Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нег 691 нег неизящно; некрасиво, неблаговйдио; неладно, ср. негарний; 2) (в значении сказуемого) нехорошо, плохо (Не пожалував він її, а стало йому якось уразливо, негарно (Вовч.)]. негарячий негорячий; нежаркий [Повітря сіре Ще пеіарячий промінь лоскотав (Рил.)]. негатив фот. негатив (Ту картку давно згубили... А скільки б я заплатив За те, щоб од неї зберігся Хоча б старий негатив {Пере.)] негативізм, -му мед. негативизм. негативний1 (противоположный положительному) отрицательный, ^на відповідь отрицательный (книжн негативный) ответ; ~ііиії відзив отрицательный бтзыв; ирйсуд жюрі був ^ний суждение жюрй было отрицательно. негативний2 фот. негативный. негативність, -пості отрицательность. негативно нар. отрицательно; ~по ставитися до кого отрицательно относиться к кому. пегатрон радио пегатрбн. негашенпн негашёный; ~не в а п н 6 негашёная известь. негігієнічний негигиеничный. негігієнічність, -пості негигиенйчность. негігієнічно нар. негигиенично. погідний 1) негодный; (не заслуживающий уважения — еще) иедоетбйиый; (подлый, бесчестный — ещё) низкий, низменный (только о чём) [Коли більшовики були в підпіллі, самі умови діяльності значною мірою захищали партію від проникнення в її ряди негідних елементів (Рад. Укр., 1946, IX); — Іди! — кликнула Зон я погаслим голосом. — Ти, негідна й безсовісна! (Коб.)]; ~ниії вчинок негбд- ный (низкий; недостойный) поступок, низость; 2) (не стоящий кого, чего) обл. недостойный; (в сказуемом) нсдостбен [Я перекопався, що., я не змарнував свойого чуття для особи негідної того чуття (Фр.)]. пепдник негодяй, подлец; разг. негодник; бран. ракалия (ж. />.), вульг. стервец [—Десь був, негіднику, десь був? — Стручиха так міцно стискала його підборіддя, що сльози наверталися Василькові на серце і підступали до горла (Турч )]. негідництво разг. негодяйство. негідниця негодяйка; негбдница; ракблия. Ср. негідник. пепдницькнй разг. негодяйский. негідність, -пості недостбйность; низость. Ср. негідний 1. . негідно нар. недостбйно; низко. Ср. негідний 1. негідь, -годі собйр. отребье; (хлам) дрянь (разг.). негласний негласный. негласно нар. негласно. неглибокий неглубокий [Тим часом мої товариші добігли вже до ріки, поскидали з себе шмаття і з радісним криком та вереском поскакали в чисту,, неглибоку воду (Фр.I. неглибоко нар. неглуббкб [Лікар каже, що ніж заліз неглибоко (Коцюб.)]. . негліже нескл. сущ. ср. р. и прил. разг. неглиже. негл їжу вати, -жую, -жуєш разг. уст. неглижировать. иегнйй-дерево (род. не гний-дерева) бот. (Тахиь Ь.) неї нб.1-дёрово, тис. негпнючнй негииющий. негнучий (редк.), негнучкий негибкий; (такой, что совсем не сгибается, не гнется) несгибаемый, негнущийся [Плинуть плотів каравани — Прип'яттю, Волгою, Доном — Сосни смолисті, ялиці, негнучі дуби (Дор.); Ввійшов Яків Костюченко, в гумових чоботях, в негнучкому парусиновому одягу, припорошеному рудою (Ткач)]. неговіркий неразговорчивый; (о постоянном п/шзнаке — ещё) не говорливы й [Увесь вечір Колісник був такий неласкавий та неговіркий (Мирн.), Отець був понурий, твердий і неговіркий чоловік (Фр.)]. неговіркість, -кості неразговорчивость. пеговорючнй обл. неразговорчивый, неговор- лйвый [Роман мовчав. Він був тихий на вдачу, нсговорючий. і дуже несміливий (II.-Лев.)]. Ср. неговіркий. негода 1) ненастье, непогбда, плохёя погода; обл. непогодь, безведрие [Настала осінь. Почалася негода (II.-Лев.)], 2) (несчастье) невзгода [Не марно, пі, боями край гримів, — минули дні і злиднів і негоди (Сос.)]. негоден, не год ний предик недостбоп. негодонька, негодочка ласк, фольк непогодушка [Реве, гуде негодонька, Негодоньки не боюся, Хоч на мене пригодонька, Та я нею не журюся (Л Укр.)]. негодяний ненастный [Пому здавалось, що це знову иовертається негодяна осінь (Гонч.)].' негодящий негбдный; разг. негодящий, бросовый [Ти хоч би кращу рушницю купив.. Твоя негодяща, мотузком зв'язуєш... (Коцюб )]. негоже 1) прил. см. негожий; 2) нар. негоже, нехорошо; предосудительно; зазорно; ср. негожий; 3) (в значении сказуемого) негбже (разг.); не следует, не подобает [Плакати мені негоже (Вовч.)]. негожий непригбдный. негбдньги; разг. негожий; нехорбший; (о воде) несвежий; (достойный осуждения) предосудительный; (постыдный) зазбрный (разг.) [На тобі, небоже, що мені негоже' (приказка), Сон, кажуть, божа благодать,— ні, часом кара божа! Бо трапилась від того сну пригодонька негожа (Л. Укр.)]. негожість, -жоеті предосудительность. ііегбїстип (о ране) плбхо заживающий. неголений небритый [На схудлому, неголеному й змарнілому обличчі великі очі болісно блискотіли (Козач.)]. неголодний неголбдный. неголосний негрбмкий [Сергія розбудила чиясь неголосна розмова (Козач.)] неголосно нар. негрбмко [Капітан Зсмлян- цов неголосно вигукнув знайомі короткі слова команди (Пере.)]. негордий пегбрдый. негосподарний нехозяйственный. ^ негосподарність, -пості нехозяйственность* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)