Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нем 712 нел обычно) неубранный [У великій, непривітній кухні, освіченій жовтим., сонячним заходом, неметеній і немазаній, застала вона Марину одним одну (Мири.)]. ВС меткий непроворный; (неподвижный и несметливый — ещё) нерасторопный [Городовики бігли навздогін, хапали неметких за коміри (Смол.)]. неметкість, -кості нерасторопность. немжитися, -жуся, -жишся обл. ёжиться. нем и гаючий немигающий [Бармаш лежить на спині й дивиться в далеке байдуже небо не мигаючими підпухлими очима (Ковач.)]. вемйлий немилый; нелюбимый [Еней один не веселився, Йому немиле все було (Котл.)\ Нехай краще кипить моє серце на ножі, як у тебе, немилого, у дворі (перекл. з Вовчка)]. немилість, -лості, уст. немилость немилость; (об отношении власти в старину — обычно) опала [Милевський до Сані благаючим тоном: За що така немилість? (Л. Укр.); Ще довго по смерті Христофора Колумба ім'я його лишалося в тіні, бо він був у немилості в королівського двору (Риб.)]\ /впасти в ~ть впасть в немилость; впасть в опблу. пемилозвучний неблагозвучный. немилозвучність, -ності неблагозвучие, неблагозвучность. немилозвучно нар, неблагозвучно. немилосердий, немилосердний 1) немилосердный, иемилосёрдый (уст.); безжалостный [На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (Коцюб.)\ Став пан у дорогу ладитись, аж у Москву, і Йвана Зо- лотаренка за собою брав. І не просились, . бо такий жорстокий був, немилосердний, що дурно й голову було клонити (Вовч.)]; 2) (чрезмерный) немилосердный. немилосердо, немилосердно нар. 1) немилосердно; безжалостно [Ти приїхав до мене й квіточку рожеву, що розпускалася .в закинутому городі, немилосердно зірвав (Мирн.)]\ 2) немилосердно [Сонце доходило вже полудня і пекло немилосердно (Фр.)]. Ср. немилосердий 1—2. немилосердя безжалостность. немилостивий немилостивый. немилостиво нар. немилостиво. немилость см. немилість. неминуче 1) прил. см. неминучий; 2) нар. неизбежно, неминуемо; неотвратимо; необходимо [..соціалізм неминуче повинен поступово перерости в комунізм.. (Ленін)]\ ср. неминучий. неминучий неизбежный, неминуемый; (реже) верный; рит. неотвратимый; (обязательный) необходимый; (такой, от которого нельзя избавиться) неустранимый; ^>ча смерть, загибель неизбежная (верная) смерть, гибель. неминучість, -чості неизбежность, неминуемость; неотвратимость; необходимость; не- устранймость. Ср. неминучий, неминущий непреходящий. немислимий немыслимый. немислимо нар. немыслимо. немйтий немытый [Що подумають люди про неї? Хата неметена, посуд немитий, а вона сидить та горшку п'є... (Вільде)]. неміцний некрепкий; (о живом, о явлениях природы, о некоторых свойствах, о запахах и т. п. — ещё) несильный, слабый; (о телосложении — ещё) неплотный; (легко поддающийся разрушению—ещё) непрочный, (реже) неосновательный; (не внушающий уверенности — ещё) ненадёжный; (такой, что просуществует недолго) недолговечный; ~пГііі граніт слабый (некрепкий) гранит; ^на кислота хим. слабая (некрепкая, несильная) кислота; «^іійГі тютюн слабый (некрепкий) табак. неміцність, -пості слабость; непрочность; неосновательность; ненадёжность; недолговечность. Ср. неміцний. неміцно нар. некрепко; несильно, слабо; непрочно; неосновательно; ненадёжно. Ср. неміцний. неміч, -мочі немощь; разг. немочь; бессилие [Холоду він не почував, руки й ноги терпли- німіли, неміч чи сон колихав його стиха... (Мирн.)]; О бліда ^ч см. блідий. немічний немощный (книжн.)', (слабый — енг) бессильный, расслабленный (вследствие полного упадка сил); (физически некрепкий, хилый — ещё) тщедушный [Хазяйка була слаба, немічна жінка, що все стогнала (Коцюб.); Скупе проміння осіннього соніш самітньо відсвічує немічною прозолоттю на білому тілі беріз (Донч.)]. немічність, -пості немощность; бессилие; расслабленность; тщедушие, тщедушность. Ср. немічний. пбмічію нар. немощно; бессильно; расслабленно [ Немічно блимала під стелею лампочка (Донч.)]. Ср. немічний. немного нар. уст. немного. немов 1) (союз сравнительный) будто, как будто, словно, точно; (реже) как; фольк. редк. что; разг. врбде как; (с условно-предположительным оттенком) как бы [Івась трохи притих, не кашляв, ,а тілько водив мутними очима по хаті, немов шукав когось (Мирн.); У книзі славних літ, подій і дат священних Рядки історії бринять, немов метал (Важан); Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час (Л. Укр.)\ Вона все тікала з хати, щоб не бути вкупі з старими. Найбільше уникала батька, немов боялась його (Коцюб.)]; 2) (союз изъяснительный) будто [Схоже було на те, немов прийшли артільники переселяти когось на іншу квартиру (Ільч.)]\ 3) част. будто, как будто, слбвно [Калышпький немов не хотів говорити з інженером, схилився над моделлю (Скляр.); Єсть у нас могутні люди, що немов із сталі (Тич.)]; ^¦>в чарами будто чарами; как по волшебству. немовби, немовбито 1) (союз сравнительный) будто бы, как будто бы, слбвно, точно, как бы [їде бакенщик проти хвилі і запалює ліхтарі. Посміхається — задоволений, Так, немовби зорю віта (Дор.)]; 2) (союз изъясни- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)