Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

дед
699
нед
пройшло в бідності й недостатку (Фр.)\ I
Ізстарили мене, ненько, Та чужії хатки,
-А* ще к тому, моя ненько, .Мої недостатки
(Чуб.)].
недостача недостаток; разг. недостача,
недохват, недохватка, нехватка [I просить
він доглянути його воликів любих, щоб
не зазнали вони ні в чому недостачі
{Коцюб.)].
недостерегти, -режу, -режёш прокараулить.
педостйглий недозрелый, недозревший, не-
созрёлый, ^несозревший, недоспелый,
недоспавший [Плоди шипшини, глоду,
горобини треба збирати в недостиглому стані,
що прискорює потім появу сходів з цього
насіння (Колг. вироби, енцикл.)].
недостиглість, -лості недозрёлость.
недостовірний недостоверный. .
недостовіриість, -пості недостоверность.
недостойїііій недостойный [Поміч
достойному — Силу Дає. А недостойного — Поміч
псує (Мас); В а с я: Не питайте, Кузьма.
Перед вами стоїть самий недостойний
чоловік... (Кори.)].
недостойпість, -пості недостбйпость.
недостойно нар. недостойно.
недоступний недоступный; (такой, к которому
нельзя подступиться, приблизиться — ещё)
неприступный [Се був колишній римський
замок, збудований там для оборони і ще й
тепер майже недоступний (Фр.)]; **-»ппії
для пізнання филос.
непознаваемый.
недоступність, -пості недоступность;
неприступность [Дерева не кивалися. Найстарші
стояли, уоружені в гордість і недоступність,
і не вірили, щоб який напад був можливий
(Коб.)]; ~ть для пізнання
непознаваемость. Ср. недоступний.
яедосяглий обл. недосягаемый [Часи тепер
змінилися, і Целя не думала гніватися І
на метелика, котрий улетів у не досяглі
простори (Фр.)]..
недосяжний недосягаемый, недостижимый
[Сонце стояло над степом міднолике,
значне у своїй недосяжній величності
(Риб.); Гриць стояв гордий, недосяжний
(Фр.)Іт
недосяжпість, -пості недосягаемость,
недостижимость [Для мене ті захмарні верховини
були мовби символами розвінчаної
недосяжності (Гонч.)].
недосяжно нар. недосягаемо.
недотепа м. и ж. р. фам. неодобр, недотёпа |
[Коли хтось з їздових вів після важкої
роботи копей до води, Іван аж кипів,
лаючи недотепу (Куч.)].
недотепний неумелый, неловкий [Осел був
чесний неборак.. Одна біда—що
недотепний вдався (Гл.)].
недотепність, -пості неумелость, неловкость.
недотепно нар. неумело,, неловко.
недотика см. педоторка.
педотлілий недотлёвший [Зігнувшись над
попелищем, вона порпалася в ньому паличкою,
витягаючи й перетрушуючи якийсь недотлі-
лий мотлох (Гонч.)].
недоторка, недотика м. иж.р. разг. недотрога
[Юрко вважає Баню Дорошука недоторкою |
і татовим синком (Донч.)\ Ото, яка недотика!
(Шевч.)].
педоторканий 1) нетронутый [Линув сум,
навіяний вітрами, 3 високих недоторканих
осок (Воронько)]', 2) (чрезмерно обидчивый)
разг. недотрбга (сущ. м. и ж. р.) [Мартоха
вернулась до хати й кликнула Дарку.
—Йди й ти, недоторкана! (Л. Укр.)].
недоторканний неприкосновенный [А коли
товариш начальник думає, що його особа
недоторканна й критиці не підлягає, то
в цьому його доведеться розчарувати (Соб-
ко)].
недоторканність, -ності неприкосновенность;
юність особи неприкосновенность
личности [Громадянам Української РСР
забезпечується недоторканність особи (Конст.
У РСР)].
недоторканно нар. неприкосновенно [Це були
святі традиції його роти, його честь, його
слава, і старшина зберігав їх недоторканно
чистими в своєму серці '(Гонч.)].
недоторкливий разг. недотрога (сущ. м. и
ж. р.) [Така-то вже стала Катря
недоторклива: ані поспитати, ані загомоніти
до неї! (Вовч.)].
недоуздок, -дка недоуздок [Віп хапає коней
за недоуздок, висне під їхніми розпаленими
запіненими мордами (Сміл.)].
педбук недоучка; (о глуповатом юноше ирон.—
ещё) недоросль [Недоук дурніший від
неука (приказка)].
педоум разг. недоумок.
педоумїнпя редк. недоумение.
недоумкуватий разг. 1) (о ком-нибудь)
глуповатый, скудоумный, мало умный; (наивный)
простоватый; (бестолковый) придурковатый
(разг.); (ненормальный) полоумный (разг.)
[— Недоумкуватий парубок той Яків, —
порішили дівчата (Гора.)]; 2) (о чём-нибудь)
глуповатый, бессмысленный [Як хто вкоїть
щось недоумкувате, — гримають (Ном.)].
недоумкуватість, -тості скудоумие; простота,
простоватость; придурковатость. Ср.
недоумкуватий 1.
недоумкувато нар. разг. глуповато,
бессмысленно [Гнат недоумкувато кліпав очима,
нарешті, зрозумівши свій промах,
почервонів по саме волосся (Панч)].
недоумок, -мка разг. недоумок, межеумок;
(ненормальный) полоумный.
недоумство скудоумие; (ненормальность)
полоумие; (недостаточная обдуманность,
глупость) недомыслие.
педоучка недоучка.
недохват, -туразг. недохват, недохватка.
педохідливий разг. недохбдчивый [Лекція була
написана сухою, недохідливою мовою (Рад.
Укр., 1951, VIII)].
иедохбдний недохбдный.
недоходпість, -ності недоходность.
недоцільний нецелесообразный.
недоцільність, -пості нецелесообразность.
недоцільно нар. нецелесообразно [Нашій
групі, знесиленій і перевтомленій,
вступати в бій з чисельно невідомим нам
гарнізоном було зовсім недоцільно
(Риб.)]..
недочитаний недочитанный [Він на варті

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)