Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нел 71 гостями (Вас); Ні, він не хоче жити з нею, він не може жити з нелюбою! (Коцюб.)]. нелюбимий нелюбимый. нелюбо 1) нар немило, неприятно; (враждебно) неприязненно [Увіходить Василь, прийшов з суда, поставив ціпок, почоломкався з Грищенком, а на Оленку тільки нелюбо так глянув (Тесл.)]; 2) (в значении сказуемого) нелюбо. нелюбов, -ббві нелюбовь. нелюб'язний нелюбезный; (о человеке — еще) неуслужливый, уст. необязательный. нелюб'язність, -пості нелюбезность; неуслужливость. Ср. нелюб'язний. нелюб'язно нар. нелюбезно [Черепанов гадав, що товариш Андрій Гуща зустріне його якщо не в штики, то в усякому разі дуже нелюб'язно (перекл. з Волошина)]. нелюд изверг, зверь, изувер (м. />.), изуверка (ж. р.); (только мн. ч. нелюди) нелюди [Вона проклинала нелюда-монаха, грозила, що піде до ректора (Фр.)]. нелюдим нелюдим [В мене нелюдим якийсь: все сидить у своїй хаті (Мирн.)]. нелюдимий 1) (о людях) нелюдимый; 2) (о местности) безлюдный; уст. нелюдимый [Тільки швидше звідси, з цих нелюдимих степів.. \..(Ле); Сніг іде. Над головою тьмяний відблиск зір. Не шумить в годину пізню нелюдимий бір (Шер.)]. нелюдимість, -мості нелюдимость. нелюдимка нелюдимка. нелюдний 1) безлюдный; 2) (о людях) обл. нелюдимый [Якийсь [Чіпка] нелюдний, неговіркий, якась тума з його... (Мирн.)]. нелюдськи нар. 1) нечеловечески; 2) бесчеловечно. Ср. нелюдський 1—2. нелюдський 1) нечеловеческий; (о крике боли, отчаяния и т. п. — еще) душераздирающий, раздирающий, раздирательный [Грубими, нелюдськими голосами ревли гладкі пони (Коцюб.)]; 2) (жестокий) бесчеловечный, нечеловечный. пелюдськість, -кості бесчеловечность, бесчеловечие. нелюляпий бесчеловечный, нечеловечный. нелюдяність, -пості бесчеловечность, бесчеловечие. поляканий непуганый [Зграйка невеличких рибок, неквапливих і неляканих, пропливла зовсім близько від Васиних очей (Собко)]. пельма ихт. нельма. нельотний нелётный [Нельотних днів не знав пілот — Крилатий партизан (Воронько)]. лема, немає 1) предик, нет, разг. нету; (у определённого лица или в определённом мрете — ещё) не имеется (в деловом стиле) [Він добре знав, що в Нимидори нема грошей і що її дядько не покладе й шага на весілля (II.-Лев.); У гаю, гаю Вітру немає (Шевч )]; ~->ма (~->має) від кого не от кого; ^ма( ~->має) д є негде [І рад би щось заробити, та нема де (Коцюб.)]; ^ма (^має) звідки неоткуда; ~ма (~має) з ким не с кем [Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись (Шевч.)]; ~ма (^має) ким некем; ~ма (^*має) когб некого; ^ма (^має) ко- л й некогда, нет времени; разг. недосуг; обл. недосужно [Не те, щоб погулять — нема коли йзаспути, Як добрі люди сплять (Гл.)]; г^ма (^має) кому некому; ^ма (~має) куди некуда; ^ма ( ^має) про кого не о ком; ^ма (~мав) про що не о чем; ^ма тай ~ма, ^має [та й] ^має разг. нет и нет, нет да нет; фольк. нет как нет [Пропав Стьопка, як уводу впав... Нема та й нема, та й по сей день нема! (Мирн.); І світає, і смеркає, І знову смеркає, А москаля, її сина, Немає, немає (Шевч.)]; ^ма -^ма, та й... нет-нет, да и...; г-ма (г^має) часу нет времени; разг. недосуг; обл. недосужно; ~ма (~має) чим нечем ; ^ма (^має) чого (со значением цели) незачем, не к чему, не для чего; разг. нечего; ^ма (~->має) що («І о г 6) нечего; ^ма (^має) що (чого) йУ казати см. казати 1; ^»ма (^має) я к нельзя, невозможно; йо г 6 ~<ча (^має) в списках его нет в списках, он но числится в списках; мені г^ма (^мае) чого туди йти мне ни к чему (незачем, нечего) туда идти; 2) (в значении сущ. только нема) нет; п а ^ма той суду ^ма погов. на нет и суда нет. немазаний прил. 1) (о стенах и т. п.) небелёный [Тепер — крізь мереживо всохлих пагінців — мазанка світила своїми рудими, немазаними стінами (Смол.)]; 2) (о телеге и т. п.) разг. немазаный [Вагони скрипіли на всі лади, наче йшов не поїзд, а тисячі немазаних возів (Бойч.)]. немазкий разг. немазкий. немайстерний неискусный. немайстерність, -пості неискусность. немалий немалый [Дуже любив Чіпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу (Мирн.)]. немало нар. немало [Енеи в гостях прожив немало (Котл.)]. нома л о важний немаловажный. немарксйстський немарксистский. немарний небесполезный; (удачный) небез» успешный. немарно нар. недаром; небесполезно; небезуспешно [Щоб недаром жити, немарно тратити час, вона взялась то сим, то тпм перепродувати (Мирн.)]. Ср. немарний. нематеріальний нематериальный; (духовный— ещё) невещественный. нематеріальність, -пості невещественность. нематода зоол. нематода [Не слід висівати овес після цукрових буряків, бо це сприяє поширенню спільного для цих культур шкідника — нематоди (Колг. вироби, єн- цикл.)]. пематоцйст биол. нематоцист. немаючий несостоятельный, неимущий, бёд- , ный [Най багатий немаючим поможе, не шкодить! (Фр.)]. Немезїда миф., переп. Немезйда. немеркнучий немеркнущий [Немеркнучі ідеї ленінізму завойов*'ють все нові й нові мільйони прихильників (Літ. газ., 1948, /ж пемертйпа зоол. немертпна. пемет&ли, -лів неметаллы. пометений не подметённый; (о пометений— |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)