Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яез 701 нез пезабарвлений неокрашенный. незабарний незамедлительный. незабарно нар. незамедлительно. незабаром нар. вскоре, скоро; (при глаголе быть — ещё) не за горами (разг.), на носу (фам.); в скором времени, вскорости (разг.)\ в непродолжительном времени, в самом непродолжительном времени, спустя некоторое время, немного спустя [Незабаром мае світати (Трубл.); Метод Багірова незабаром підхопили всі (Гонч.); Він сам загартовував зубці і незабаром досягнув того, що вони стали в нього тверді, як першосортна криця (Донч.); Незабаром січень (Скляр.)]; в і н ^ром п р й й д є он скоро придёт. незабезпеченні"! необеспеченный. незабезпеченість, -пості необеспеченность. незабезпечення необеспечение. ііезаболбчений незаболбченный. незабудка бот. (МуозоШ Ь.) незабудка. пезабудбванпй незастроенный [Гору на картині показано ще незабудованою, такою, якою вона була в давні часи (Гонч.)]. незабудь 1): на *^дь уст. на память [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]\ 2) (цветок) обл. см. пезабудка. «оллбутній незабвенный (рит.)\ незабываемый, незапамятный (редк.); (о впечатлении и т. п. — обычно) неизгладимый [Він [І Інтернаціонал] незабутній, він вічний в історії боротьби робітників за своє визволення (Ленін); Над широким Дніпром у промінні блакить, і висока і тиха могила. В тій могилі співець незабутній лежить, що народу віддав свої сили (Сос); Ці зустрічі лишили нам хвилюючі, незабутні враження (Літ. газ., 1950, (X)]. незавершений незавершённый пезавершеність, -ності незавершённость [Все ніби було гаразд, та все ж Груню не покидало почуття якоїсь незавершеності, ніби вона., не зробила чогось дуже важливого (перекл. в Мальцева)]. незавидний незавидный [Недалеко паслась незавидна конячка (Шер.); Незавидна була доля українського письменника в Галичині до 1939 року (Коал.)]. незавидність, -пості незавйдность. пезавірений незаверенный. незагасний поэз. неугасимый. пезагнузданий невзнузданный, незаузданный. незагойний неизлечимый, неисцелимый (книжн.), незаживающий [Палають страшні, незагойні рани (Л. Укр.)]. незагрозливий: ~ве захворювання неопасное заболевание. незадовго нар. 1) (перед чем, до чего) незадбл- го; 2) обл. вскоре [Поклоніться їй [жінці] від мене і кажіть, що незадовго верну (Фр.)\. незадовільний неудовлетворительный: ^*па відповідь неудовлетворительный ответ. незадовільність, -пості неудовлетворительность. незадовільно нар. неудовлетворительно. пеладоволепий 1) недовбльный; (не получивший желаемого — ещё) неудовлетворённый [Дівчина побачила незадоволений вираз Шевчукового обличчя (Донч.)]; 2) (только о чем: неуспокоенный) неудовлетворённый; ~ не бажйння неудовлетворённое желание. незадоволеність, -ності недовольство; неудовлетворённость. Ср. незадоволений 1. незадоволення неудовольствие, недовбльство; неудовлетворение, неудовлетворённость [Вона обурилась і виявила йому своє незадоволення (Коцюб.)]; подивився (поглинув) з неприхбваним (з явним) ~ пям посмотрел с нескрываемым (с явным) неудовбльствием [Коли Борис наблизився до них, незнайомий з неприхованим незадоволенням поілянув на нього (Гонч.)]. Ср. незадоволений 1. пезадовблсно нар. недовольно [Пасажири не- задоволено загомоніли (Трубл.)]. незазцрнй, ііезаздріспий незавйстливый [І чистою була кімната ця, Немов людей незазд- рісних серця (перекп. Бажана)]. пезаземлений эл., радио незаземлённый. незазнаний неиспытанный, неизведанный. пезайвий нелишний. пезаймана 1) прил. см. нез&ймапий 1. 3, 2) (род пезаіїмапої) сущ. девственница. незайманий 1) прил. нетрбнутый; (о почве, лесе и т. п., о силе — обычно) девственный [Вечеря холола незаймана (Шер.); І уявляється мені степ. Широкий, необмежний, незайманий степ (Коцюб.); Густий, незайманий ліс, повитий грубезними ліанами, вкривав узгір'я (Смол.)]; 2) (род. незайманого) сущ. девственник; 3) прил. (о влиянии идей и т. п.) незатрбнутый. незайманість, -ності нетрбнутость; девственность [Від лісу віяло чимсь мирним з його пташиним світом, з його зайцями, з тишею та незайманістю (Шиян)]. Ср. пезайма- нпй 1. незайманщина нетрбнутые мести; нетрбнутая земля [Він рубає ліс, корчує поле, ставить доми — і в диких хащах на незайманщині постав нова оселя! (Смол.)]. незаймистий не воспламеняющийся, невоспламеняемый; спец. невозгораемый. незаймистість, -тості невоспламеняемость; невозгораемость. Ср. псзаймйстий. пезайнятпй незанятый. пезакінчений незакбнченный, неокбнченный [Біля стін стояли неза кінчені картини (Риб.)]. незакінчепість, -пості незакбнченность. незаконний незаконный; (о ребёнке до рев. — ещё) незаконнорождённый. . псзакбппість, -пості незакбнность. незаконно нар. незаконно. пезакопнонароджений дорев. незаконнорождённый. незакопомірпнй незакономерный. незакономірність, -ності незакономерность. незалежний 1) прил. независимый [Цатеріа- лізм історичний визнає суспільне буття незалежним від суспільної свідомості людства (Ленін): В# ній, незалежній, прямій і гордій, виявлялася та щира чутлива ніжність, що часто становить таку високу красу жінки (Кундз.)]; з ~ннх о б с т а- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)