Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нед 700 не* стояв, на крутому амурському березі.. Недочитаний згадував лист... (пех.)]. недочитувати, -чйтую, -чйтуеш, педочитати, -читаю, -читаєш недочйтывать, недочитать. недочувати, -ваю, -ваєш плохо слышать, иметь плохбй слух, быть глуховатым; разг. быть тугим на ухо, быть крепким на ухо [— Ну и пісня ж гарна! — каже лисичка. —От тільки я недочуваю трохи (народна казка)]. недочути, -чую, -чуєш недослышать; (неверно понять сказанное) ослышаться [Галя: ..Ви про щось питали? Дід: Недочула, виходить. Це буває, буває (Левада)]; вчувши (по какой причине) по недослышке. недремний уст., поэз. недреманный [Ширяють над минулим темним Нові пісні, нові часи... Під оком Партії недремним Щаслива, земле, ти єси! (Рил.)]. недремність, -пості уст. у поэз. недреманность [Свій дух недремністю познач, бо нам потрібна сила! сила! (Тич.)]. недріманний уст., поэз. недреманный [Степами гомін ходить уночі, Горять огні над сонною травою, І ловлять недріманні приймачі Слова з Москви, столиці світової (Рил.)]. недрімливий недремлющий. исдруг недруг (рит.)', неприятель (разг.) [Немає сили страшніше й могутніше гніву до недругів батьківщини! (Донч.)\ 3 тобою, Русь, не раз, не двічі В далекі й близькі грізні дні Дивились недругу у вічі, Не раз стояли поруч в січі, В революційному вогні (Шп.)]. педружелюбний недружелюбный [Наталя., помітила недружелюбне ставлення до неї Романа і внутрішньо обурилась (Збан.)]. недружелюбність, -ності недружелюбие. недружелюбно нар. недружелюбно [Його покоробило, що про Татаринцеву говорять педружелюбно (перекл. з Поповкіна)]. недружний недружный. недуга недуг (книжн.), болезнь; (о более легком состоянии) недомогание [Не смерть страшна, а недуга (приказка); Утомивсь поет від праці, Третій день лежить в недузі, Слухачі навколо нього Посхиляли чола в тузі (Л. Укр.)]; ~*тп (мн. ч.) болезни, недомогание [Старий почав жалітись на иедуги і старість (Коцюб.)]; легка *^га лёгкое недомогание. недугувати, -гую, -гуєіп и редк. недужати, -жаю, -жаєш разг. хворать (разг.), болеть (легче) прихварывать, недомогать [Частил ходила до нас Чайчиха, бо мати все недугувала (Вовч.); Пріеька і каже: «Не так він недужав, щоб йому животіти!» (Квітка)] недужа 1) прил. см. недужий 1—2; 2) (род недужої) сущ. больна*я [На високій кроваті у подушках, лежить недужа—жовта, як з воску, і тихо слабі очі дивляться (Вовч.)]. недужати см. недугувати. недужий 1) прил. больнбй; уст. недужный; (слабее) нездоровый [Маланка була недужа, осунулась зразу і не щодня виходила 8 хати (Коцюб.)]; 2) прил. редк. бессильный, слабый; 3) (род. недужого) сущ. больнбй [Мільця не хотіла й глянути на недужого (Фр.)]. недужитися, -житься безл. нездоровиться [Голова болить, недужиться .. (Мирн.)]. недужний уст. недужный І Стара Петріїха немало здивувалася, коли побачила, що її чоловік і син припровадили якогось недужного., старця (Фр.)];***пий стан недомогание, болезненное состояние [Він ве зважав на свій недужний стан, Замисливши шукати талісман (перекл. Бажана)]. недурний неглупый. недурно нар. недаром; (не без умысла — еще) неспроста [Дівка здорова, чиста, хоч води напийся. Недурно парубки ззираються на неї (Коцюб.)]. педюжинний недюжинный. неестетичний неэстетйчный [— Тоді вам доведеться вмерти з голоду. Це неестетична смерть, професоре, — спокійно відповів Дорн (Собко)]. пежаркий нежаркий [Тепла мла застилає небо, і сонце котиться у висоті, ліниве, туманне і нежарке (Собко)]. нежданий нежданный [Хазяїн кімнати з досадою глянув на мене, як на нежданого відвідувача * (Трубл.)]. неждано нар. нежданно [Слова достиглої, змужнілої душі Почув неждано він (Важан)]. неждано-негадапо нар. разг. нежданно-негаданно [Ішла весна. Вона з'являлася скрізь неждано-негадано (Грим.)]. нёжер, -рі обл. 1) прошлогодняя трава* [Степ, як дим той, розіслався Просторо, широко.. Скрізь, де гляне око, Сива нежер (Манж.)]\ 2) несъедобная трава [У сьому сіні нежері багато (Лубен, у. — Сл. Гр.)]. неживий 1) неживой; (прям. — еще) мёртвый, безжизненный, рит. бездыханный; (не относящийся к животному миру — ещё) неодушевлённый [Другого ранку знайшли його неживого в ліжку (Фр.)]; 2) грам. неодушевлённый. нежилий нежилой; (не имеющий'населения — ещё) необитаемый [І в дворі бур'яни буйні поросли. Навіть у покоях, нежилих зараз, в дірки вікон видно було пасма бур'яну (Головко)]; ^ лйй будинок (д і м) нежилой (необитаемый) дом. нежирний нежирный. нежиттєвий нежизненный. нежиттєздатпий нежизнеспосббный. нежиттьовий нежизненный. нежить, -тю насморк [Да у н: ..У мене промокли ноги, я ризикую дістати нежить (Корн.)]. пежонатий неженатый, холостбй; холостяк [Колись і я так співав, Як був нежонатий (Руд.); А що мені, молодому та нежонатому! (приказка)]. пежурлйвий беспечальный, беззаббтный [Нащо вже веселий, нежурливий [Опанас Бод- рик], та й він заклопотався сим випадком (Вовч.)]. пезабавки, пезабавом нар. разг. вскоре, в скором времени [Знаєте, Олено, прийміть К...го. Він пезабавки проситиме вас о руку (Коб.); 1 от сонце спочиває, Смеркне незабавом (Руд )] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)