Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нез 705 нез нездарою (Коцюб.); Мати: ..Що ж ти робила? Нездарисько! ..Ледащо! (Л. Укр.)]. «гездатний неспособный [До збройного повстання в грудні 1905 р. народ в Росії виявлявся нездатним на масову, збройну боротьбу з експлуататорами (Ленін)]. нездатність, -пості неспособность. нездвйжний поэз. недвижимый. пездёржливий невоздержанный. нездержливість, -пості негоздержанность. нездержний неудержимый [Весела голосна - розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Н.-Лев.)}. нездёржуваний несдерживаемый. нездібний 1) неспособный; (сильнее) бездарный; 2) (всегда с зависимыми членами) редк. неспосббный (с инфинитивом); (в значении сказуемого — часто) не в состоянии [І лад той навіть клясти я нездібний, Що впхнув тебе в безодню ту без тями (Фр.)]. нездібність, -ності 1) несиосббность; бездарность; 2) неспособность. Ср. нездібний 1—2. нездійснений неосуществлённый; (о надеждах . и т. п.) неосуществившийся, неоправдавшийся, неоправданный, несбывшийся [Вважалося, що цей похід вартий багатьох нездійснених походів на кримського хана, на Білгород (Ле)]. нездійсненний неосуществимый; (о желании и т. п. — ещё) неисполнимый, невыполнимый; (о мечтах и т. п.) несбыточпый. нелдійспенпість, -пості неосуществимость; неисполнимость, невыполнимость; несбыточность. Ср. нездійснепний. «ездїйсненпя неосуществление; (о желании и т. п. — ещё) неисполнение. нездійспймий неосуществимый; неисполнимый, невыполнимый [Без великих банків соціалізм був би нездійснимий (Ленін)]. Ср. пездійспенпиц. нездійспймість, -мості неосуществимость; неисполнимость, невыполнимость. Ср. нездійсненний. нездоланний непобедимый; рит. неодолимый; (о чём — неустранимый) непреодолимый, рит. непреоборимый [Сили миру й соціалізму ростуть і міцніють, вони нездоланні (Хрущов)]. пездолапність, -пості непобедимость; неодолимость; непреодолимость; непреоборимость [Всю свою життєву силу, глибину і нездоланність показала велика Ідеологія нашої партії і радянського народу— ідеологія ленінізму (Рад. Укр., 1948 > І)]. Ср. пездол&нпий. пездолаппо нар. непобедимо; непреодолимо [Похід гримить нездоланно (Ус.)]. Ср. пездоланпий. пездолящий обл. слабосильный, бессильный [їй матері жаль кидати, що така вона дуже нездоляща (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. нездбльиий обл. бессильный; (с зависимым инфинитивом — ещё) неспособный [Чіп: ..Слабе дівча, — а пальчика її Одного ро- зігнути'я нездольний! (Коч.)]. нездоровий нездорбвый [Гнила та нездорова зима зовсім оголила дахи й торці (Ільч.)]. еездорбвитися, -виться безл. нездорбвиться [Незважаючи на те, що Маяпонському нездоровилося, він читав вірші блискуче, з великим піднесенням і пристрастю (Літ. газ., 1939, IV); Хоч мені трохи і нездоровиться, але я працюю, висиджую свої години за столом (Коцюб.)]. нездорово нар. нездорово. нездоров'я нездоровье. нездужаппя недомогание; легке ~пя лёгкое недомогание [Ганні Іванівні надокучила, видимо, ця трохи безтолкова розмова про її легке нездужання (Шовк.)]. нездужати, -жаю, -жаєш (без зависимого инфинитива) хворать (разг.), болеть; (сла~ бее) недомогать, чувствовать недомогание, прихварывать (разг.) [Два дні нездужала та мучилась бідна Соломія (Н.-Лев.); Незд}* жає Катерина, Ледве, ледве дише... (Шевч.)]; він ~жає он хворает (болеет; недомогает, чувствует недомогание; прихварывает); разг. ему нембжется. нездужатися, -жається безл. нездорбвиться; йому ~жається ему нездорбвится; разг. ему нембжется. неземний неземпбй [Підіймаю я голову, дивлюсь, а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать (И.-Лев.)]. пезжатий несжатый [Панський хліб майже увесь уже стояв у копах, а на маленьких хлопських нивках і досі було незжате жито (Панч)]. пезичлйвпн недоброжелательный; уст неблагожелательный, несочувственный, недо- брохбтный. пезичлйвість, -вості недоброжелательность; неблагожелательность; недобро желЗтель- ство, недоброхотство. Ср. недоброзичливий и недоброзичливість. незичливо нар. недоброжелательно; неблагожелательно. Ср. педоброзичлйвнй. пезГбраний с.-х. неубранный. иезіпсбваний неиепбрченный. пезіпсбваність, -пості неиспбрченпость. незіпсутий неиепбрченный. незлагідний неуживчивый; сварливый; г^на ¦ в д & ч а неуживчивый (сварливый) характер. незлагідність, -пості неуживчивость; сварливость. пезлагода несогласие, рознь, разлбд, разладица (разг.); (о бытовых явлениях — обычно) нелады; (лёгкая ссора) размблвка [Родинні незлагоди між батьками іноді тьмарили його безжурні дні (Головко)]. незламний несокрушимый; рит. нерушимый; (о слове, клятеє) ненарушимый; (стойкий, твёрдый) непреклбнныи, несгибаемый (рит.) [Союз робітничого класу і колгоспного селянства перетворився в незламну силу (Хрущов); Слово, дано залізничниками, тверде і незламне (Рад. Укр., 1946, VIII); Ми від батьків незламних і суворих Дістали в спадщину звитяги й слави шлях (Дмитр.)]. незламність, -ності несокрушимость; нерушимость; ненарушймость; непреклбнность [Немає у світі нічого величніш людини, Дерзання її, і незламності, й сили водіш» (Криж.)]. Ср. незлампіш. 45—380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)