Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нев 690 нег кін] невтомно працював над новими ролями, повторював старі, відшукував усе нові й нові риси й образи для їхнього втілення (Іван.)\ В тяжкі дні блокади наші льотчики невтомно стерегли небо Ленінграда (Рад. Укр., 1946, VIII)].^ Ср. невтомніш. невторбвппиії непроторённый, петбрный [Мені трапилась якась невторована, заросла стежина (перекл. 8 Тургенева)]. невтрйшпш неудержимый; (ничем не успокаиваемый — ещё) неуёмный; (о порывах, страстях, об энергии и т. п.: не знающий границ; очень сильный) неукротимый, необузданный, (реже) безудержный; ~пий гнів неукротимый гнев; ~->на енергія неуёмная (неукротимая, безудержная) энергия; ^не ридання безудержное рыдание. невтримність, -пості неукротимость, необузданность. невтримно нар. неудержимо; безудержно; разг. без удержу» без удержа. певтручання невмешательство [Ленін був глибоко обурений позицією «невтручання», а по суті потурання, яку {зайняв відносно філософського ревізіонізму Каутський (Віогр. Леніна)]. невтямки предик, разг. невдомёк [За що це вій мені торочить? Щось мені невтямки (Н.-Лев.)]. невулканічний геол. певулкапйческий. невхилілімі], невхйльно редк. см. неухильний, неухильно. певчас нар. некстати, не вовремя; уст. не в пбру. невчасний несвоевременный; редк. пеблаго- врёменпый; (в не полагающееся, не установленное по условию время) неурбчпый. невчасність, -пості несвоевременность. невчасно нар. несвоевременно;- в иеурбчное время; (неуместно, неудачно) не вовремя, не в пбру (уст.), некстати, невпопад [Весна почалася ой як невчасно! (Горд.); Одарка трохи невчасно зайшла до хати (Ле)]. Ср. невч&гннй. повчений неучёный [Вченому світ, а невче- ному тьма (прислів'я)]. неимения неученье. певтцухаючиіі не унимающийся; (не ослабевающий) не утихйющий, не стихающий; (о звуках — обычно) несмолкаемый, не- смолкДюший, неумолкаемый, неумолчный (торж.)\ ~чі овації, б п л е с к и несмолкаемые (несмолкающие) овации аплодисменты. неи'язка геод. невязка. ' пев'яиущий, нев'янучий неувядаемый, неувядающий [Пам'ять про героїв буде жить в віках осяяним вінком нев'янучої слави (Тер.)]. нев'янущість, -щості неувядаемость. негаданий разг. негаданный [І понесла війни ріка Моє негадане кохання... (Нагн.)]. негадано нар разг. негйданно [[Галя] усе сміялася сама із собою, затим, бачте, що усе якось виходило несподівано» негадано, не ждано, разом... (Вовч.)]. негалйн радио негадйн, негаТишн немедленный, книжн. незамедлительный; (такой, которого нельзя отсрочить — ещё) неотлбжный,- безотлбжный (разг.), безотлагательный, срочный, снёш- иый [Командир нашого есмінця залишився на кораблі приготуватися до негайного виходу в море (Трубл.)\ Потрібна була негайна допомога вмілих рук (Шиян)]; <^па справа неотложное (ербчное, спешное, не терпящее отлагательства) дело. негайність, -пості неотложность, ербчиость, спешность. негайно нар. немедленно, немедля; незамедлительно; безотлагательно, без замедления, без промедления, тбтчас, ербчно, спешно, в спешном порядке [Приїхавши в Петербург [на початку листопада 1905 р.], Ленін негайно розгорнув величезну організаторську діяльність (Віогр. Леніна); Ти- міш звелів негайно слати гінця до батька (Риб.)]; ~ію зробити що немедленно (незамедлительно и т. д.) сделать что, не преминуть сделать что; ~но з'я в и в с я немедленно (незамедлительно и т. д.) явился; уст. не преминул явиться. Ср. пе гай пи п. негаразд І) нар. нехорошб; разг. неладно; (не в должной мере) недостаточно; (стеснительно) неловко [Негаразд Ліля робить, що мені не пише, я дуже чекаю на її лист (Л. Укр )]; 2) (в значении сказуемого) нехорошб, разг. неладно; (несчастливо, тревожно —ещё) неблагополучно; (о состоянии, самочувствии—ещё) плохо, неважно [Олена Андріївна: Негаразд у цьому домі (перекл. 8 Чехова); Не роби так, синочку, не ходи туди, голубчику! Так негаразд (Квітка)], 3) (в вначении определения) неладный (разг.): нехороший; (несчастливый) неблагополучный; справи *%*д дела неладные (неважные, плохие; неблагополучные); фам. дела не тогб. негармонійний негармоничный, негармонический, (о звуках; о речи — ещё) нестройный [— Ха-ха-ха! — вибухла молодь голосним сміхом. Але в регіт увіллялось щось грізне, негармонійне, немов далекий грім (Коцюб.)]. негармонійність, -пості негармоничность; нестройность. Ср. негармонійний. пегармопійпо нар. негармонично; несірбй- по. Ср. негармонійний. пегармоііїчііиґі см. негармонійний. иегармонічпість см. негармонійність. негармонійно см. пегармопійио. негарний нехороший, плохой; (неприятный для зрения, для слуха — обычно) некрасивый; (только о внешности человека — в сказуемом — ещё) дурен (соббю), разг. дурён (собою); (о фигуре, манерах; о стиле и т. п.— ещё) неизящный; (о поступках—непорядочный — ещё) некрасивый, неблаговидный; (не такой, как должен быть — ещё) неладный (разг.) [Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця (Н.-Лев.)]; ~*>\т роль нехорбшая (некрасивая, неблаговидная) роль; в і н ~ііий на в р б д у он некрасив, он дурен соббю; он дурён соббю. нег&рио 1) нар. нехорошб, плбхо; некрасиво; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)