Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пез 704 пез незвіданий неизведанный [В незвідану путь, крізь тумани і сніг, Ваш красень [літак] проносив на крилах ясних Привіт всім народам з моєї Вітчизни (Шпак)]. незворушний невозмутимый. незворушність, -ності невозмутимость; присутствие духа. незворушно нар. невозмутимо; не теряя присутствия духа. незв'язний несвязный, бессвязный. пезв'язність, -пості несвязность, бессвязность. незв'язно нар. несвязно, бессвязно. пезг&пьблсний неопозбрепный [Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігати знамено (Бажан)]. иезгас&ючий неугасаемый; рит. неугасимый [Це перший його твір — твір, в який вкладено найкращі почуття молодого митця, глибока, незгасаюча любов до людини (Козач.)]. иезгасймо нар. неугасимо [Він указав шляхи нам до мети, Щоб ми були щасливо-молодими. І сонце те, що Ленін засвітив, На цілий світ палає незгасимо (Бойко)]. пезгаслий неугасший [3 не згаслою посмішкою сиділа Ольга і стежила поглядом за Данилом (Коп.)]. незгасний неугасаемый; рит. неугасимый І Незгасним оптимізмом, вірою в краще майбутнє просякнута поетична творчість маленького, але стійкого [словацького] народу (Гонч.)]. пезгасно нар. неугасимо [Тридцять п'ять років незгасно світить усім народам світу комуністичний маяк великого Радянського Союзу (Літ. газ., 1952, XI)]. незгинний несгибаемый. незгідливий несговорчивый. незгідливість, -вості несговбрчивость. незгіднийді) несогласный; з цим я ^пий с этим я несогласен; 2) (противоречащий чему-нибудь) несогласный (с чем); несообразный (с чем); не соответствующий (чему); 3) мат. несовместимый. пезгїдність, -пості 1) несогласие; несообразность; несоответствие; ^ть в думках несогласие в мнениях; 2) несовместимость. Ср. незгідпий 2—3. незгірше разг. 1) прил. см. незгірший; 2) пар. не хуже [других]; (без сравнения) неплохо, енбено [Мох а мме д..: Я вже тобі не раз про те казав, та ти й сама незгірше знаєш (Л. Укр.)]. незгірший разг. не хуже [других]; не^худший; (без сравнения) неплохбй, енбеный [М а р- т і а н: ..Мій син одважної, твердої вдачі,— незгірший був би з нього проповідник (Л. Укр.)]. незгладимий, пезгл&дпий неизгладимый [Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (Фр.)]. лезглибймий неисчерпаемый [Гомонить він [ліс] з вечора до рання Незглибимий, як людське життя (Рил.)', Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло (Фр.)\. незговірливий несговорчивый. незговірливість, -вості несговбрчивость. незгода \) несогласие; (отсутствие единомыслия — ещё) разногласие; (вражда, ссора) нелады, рознь, трения; (о семейных, бытовых отношениях — обычно) раздбр, обл. неполадка [..всяка маленька незгода може стати великою, якщо на ній наполягати, якщо висунути її на перший план, якщо взятися за розшукування всіх коренів і всіх віток цієї незгоди (Ленін); — Згода, діти, будує, а незгода руйнує, — повчала нас мати (Козл.)\ Чуєш, зараз мені пого- дись з жінкою! ..Щоб мені не було межи вами незгоди! (Коцюб.)];~п,а. в д у м к а* х несогласие в мнениях; ^да н а[; в і д'ї з д несогласие на отъезд; між ними повсякчас^ да между ними вечные несогласия (нелады, трения); между ними постоянно раздбр; 2) (в значении сказуемого) несогласен (несогласна, несогласны) [Настали жнива—давай нашу ціну; незгода,— назувай сам постоли та й гайда з серпом на поле (Коцюб.)]. пезгбдний несогласный [Він був людина, ні з ким і ні з чим незгодна (перекл. з Горького)]. незграба м. и ж. р. разг. неуклюжий [человек]; нёповоротень (обл.), увалень [Стояв він на землі твердо, маленький незграба (Ільч.)]. незграбний неуклюжий; (преим. о движениях — ещё) нелбвкий; (о внешности — обычно) нескладный, несуразный, разг. неладный; (о человеке— ещё) неповорбтливый, разг. неотёсанный, косолапый; (лишённый, лёгкости, изящества и пр. — ещё) дубоватый (разг.), угловатый (разг.), (о стиле) тяжеловесный; (грубо сделанный) топорный, аляповатый [Він, великий і незграбний, обіймає дочку і виходить з кімнати (Донч.); Його рухи спочатку були навіть незграбні, жести трохи дикі, без усякої грації... (Ільч.)\ Юрко з трудом читав незграбні каракулі (Козл.)]; /^па роббта грубая (топорная, аляповатая) работа. пезгрббність, -ності неуклюжесть; нелбв- кость; нескладность, несуразность; неповоротливость; неотёсанность, косолапость; дубоватость, угловатость; тяжеловесность; топбрность, аляповатость [Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила Федоренкові обличчя гарячим рум'янцем (Кач.)\ Ще була в її рухах дитяча різкість і незграбність (Козач.)]. Ср. незграбніш. незграбно нар. неуклюже; нелбвко; нескладно, несуразно; косолапо; топорно, аляповато [Петро зліз з коня і незграбно опустив додолу руки (Риб.)]. Ср. незграбний. незграйний редк. нестрбйный. незграйно нар. редк. нестройно [Ні, Музо, ся пісня невграйно лунаєі Чомусь я на голос її не зведу (Л. Укр.)]. незгубпий редк. неистребимый [Він бачив: вставала земля з попелу, нескорена земля, незгубне життя (перекл. з Горбатова)]. нездбра м. и ж. р., нездарисько м. и ср. р. разг. прен. бездарность; разг. недотепа І [Вона робила йому сцену, називала його |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)