.)\ (только на вопрос где— ещё) невдалеке, разг. неподалёку [А педалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч.)', До берега було недалеко, але Катря ніяк не могла добігти (Риб.)]; за прикладом іти г^ко за примером идти недалекб; 2) пред л. (с род п!) недалекб от; вблизи, близ [Недалеко нашого дому була простора громадська толока (Фр.)]. недалекобійний воєн, недальноббйный. педалеко гл яд ний недальновидный. недалекоглядність, -пості недальновидность. недалеко гл яд по нар. недальновидно. педалекозбрий недальнозбркий. недалекозорість, -рості недальнозбркость. недалекоеяжпий недальновидный. недалекосяжність, -пості недальновидность. педалекосяжпо нар. недальновидно. недалечко нар. разг. недалекб, недалёко; недалече; невдалеке; неподалёку [Недалечко чутно сопілку (Л. Укр.); До ставка було недалечко (Головко); Ось тут недалечко від нас село Дубрава (Шиян)]. Ср. недалеко 1. педальній недальний. недаремно, недаремне нар. недаром [Недаремно кажуть, що без зброї слабі й герої (Ткач)]. недарма, редк. педарма нар. недаром [Твап Франко недарма називав австро-шляхет- ську конституцію «свинською конституцією» (Козл.); Недарма журилася Пріська; недарма цілі ночі не спала (Мирн.)]. недаром нар. недаром; (не без умысла — ещё) неспроста (разг.) [Як в дорогу проводжала Найдорожчого за все, — Гей, недаром гаптувала Щорсівцю кисет (Шпак)]. недбайливий небрежный; (ленивый) нерадивый [От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (Рил.)]. недбайливість, -пості небрежность; нерадивость ; п б милку слід пояснити його <^>вістю ошибку следует отнести к егб небрежности (следует объяснить егб небрежностью; нерадивостью). Ср. педбай- ливий. недбайливо нар. небрежно; нерадиво [Олеся привіталась до всіх дуже байдужно й недбайливо (Н.-Лев.)]. Ср. педбайлйпиГі. недбайло ср. р. разг. уст. нерадивец (о муж- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)