Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нез 706 неа незламно нар. несокрушимо; нерушимо; непреклонно. Ср. незламний. пезле нар. неплохо; недурно; изрядно. Ср. незлий 2. незлий 1) незлой, (сильнее) добрый [I мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом! (Шевч.)]; 2) неплохбй, (иногда — еще) недурнбй; уст. изрядный; (сильнее) х< рбший [Все забула І злее й незлее, Всіх простила, всіх любила (Шееч.)\. пеїліченний бесчисленный, бессчётный; (реже) несчётный; (огромный) несметный; рит. неисчислимый [Сили миру незліченні. День у день міцніє табір миру, очолюваний Радянським Союзом (Рад. Укр., 1951, II); Він перешкоди славно поборов І незліченний скарб тоді знайшов (перекл. Бажана)]; ~на кількість несметное (бесчисленное) количество. незліченність, -ності бесчисленность; несметность; неисчислимость. Ср. незліченний. незліченно нар. несчётно; несметно; неисчислимо; (только в сказуемом) без числа, без счёту [Такий чорнявий [візник], як єсть тобі ворон. Засміявся — зубів у його незліченно, і білі ті зуби, білі, як сметана (Вовч.)]. Ср. незліченний. незлічимий бесчисленный; несметный; неисчислимый [Мінливим сяйвом сходять у високості незлічимі зорі (Риб.); Люду незлічима сила, хіба могли усіх вмістить панські палати? (Горд.)]. Ср. пезліченний. незлобивий незлобивый; (добродушный) беззлобный [Смуток незлобивий, чистий, як степове небо, загорівся в усіх у грудях .ясним жарким полум'ям (Вас.)]. незлобивість, -вості незлббйвость; беззлобие. Ср. незлобивий. пезлобйво нар. пезлббйво; беззлббно. Ср. незлобивий. пезлоблйний незлобивый; (добродушный) беззлобный. незлобливість, -вості незлббйвость; беззлб- бие. Ср. незлобливий. незлобливо нар. незлббйво; беззлббно. Ср. незлобливий. незлобний беззлббный; (кроткий) незлобивый [Людей! Незлобних, праведних дітей, Жрете, [щенята] скажені!.. (Шевч.)]. незлобність, -ності беззлббие; незлббйвость. Ср. незлббпий. незлобно нар. беззлббно; незлббйво. Ср. незлббпий. незломний непреклбнный; рит. несгибаемый. иезлбмність, -ності непреклонность [Дух цих диких, ялових, голих скель., обняв душі покривджених, і вони йшли обороняти свою честь і своє право з незломністю суворої Яйли (Коцюб.)]. пезлбмпо нар. непреклбнно. пезлопам'ятний незлопамятный. незлопам'ятність, -ності незлопамятность. незмивний несмываемый. незмінний 1) (такой, который не может изменяться или быть измененным) неизменяемый; книжн. неизменный [Саме тому, що марксизм не мертва догма, не якесь закінчене, готове, незмінне вчення, а живе керівництво до дії, саме тому він не міг не відбити на собі разючо-різкої зміни умов суспільного життя (Ленін)]; 2) (постоянный, всегдашний, обычный) неизменный [Збризкуючи водою долівку, замітав сіни в правлінні колгоспу незмінний сторож Пилин Йовка (Скляр.); Сула к смокче незмінну люльку (Риб.)]; 3) (такой, который не уступает места другому) несменяемый; 4) грам, неизменяемый; <^ні частини мови нешямен яемые чисти речи. незмінність, -пості і) неизменяемость; неизменность; 2) неизменность; 3) несменяемость; 4) неизменяемость. Ср. незмінний 1—4. пезмічпо нар. неизменно [Красуйся ж, рости, Україно! Моя трудівнице проста! Солдати твої незмінно Стоять на своїх постах! (Дор.); Слава Леніна світить незмінно (Мас.)]. незмінюваний 1) неизменяемый; 2) (такойу который не уступает места другому) несменяемый; 3) грам, неизменяемый. незмінюваність, -ності 1) неизменяемость; 2) несменяемость; 3) неизменяемость. Ср. незмінюваний 1—3. пезмірепий неизмеренный. пезмірний неизмеримый [Сила партії незмірна, бо народу вона вірна (прислів* я)]. незмірність, -ності неизмеримость. незмірно нар. неизмеримо [Незмірно виріс культурний рівень радянського глядача й читача (Літ. газ., 1953, XII)]. незмбвкний редк. неумолчный (рит.), неумолкаемый. незмовкно нар. редк. неумблчно. незмога предик, разг. нет сил; нет возмбж- ности, невозмбжно [Сінешніх [дверей] незмога й відчинити (Барр.)]; до ~ги до невозможности. . ~ незмуіпепий редк. непринуждённый. незнаємий уст., поэз. неведомый [В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки..? (Шевч.)]. незнайдення ненахождёние; в р а" з і ~пя адресата в случае нена хождения адресата. незнайко разг. незнййка [Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (приковка)]. незнайома 1) прил. см. незнайомий 1; 2) (род. незнайомої) сущ. незнакбмая, незнакбмка (Старий взяв рушник і, витираючи руки, повернувся до незнайомої (Грим.)]. незнайомець, -мця незнакбмец [Незнайомець, проходячи, зупинився біля Христі (Мирн.)]. незпайбмий 1) прил. незнакомый [Аркадій стояв біля дверей з таким виглядом, ніби вперше зайшов до незнайомих людей (Ноп.)]; 2) (род. незнайомого) сущ. незнакб- мый, незнакбмец [Незнайомий подав Лялі руку [Гонч.)]. незнайомість, -мості незпакбметво. незнайомка незнакбмка [Незнайомка зупинилась, підняла вгору свою палицю, і над нею, мов парашут, розпустився зонтик (Трубл.)]. незнайомство незнакомство. незнаком і пі редк. см. незнайомий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)