Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нед 698 пед Микитович.. мовчки, терпляче слухав смішні вигуки обуреного діда. Сперечатися було недоречно (/Гол.)]. недорід, -роду недорбд [Великий недорід хліба- приносив у села нове горе, і люди глухо гули по ярмарках на панів (Куч.)]. недорідний редк. неурожайный [Рік удався недорідний (Мири.)]. недоріка косноязычный [Хоч би була вона сліпа, каліка-недоріка, — мов рана ятриться в ньому любов його велика (Лт Укр.)\. недорікий косноязычный. недорікуватий 1) прил. косноязычный [Недо- 'рікуватий чоловік той Захар (Горд.)]; 2) '(род. недорікуватого) сущ. косноязычный [Я вмів вдало копіювати сліпих, глухих, гугнявих і недорікуватих (Смол.)]. недорікуватість, -тості косноязычие, косноязычность. недоробка разг. недоделка [Старанно виправте всі виявлені недоліки й недоробки (Рад. Укр., 1946, III)]. недороблений недоделанный [На станку очікував його недороблений горщик (Кач.)]. недоробленість, -пості недоделанность. недороблення разг. недоделка. недороблювання, недоробляння разг. недодё- лывание. недоробок, -бка разг. недоделка. недорогий недорогбй [Він вгору йде по сходах в пальті недорогому, Затиснувши кашкета широкий козирок (Бажан)]. недорого нар. недброго. недорозвинений недоразвитый. недорозвиненість, -пості недоразвитость. недорозвинення, недорозвиток, -тку недоразвитие. недорозум, -му недомыслие. недорослий малолетний [Он глянь,—у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, 3 шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч.)]. недоросток1, -тка (о человеке) 1) недоросль; 2) (небольшой ростом) редк. карлик; разг. коротышка, недорбсток [Батько Данила здавався недоростком поруч з Тихоном Шугаєм (Коп.)]. недоросток2, -тка бот. (СепіипсиШ Ь.) низ- мянка. недосвіднйй редк. неопытный [Юра був старий практик і вірно догадався, що якийсь недосвіднйй рибак мусив зранити сю рибу, та не зумів удержати її (Фр.)]. ліедосвїдчений неопытный; (мало знающий — ещё) несведущий, незнающий, неискушённый; (не проверенный на деле) неиспытанный {Молода, недосвідчена дівчина, не знає свого щастя (Горд.); Недосвідчене око і не помітить, що поміж товстими ялинами і гіллястими дубами, під глибокими сніговими заметами живе добра тисяча людей (Шер.)]. недосвідченість, -ності небпытность; неискушённость [Він думав.., через свою військову недосвідченість, що його пошлють неодмінно . туди, куди він прагнув усім серцем.., що він буде вибивати німців з рідного Донбасу (перекл. в Казакевича)]. Ср. недосвідчений. недосвіт, ^ту Утренник [Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт, перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Шевч.)]. недосипання1 недосыпание. Ср. недосипані1. недосипання2 недосыпание [Вона трохи схудла від недосипання, засмалилася на вітрі (Сміл.)]. Ср. недосипати2. недосипати1, -паю, -паєш, недосипати, -плю, -плеш (чтоу чего) недосыпать, недосыпать. недосипати2, -паю, -паєш и недосипляти, ,-ляю, -ляєш, недоспати, -плю, -пйш (о ком) недосыпать, недоспать [Тепер хоч вона турбувалася, ночей недосипала, іноді й недоїдала, так зате бачила, що за ту працю ж все ж таки й нрибува що (Мирн.); Шкода їй [Мотрі] Чіпки... Кохала ж, ростила, довгих зимніх, коротких літніх нічок недосипляла—рано вставала, пізно лягала... (Мирн.); Я знаю, у воєнні дні У праці ви [корабельниці] не рахували Отих ночей, що недоспали, Пісень, яких не доспівали... Тож не забудьте в дні ясні Переспівати ті пісні (Заб.)]. недосипляння недосыпание. недосипляти см. недосипати2. недосить 1) нар. недостаточно; 2) (в значений сказуемого) недостаточно [Для перемоги соціалізму недосить скинути капіталістів, а необхідно знищити різницю між пролетаріатом і селянством (Ленін)]. недосів, -ву с.-х. недосев. недосіл, -солу недосол [Недосіл на столі, пересіл на голові (приказка)]. недосконалий несовершенный. недосконалість, -лості несовершенство [П р і- сцілла: Був час, коли й мене вражала прикро недосконалість братня (Л. Укр.)]. недослщжений неисследованный; (не проверенный на деле — ещё) неиспытанный. недоспаний разг. недосланный [Після недоспаної ночі, після згаги осіння ранкова прохолода здавалась йому такою хорошою, ніби оживила його... (Мирн.)]. недоспати см. недосипати2. недоспїваний недопётый [Співи, колись не- доспівапі, знову прокидались в природі, хвилювали Шуру (Гонч.)]. недоспілий недозрелый, недозревший, несо- зрёлый, несозревший, недоспелый, недоспёв- ший [Плоди мандрагори подібні до недоспілих помідорів (Турч.)]. недоспілість, -лості недозрёлость. недоспоживання недопотребление. недостаиати, -стає безл. уст. недоставать [Якась чудна ти стала... невесела, небалакуча... мов чого недостає тобі... (Мирн.)]. педоставлеиий недоставленный. недостатки, -ків см. недостаток. недостатній недостаточный [Селянство наше терпіло далеко більше від недостатнього розвитку капіталізму, ніж від капіталізму (Ленін)]; ч^пє д і є с л 6 в о грам, недостаточный глагол. недостатність, -пості недостаточность [Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 1948. XI)]. недостатньо нар. недостаточно. недостаток (нужда) недостаток; (чаще мн. ч.) недостатки недостатки [Ціле його житт* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)