Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

нез
708
ней
незруйновність, -пості неразрушимость.
незручний 1) неудобный, разг. неловкий; (о
предметах, которые надо держать — ещё)
не по руке; (ограничивающий свободу —
ещё) стеснительный; (неподходящий — ещё)
не с руки; (такой, которым трудно
пользоваться, трудно исполнить — ещё)
несподручный (разг.) [Стахурський швидко
вмився під незручною крапельницею, з
якої дзюркотіло, як з попсованого
самовара (Смол.)]; ~ний для виконання
см. виконання 1; ^ні умови
стеснительные условия; 2) (о движении, приёме) не-
лбвкий; 3) (морально неприятный)
неудобный, нелбвкий [Ковшов опинився в
незручному становищі людини, яка ненароком
підслухала чужий секрет (перекл. з Ажае-
ва)}.
незручність, -ності 1) неудобство;
стеснительность; юність квартири
неудобство квартиры; 2) неловкость; 3)
неловкость [Ніби відчувши якусь незручність,
Василина одступнлась від лежанки (Еоп.)].
Ср. незручний 1—3.
незручно 1) нар. неудббно; нелбвко;
несподручно; (только в значении сказуемого) не
рука, не с руки [Нарешті, вся робота
скінчилася, і почали розміщуватись, досить
незручно, бо заважали шухляди
письмового стола (перекл. з Федіна)]; 2) нар.
нелбвко [Василь скочив через вікно, але
так незручно, що шибка дзенькнула й
посипалась па землю(іїСоі{7с>б.)]; 3) (в значений
сказуемого) неудббно, нелбвко [Мати
стежила за сином допитливим поглядом. Від
цього погляду Данилові ставало незручно
(/Гол.)]; п оч увити себе ^>но
чувствовать себя нелбвко, чувствовать
неудобство (неловкость; стеснение). Ср.
незручний 1—3.
незрушений нетрбнутый.
незрушпий редк. неподвижный; уст.
недвижимый, недвижный [Хто мертвих літ не-
зрушну брилу Тонким різцем і долотом
На постать обернув^ прекрасну..? (Рил.)].
незрушно нар. неподвижно; недвижимо,
недвижно [Небозвід лежав незрушно так,
Немов загрузлий в чорну твань ішак
(перекл. Бажана)]. Ср. незрушпий.
незрячий незрячий [Його [Т. Г. Шевченка]
вогняне слово було звернене до народу —
воно відкривало очі незрячим (Літ. газ.,
1939, III)].
незугарний разг. нелбвкий; неумелый,
бездарный; (что делать, к чему) неспоеббный;
(больше о внешности) неуклюжий [Аж
плач його бере, — який він несміливий
та незугарний (Мирн.)', Хіба вона
незугарна до чесної праці, до розумної роботи?
(Мирн.); Богун допитливо оглянув
незугарну постать старця й, очевидно, щось
смішне побачив у цій наляканій
злодійкуватій постаті, бо голосно розсміявся
(Нач.)].
незугарно нар. разг. нелбвко; неумело;
неуклюже [Волосся їй якось незугарно
загорнулось над головою вгору (Л. Цкр.)].
Єр. незугарний,
незціленний неисцелимый
І пезцілепиість, -пості неисцелимость.
незцілимий неисцелимый.
незцілимість, -мості неисцелимость.
незчисленний бесчисленный, бессчётный;
(реже) несчётный; (огромный) несметный; рит.
неисчислимый [Шикувались
незчисленними рядами пишні пшеничні копи (Десн.)];
~на кількість несметное
(бесчисленное) количество [Назустріч, по широкому
шляху, мчалась незчисленна кількість
легкових автомобілів, автобусів, ваговозів,
мотоциклів (Трубл.)].
незчисленність, -ності бесчисленность;
несметность; неисчислимость. Ср.
незчисленний.
незчисленно нар. несчётно; несметно;
неисчислимо; (только в сказуемом) без числа, без
счёту. Ср. незчисленний.
пезчутися, -чуюся, -чуєшся не заметить;
не опомниться [Весна прийшла непомітво.
Незчулися, як промайнув і березень (Ваш)].
пез'явлення неявка; через ^ня кого
за неявкой кого.
нез'ясованпй невыясненный.
нез'ясованість, -ності невыясненность.
нез'ясовпий необъяснимый; рит.
неизъяснимый.
нез'ясовність, -ності необъяснимость.
нез'ясовно нар. необъяснимо; неизъяснимо.
Ср. нез'ясовний.
неімущнй неимущий [Величезна більшість
датського населення, як і населення всякої
капіталістичної країни, робітники і не-
імущі селяни (Ленін)].
неінтересний неинтересный; разг.
нелюбопытный.
пеінтересно нар. неинтересно; нелюбопытно.
Ср. неінтересний.
неіспуючий несуществующий.
неістотний несущественный [Можна з
повністю сказати, що статистика всякої капі-
| талістичної країни дасть цілком однорідну
картину. Відмінність може бути лише в
неістотних деталях (Ленін)].
неістотність, -пості несущественность.
неістотно нар. несущественно.
. неїдкий неёдкий.
не'іжджений неезженый [Темними ночами,
неїждженими дорогами просувались грізні
народні месники... (Шер.)].
неїстівний несъедобный [Є багато кормів,
І які самі по собі неповноцінні і неїстівні,
але при згодовувапні з іншими кормами
добре доповнюють один одного (Колг.
вироби, енцикл.)].
нейзильбер, -беру мет. нейзильбер.
неймовіра недоверие [Ніхто навіть не
підходив ближче: усі з острахом, з неймовірою
стежили за кожним моїм рухом (Коцюб.)}
неймовірний 1) невероятный, немыслимый
(разг.), невообразимый; (необычайный, очень
большой — ещё) неимоверный,
баснословный [В цю мить трапилось неймовірне.
Ще й досі не можу я збагнути, як воно
сталося (Риб.); Тої ночі і вві сні ввижались
Юркові неймовірні пригоди (Козач.); Глаша
відчувала неймовірну втому (Войч.)]; 2) (о
человеке) уст. недоверчивый [— А коли б
| воно нам не нашкодило, — увернув хтось

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)