Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нез 707 нез 4 незнаний неизвестный; (с оттенком — таинственный) неведомый, книжн. невёданный [Четвертий місяць, застигнутий кригою, дрейфував «Лахтак» морем Лаптєвих. Незнані течії несли його то на північ, то на схід (Трубл.); «Той, що в скалі сидить»: Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі (Л. Укр.)]. незнання незнание; (только без дополнения — неосведомлённость — ещё) неведение [Лось мучився від незнання мови. А так хотілося поговорити! (перекл. в Сьомушкіна)]', через ^ня по незнанию; по неведению. незпаходжепня н єна хождение; в р а" з і ~ня адресата в случае нена хождения адресата. незначний незначительный, небольшбй; (не имеющий достаточного значения — егиё) незначащий, неважный, ничтожный, книжн. редк. невесомый, разг. пустячный, пу- стякбвый, ерундбвский, ерундбвый, шутл. мелкотравчатый; (очень маленький — ещё) незаметный, неощутимый, неощутительный; (неизвестный; не обращающий на себя внимания — ещё) невидный; (иногда) некрупный [Навіть при незначних заморозках рослина [бавовник] гине (Коле, вироби, енцикл.); Вони [Черниш і Брянський] сідають на бруствері біля входу в землянку і, обмінюючись незначними запитаннями, пильно вивчають один одного (Гонч.)\ 3 одної малої незначної хатини вийшли Олена і Лієвич (Коб.)]\ ^>па м ё н- шість незначительное меньшинство [Російські більшовики і ліві з сопіалістичних партій Західної Європи, які йшли за ними, в той час [1915 р.] являли собою незначну меншість в робітпичому русі (Бюгр. Леніна)]. незп&чність, -ності незначительность; неважность, ничтбжность; невесбмость. Ср. незначний. незначущий незначащий [За всю дорогу вони перекинулись лише декількома незначущими фразами (Бойч.)]. незнаючий незнающий; (не обладающий познаниями в какой-нибудь области — ещё) несведущий, невежда (неодобр.). незпищеппий книжн. неистребимый. иезпищеппо нар. книжн. неистребимо. незносний 1) нежзноеймый; 2) (нестерпимый) невыносимый, несносный. незпосність, -еості невыносимость, неенбе- пость. незносно нар. невыносимо [Спершу вона була сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Вовч.)]. позора пий невспаханный. незрадливий не способный к измене, верный; рит. неизменный [Згадуючи давні дні криваві І неправди чорної віки, Київ трудівничий шле Варшаві Потиск незрадливої руки (Рил.)]. пезрадлйво нар. верно; неизменно [Він все своє життя Віддав мистецтву щиро й незрадливо (Мур.)]. Ср. пезрадлйвий. І незримий 1) незримый (уст.), невидимый [Тільки невсипуще море бухає десь здалеку, немов незримий велет видихає з себе денну спеку (Коцюб.)]; 2) (небывалый) редк. невиданный [Через час Чи через два прийшов указ І легіон з Єрусалима, Од того Ірода. Незриме Й нечуте сталося тоді.. Ножі солдати сполоскали В дитячій праведній крові! (Шевч.)]. незримо нар. незримо; невидимо [Он жайворонків спів розсипався незримо, Немов бринить весна дзвінками золотими (перекл. Рильського)]. Ср. пезрймий 1. незрівнянний 1)#несравнённый, несравнимый (книжн.), неподражаемый; разг. бесподбб- ный, сногсшибательный [У «Війні і мирі» Толстой з винятковою художньою силою дав снезрівнянні картини російського життя» (Літ. газ., 1948, IX)]; 2) (различный, непохожий) несравнимый. незрівнянність, -пості 1) несравнимость; неподражаемость; сногсшибательность; 2) несравнимость. Ср. пезрівиянпий 1—2. незрівнянно нар 1) несравненно; несравнимо; неподражаемо; бесподббно, сногсшибательно [Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! (Тич )]; ср. незрівнянний 1; 2) (со сравнительной степенью) несравненно; пе в пример [Економічний лад мануфактури характеризується незрівнянно глибшою диференціацією промисловців, ніж у дрібних промислах.. (Ленін)]. незрілий незрелый. незрілість, -лості незрелость. незрозумілий непонятный; (странный, загадочный — ещё) необъяснимый, непостижимый (книжн.), непостижный (уст.)', (об изложении — ещё) невразумительный, нечленораздельный; (трудный — преим. о форме — ещё) неудобопонятный (книжн.), неудобоваримый (ирон.), невнятный (уст.) [Потім вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Гонч.)]; ~ла річ не- пон ятное дело; щось ~ле что-то не- пон ятное (необъяснимое); (о речи — ещё) невнятица (разг.) [I ось тут саме сталось щось дивне, незрозуміле (Коцюб.)]', ~лим чином непонятным (необъяснимым) бб- разом. незрозумілість, -лості непонятность; необъяснимость; непостижимость; невразумительность, нечленораздельность; невнятность. Ср. пезрозумїлий. незрозуміло 1) нар. непонятно; необъяснимо; непостижимо; невразумительно, нечленораздельно; невнятно [Говорила [бабуся) якимсь м'ятим язиком, мало і незрозуміло (перекл. 8 Горького)]', якось ^мїло как-то непонятно; непонятным (необъяснимым) образом; ср. незрозумілий; 2) (в значении сказуемого) непонятно, (странно, загадочно) непостижимо [Людині, яка народилась і виросла в умовах радянської влади, стає незрозуміло, як це так, що> такий, наприклад, талановитий і плодотворний письменник, як Тван Франко, та мусив жити у злигоднях? (Ко9л.)}, \ незруйнбвпий неразрушимый. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)