Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нез 708 ней незруйновність, -пості неразрушимость. незручний 1) неудобный, разг. неловкий; (о предметах, которые надо держать — ещё) не по руке; (ограничивающий свободу — ещё) стеснительный; (неподходящий — ещё) не с руки; (такой, которым трудно пользоваться, трудно исполнить — ещё) несподручный (разг.) [Стахурський швидко вмився під незручною крапельницею, з якої дзюркотіло, як з попсованого самовара (Смол.)]; ~ний для виконання см. виконання 1; ^ні умови стеснительные условия; 2) (о движении, приёме) не- лбвкий; 3) (морально неприятный) неудобный, нелбвкий [Ковшов опинився в незручному становищі людини, яка ненароком підслухала чужий секрет (перекл. з Ажае- ва)}. незручність, -ності 1) неудобство; стеснительность; юність квартири неудобство квартиры; 2) неловкость; 3) неловкость [Ніби відчувши якусь незручність, Василина одступнлась від лежанки (Еоп.)]. Ср. незручний 1—3. незручно 1) нар. неудббно; нелбвко; несподручно; (только в значении сказуемого) не рука, не с руки [Нарешті, вся робота скінчилася, і почали розміщуватись, досить незручно, бо заважали шухляди письмового стола (перекл. з Федіна)]; 2) нар. нелбвко [Василь скочив через вікно, але так незручно, що шибка дзенькнула й посипалась па землю(іїСоі{7с>б.)]; 3) (в значений сказуемого) неудббно, нелбвко [Мати стежила за сином допитливим поглядом. Від цього погляду Данилові ставало незручно (/Гол.)]; п оч увити себе ^>но чувствовать себя нелбвко, чувствовать неудобство (неловкость; стеснение). Ср. незручний 1—3. незрушений нетрбнутый. незрушпий редк. неподвижный; уст. недвижимый, недвижный [Хто мертвих літ не- зрушну брилу Тонким різцем і долотом На постать обернув^ прекрасну..? (Рил.)]. незрушно нар. неподвижно; недвижимо, недвижно [Небозвід лежав незрушно так, Немов загрузлий в чорну твань ішак (перекл. Бажана)]. Ср. незрушпий. незрячий незрячий [Його [Т. Г. Шевченка] вогняне слово було звернене до народу — воно відкривало очі незрячим (Літ. газ., 1939, III)]. незугарний разг. нелбвкий; неумелый, бездарный; (что делать, к чему) неспоеббный; (больше о внешности) неуклюжий [Аж плач його бере, — який він несміливий та незугарний (Мирн.)', Хіба вона незугарна до чесної праці, до розумної роботи? (Мирн.); Богун допитливо оглянув незугарну постать старця й, очевидно, щось смішне побачив у цій наляканій злодійкуватій постаті, бо голосно розсміявся (Нач.)]. незугарно нар. разг. нелбвко; неумело; неуклюже [Волосся їй якось незугарно загорнулось над головою вгору (Л. Цкр.)]. Єр. незугарний, незціленний неисцелимый І пезцілепиість, -пості неисцелимость. незцілимий неисцелимый. незцілимість, -мості неисцелимость. незчисленний бесчисленный, бессчётный; (реже) несчётный; (огромный) несметный; рит. неисчислимый [Шикувались незчисленними рядами пишні пшеничні копи (Десн.)]; ~на кількість несметное (бесчисленное) количество [Назустріч, по широкому шляху, мчалась незчисленна кількість легкових автомобілів, автобусів, ваговозів, мотоциклів (Трубл.)]. незчисленність, -ності бесчисленность; несметность; неисчислимость. Ср. незчисленний. незчисленно нар. несчётно; несметно; неисчислимо; (только в сказуемом) без числа, без счёту. Ср. незчисленний. пезчутися, -чуюся, -чуєшся не заметить; не опомниться [Весна прийшла непомітво. Незчулися, як промайнув і березень (Ваш)]. пез'явлення неявка; через ^ня кого за неявкой кого. нез'ясованпй невыясненный. нез'ясованість, -ності невыясненность. нез'ясовпий необъяснимый; рит. неизъяснимый. нез'ясовність, -ності необъяснимость. нез'ясовно нар. необъяснимо; неизъяснимо. Ср. нез'ясовний. неімущнй неимущий [Величезна більшість датського населення, як і населення всякої капіталістичної країни, робітники і не- імущі селяни (Ленін)]. неінтересний неинтересный; разг. нелюбопытный. пеінтересно нар. неинтересно; нелюбопытно. Ср. неінтересний. неіспуючий несуществующий. неістотний несущественный [Можна з повністю сказати, що статистика всякої капі- | талістичної країни дасть цілком однорідну картину. Відмінність може бути лише в неістотних деталях (Ленін)]. неістотність, -пості несущественность. неістотно нар. несущественно. . неїдкий неёдкий. не'іжджений неезженый [Темними ночами, неїждженими дорогами просувались грізні народні месники... (Шер.)]. неїстівний несъедобный [Є багато кормів, І які самі по собі неповноцінні і неїстівні, але при згодовувапні з іншими кормами добре доповнюють один одного (Колг. вироби, енцикл.)]. нейзильбер, -беру мет. нейзильбер. неймовіра недоверие [Ніхто навіть не підходив ближче: усі з острахом, з неймовірою стежили за кожним моїм рухом (Коцюб.)} неймовірний 1) невероятный, немыслимый (разг.), невообразимый; (необычайный, очень большой — ещё) неимоверный, баснословный [В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Риб.); Тої ночі і вві сні ввижались Юркові неймовірні пригоди (Козач.); Глаша відчувала неймовірну втому (Войч.)]; 2) (о человеке) уст. недоверчивый [— А коли б | воно нам не нашкодило, — увернув хтось |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)