Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
-неп 688 нев на межі, весь час жалібно і невпевнено посміхаючись (Гонч.)]. •невпинний неустанный, непрестанный; (реже) безустанный, беспрестанный; (сильный; такой, которого нельзя остановить) безудержный, неудержимый; (непрерывно движущийся или о непрерывном движении) безостановочный; (постоянный, не проходящий — о болях, кашле и т. п.) упорный (Партія більшовиків повсякденно піклується про розвиток нашої літератури, про її невпинне ідейне та художнє зростання {Літ-, газ., 1946, XII); Ринуть люди невпинним потоком, Бистроплинним таким, як Дніпро (Криж.); Ще хвилина — і криком, як невпинна стихія, полине кудись невільницька туга (Вас); Микита забув і про роботу, яку вже закінчив, і про час, що минав у радісній невпинній своїй течії (Коп.)]. невпинність, -пості непрестанность; упорность. Ср. невпинний. невпинно нар. неустанно, непрестанно; безустанно, беспрестанно; безудержно, неудержимо; безостановочно; упорно [Під проводом Леніна йшли ми невпинно, щоб вільною стала радянська країна (Забіла)]; ~по дивитися упорно смотреть.'Ср. невпинний. ( невпізнаний неузнанный; спец. неопознанный. невпізнанний неузнаваемый [Невпізнанним став Одеський порт. Десятки пароплавів, були серед них і океанські, стояли на внут- ч рішньому рейді (Куч.)]. невпізнанність, -носії неузнаваемость. невпізнанно нар. неузнаваемо [Невпізнанно • виросли люди, виросла своя радянська інтелігенція, яка віддано служить Батьківщині (Рад. Укр., 1946, І)]. ^невпізнаная: д о *^ня до неузнаваемости [Мокрі, раптом до невпізнання схудлі коні дрібно дрижать шкірою, важко поводять боками (Козач.)]. невпливовий невлиятельный. иевпбкій, -кою уст. беспокойство [Але дедалі иевпокій опановував Семеном (Коцюб.)]. невпокїйлпвий уст» беспокбйный, веугомбнный [Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (Рил.)]. невпокїйний уст. беспокбйный; (лишённый покоя—еще) неспокбйный [Загорілось бажання нетерпляче, невпокійне — не стояти без діла на місці, не марнувати часу (Вас); Звичаєм розмову починав Назар. Невпокійна людина, він цілими днями вештався по місту (перекл. в Горбатова)]. 'її ев покій но нар. беспокойно; неспокбйно [— Спи, — кажу йому, — спи! Він і замовкне... Тільки довго ще невпокійно воро- чається (Вовч.)]. Ср. невпокїйний. певпокбреиий непокорённый. невпопад нар. невпопад [Іван збагнув, що відповів невпопад (Чорн.)]. *«рвп6ру некстати. невпоряджений неблагоустрбенный. невпорядженість, -пості неблагоустрбйство, неблагоустрбенность. неш юр л д кований неустроенный; (не налаженный — ещё) неупорядоченный; (о городе, I помещении и т. п. — ещё) неблагоустрбенный. 1 невпорядкованість, -ності неустроенность, неустройство; неупорядоченность; неблаго- устрбенность, неблагоустрбйство. Ср. не- впоряд кований. невправка разг. невозможность успеть с чем- нибудь [Коли скрут та невправка — кинеш серп, за косу візьмешся (Мирн.); Вставай мерщій,' бо без тебе невправка. Мішки допоможеш зав'язувати (Донч.)]. невправний неискусный, малоискусный; (в движениях; о движениях — обычно) нелбв- * кий [В бою ще невправна була їх рука (Сое); Тихо рухались люди.. Тільки зрідка якийсь невправний їздовий голоблею наїде в деревину і задзвенить туга сосна, струшуючи каскади сухого снігу на людей (Шер.)]. невправність, -пості неискусность; нелбв^ кость [Група солдатів навчалася кидати гранату. Бійці були у веселому настрої. Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Ткач)]. Ср. невправний. невправно нар. неискусно; неловко [3 кожним вечором все більше й більше молодих голосів — юнацьких і дівочих — впліталося в єдину симфонію. Спочатку невправно, спочатку півголооом, а потім усе гучніше й гучніше (Гонч.)]. Ср. невправний. невпрогорт нар. разг. невпроворот. невразливий 1) неуязвимый; (к боли, к раздражению) нечувствительный (к чему); (* противоположность впечатлительному) нечуткий [Влодко виявився, як жартував собі тато, «невразливим на морську хворобу» (Вільде)]; ~ве сёрце неуязвимое (нечуткое) сердце; 2) (о словах, шутке и т. п.) безобидный. невразливість, -вості 1) неуязвимость; нечувствительность; нечуткость; 2) безобидность. Ср. невразливий 1—2. невразливо нар. безобидно. незралгГчний мед. невралгический. невралгія мед. невралгия. неврастенік мед. неврастеник. неврастенічка мед. неврастеничка. неврастенічний мед. неврастенический, неврастеничный. неврастенія мед. неврастения. неврилема биол., анат. неврилемма. неврин, -пу хим. неврйн. неврит, -ту мед. неврит. певрівповажепий неуравновешенный [От характер у нього неврівноважений і самолюбства забагато (Собко)]. неврівноваженість, -пості неуравновешенность. невродлйвий некрасивый. неврожай, -жаю неурожай. неврожайний неурожайный. неврожайпість, -пості неурожайность. невроз, -зу мед. неврозу уст. нервбз; загальний ~з ббщий неврбз. неврозу мли вий невразумительный. неврозумлйвість, -вості невразумительность. неврозу мл йво нар. невразумительно. невролог мед. неврблог. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)