Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яев 689 пев неврологічний мед. неврологический. неврологія мед. неврология. неврома мед. неврома. невронал, -лу фарм. невронал. невропат мед. невропат. невропатичний мед. невропатический. невропатія мед. невропатия. невропатка мед. невропатка. невропатолог мед. невропатолог. невропатологічний мед. невропатологический. невропатологія мед. невропатолбгия. певротомГя мед. невротомия. неврофібрили, -рил анат. неврофибрйллы. невсидливий неусидчивый. невсидливість, -вості неусидчивость. невсипний неусыпный [Приморські ночі непроглядні в липні, Та пронизати вміють їх наскрізь Юнацькі очі, пильні і невсипні (Важан)]. невсипність, -ності неусыпность. невсипно нар. неусыпно [Радянська Армія стоїть невсипно на сторожі, ніхто її не зломить міць, ніхто не переможе! (Забіла)]. невсипуче см. невсипуще. невсипучий см. певсипущий. невсипуще, (реже) невсипуче нар. неусыпно [Правда, що й сама вона невсипуче працює (Мирн.)]. иевсипущий, (реже) невсипучий 1) неусыпный; (бдительный — еще) недремлющий, уст. недреманный; (усердный) неутомимый [Де лиш вітер в темній пущі Верховіття колива — Непомітна, невсипуща Охорона лісова! (Мур.); А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче (Шевч.)\ Весь народ у творчому горінні, у невсипущій і самовідданій праці творить нове життя (Літ. газ., 1946, IX); І вся Вітчизна тричі проголосить Подяку невсипучим шахтарям! (Дмитр.)]; 2) (непрекращающийся) постоянный; (о чувстве — обычно) неутолимый, неуёмный [Очима бачить він роботу й знаряд, а думкою все злидні невсипущі (Л. Укр.); І знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища (Мирн.)) Другого вечора попрощався Григорій зі своєю сім'єю, несучи у серці тривожну радість і невсипучий біль (Ст.)]. невсипущість, -щості неусыпность; неутомимость. Ср. невсипущий 1. невситимий неутолимый; (не удовлетворяющийся тем, что есть) ненасытный [Все не міг тоді втямити Данило, коли спить цей повільний в рухах, сповнений невситимим трудолюбством колгоспник (Коп.); Гірко йому все теє пригадалося, як гірко згадується добро, що було колись тобі навіки миле і тебе не зрадило воно, не перейшло, а одбіг його сам чоловік невситимий (Вовч.)]; ^мий г б л о д неутолимый голод; ^ма жадбба знань неутолимая (ненасытная) жбжда знаний. невситимо нар. ненасытно [Вино янтарне в чашах закипає, і закипає невситимо кров (Дмитр.)]. невстанбвлений неустановленный. невстигаючий пед. 1) прил. неуспевающий; 2) (род. невстигаючого) сущ. неуспевающий. невтаємнйчений непосвящённый (в тайну) [Розмову магів двох нелегко зрозуміть Невтаємниченим (Рил.)]. невтертий 1) (прям.: невытертый) мбкрый; (слабее) влажный [Пика йому невмита, волосся розкудовчене, ніс невтертий (Квітка)]; 2) (о дороге) непроторённый, нетбрный [Ти — як зірочка зійшла над моєю задуреною головою — і освітила мені темну стежку, мій неутертий шлях!.. (Мирн.)]. невтихаючий несмолкаемый. невтихомирний 1) неутешный; книжн. неутолимый, неуёмный; ~->на журба неутешная (неутолимая, неуёмная) печаль; 2) (неистовый) неукротимый. невтишимий, невтишний неутешный; неутолимый, неуёмный [Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко (Фр.)]. Ср. невтихомирний 1. невтішливин неутешительный. невтішний 1) неутешительный; (неприятный для чьего-нибудь достоинства — ещё) нелестный [І це найбільше смутило її, навіюючи невтішні думки (Риб.)]; 2) (такой, которого нельзя утешить) неутешный, безутешный [Над вами небо заніміло, тремтить дощем невтішних хмар (Сое); Хіба тільки зозулька, неутішна віщуня, принесе звісточку (Мирн.)]. иевтГшпо нар. 1) неутешительно; нелестно; 2) неутешно, безутешно [Плаче невтішно дервіш, ллє сльози на жовтий пісок, ридає (Коцюб.)]. Ср. певтішний 1—2. невтоленний, певтолймий неутолимый [У вікна всі дивились ми з вагона І з невтолпмим 5" болем уявляли Сліди війни, потворні, мов кошмар (Рил.)]; ^на (~ма) спрага (жага) неутолимая жажда [Враз — повен невтоленної жаги — Він [Бетховен] стрепенувсь, орел, ще не добитий (Рил.)]. невтбма поэз. неутомимость. певтомймпй редк. неутомимый [Вона була, здається, з Кавказу. Принаймні я зрозумів, що під час революції вона билась там з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак (Коцюб.)]. невтомймо нар. редк. неутомимо, без устали [Хлопці вже починали читати склади.. Вони невтомймо по сто разів співучими голосами повторяли: «а-ба-ба-га-ла-ма-га» певтбмний неутомимый; (неослабевающий — ещё) неустанный, безустанный; (ревностный — ещё) неусыпный [Ми комунізм будуємо, невтомні І наполегливі в труді творці (Дор.); Я боровся за перемогу разом з мільйонами моїх братів — своєю невтомною працею, своїми знаннями, досвідом (Рад. Укр., 1946, І)]; ^на діяльність неутомимая деятельность; ~^ні р о з м б- в и неутомимые разговбры. невтомність, -ності неутомимость; неусыпность [Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде)]. Ср. невтомний. невтомно нар. неутомимо, без Детали; неустанно, безустанно; неусыпно [Він [Щеп- 44—380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)