Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пек 710 иед некрологічний некрологический. некрополь, -ля некрополь [1900 р. Г. Л. Ска- довеький розкопав некрополь на Березані \Архл., 1948, /У)]. пекрофор, -ра энт. некрофбр. некрупний некрупный. некрупно нар. некрупно. нёкрут ист. разг. рекрут [Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху... Пішла моя сподіванка слідом за некрутами!.. (Вовч.)]. некруто нар. некруто; (о яйце — ещё) всмятку; ~>то зварене яйце некруто сваренное яйцо, яйцо всмятку. некрутчина ист. разг. рекрутчина [Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде (Вовч.)]. нектар, -ру нектар [Бджоли та джмелі гули в кущах, збираючи липневого настою нектар (перекл. з Фадеева)]. нектарии сад. нектарин. нектарка орн. нектарка. нектарник бот. нектарник. нектаронос бот. нектаронбс. нектон, -ну биол. нектон. некукїбниця обл. не ради вица; уст. нерачительная [Мат и: Якби ж я знала, що вона така нехлюя, некукібниця!.. (Л. Укр )]. пекультурпий некультурный; (дикий — ещё) первобытный. некультурність, -пості некультурность; первобытность [Боротьбу з «легальними марксистами» Ленін почав з виступу проти їх головного ідеолога — П. Струве, який пропонував «визнати нашу некультурність і піти на виучку до капіталізму» (Біогр. Леніна)]. Ср. некультурний. некультурно нар. некультурно. некурець, -рця некурящий [Курці зразу ж попалили на площадку сходів. У кімнаті лишилися некурці, обступили Федора Івановича з розпитами (Головко)]. некучерявий невьющийся. нелагідний неуживчивый; «^пий характер неуживчивый характер. нелагідність, -поеті неуживчивость. нелад, -ду 1) (об отсутствии налаженности) беспорядок, непорядок, (реже) неустройство; (преим. о явлениях общественной жизни — ещё) неурядица (разг.) [В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій (Ф/).); В світлиці був такий нелад, що вона не знала, за що хапатись (Н .-Лев.)\; 2) (о взаимоотношениях в быту) несогласие; разг. нелады, неурядица; між ними повсякчас ~->д между ними вечные несогласия (нелады). неладний разг. неладный [Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Риб)\\ будь він ~*деіі! разг. будь он пеладен! иеіадно нар. разг. неладно [Будь воно неладно! (Ном.)]. неласка нерасположение, неблагосклбнность (книжн.); (об отношении к зависимому лицу — ещё) опала, уст немилость [Скажи, ну що мені робити? Кругом не ласка, сміх та поговір... (Мал.)]; впасти в ^*ку впасть в немилость. неласкавий неласковый; (неприветливый — ещё) нелюбезный; (недоброжелательный — ещё) неприязненный; (нерасположенный в чью-нибудь пользу) неблагосклонный (книжн.); (об отношении сильного к зависимому — ещё) немилостивый (уст., ирон.) [Неласкавий був погляд той; неначе яка іскра спалахувала з чорного його ока (Вовч.); Вона боялась Підпари. Він був неласкавий, суворий (Коцюб.)]. неласкавість, -вості неласковость; нелюбезность; неприязненность; неблагосклонность. Ср. неласкавий. неласкаво нар. неласково; нелюбезно; неприязненно; неблагосклонно [Тільки один Чіпка не лягає ..— Чого ти, сину, ту-< паєш? Чому спати не лягаєш? — А вам спиться? — неласкаво одказав він (Мирн.)\. Ср. неласкавий. нелегальний нелегальный. нелегальність, -пості нелегальность. нелегально нар. нелегально. нелегальщина разг. нелегальщина. нелёгкий нелёгкий [Серед пс жарів і тривоги, В іще невиданих боях Пройшовши нелегкі дороги І подвигів огнистий шлях, Прийшов солдат до перемоги 3 квиїкгм партійним на грудях (Рил.)]; ^лёгкий для вико-» нання нелёгкий для исполнения, неудобоисполнимый; ^лёгкий для в и м 6- в и см. вимова 1; ^лёгкий для читан- н я нелёгкий для чтения, неудобочитаемый. нелегко нар. нелегко [Берег був уже зовсім близько. Але підійти до нього виявилось нелегко. Корабель міг сісти на мілину (Ткач)]. нелегковимбвний неудобопроизносимый. нелегкоздійсненнин неудобоисполнимый. нелегкозрозумілий неудобопонятный (книжн.); неудобоваримый (ирон.). нелеткий, нелетучий хим., фарм. нелетучий. нёлинь, -ня дуб, не теряющий зимой листьев [Між молодої зелені Дуби зимові — нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Дмитр.)]. нелицемірний нелицемерный. неліквідний фин. неликвидней. нелічений несчитанный [Непомічені та нелі- чені За водою пливуть літа... (Криж.)]. пелогїчний нелогичный. нелогічність, -пості нелогичность. нелогічно нар. нелогично. пелоялышп нелояльный. нелояльність, -пості нелояльность. нелояльно нар. нелояльно. нелуджений нелуженый. нелукавий нелукавый, бесхитростный [Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! (Шевч.)]. нелукаво нар. нелукаво, бесхитростно [Про діло думати я в супокої звик — І все сказав тобі одверто й нелукаво (перекл. Рильського)]. нёлюб немилый [Ні, мамо, не можна нелюба любить! (Греб.)]. нелюбий немилый; нелюбимый; неприятный [Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)