Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нем 71 З пен тельный) будто бы; уст. якобы [Здавалося, немовби на блідому обличчі раитом засіяло два величезних самоцвіти (Собко)]\ 3) част, будто бы, как будто бы, как бы; уст. якобы; (похоже) вроде бы [Що се? немовби пісня забриніла (Л. Укр.)\ До обрію схиляється сонце і немовби застигає на годину чи дві (Шиян)\ Потім віл схопив свою «немовбито скрипку» і змахнув ясминовим смичком (Смол.)]. немовля, -ляти грудной ребёнок; грудное дитя; грудной младенец; (неточно) ребёнок, младенец (более возвышенно), разг. первогодок [Десь двері грюкали, кричало немовля (Бажан)]. немовлятко уменыи., ласк, ребёночек; младенец [Стає [Ма ланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (Коцюб.)]. Ср. немовля. немовляточко ласк, от немовлятко [Ох, якби ж хоч одно, хоч найменше зо мною зосталось, те дитяточко любе, моє немовляточко рідне! (Л. Укр.)]. пемовлячий редк. младенческий. немовлящий книжн. не говорящий [Благо тобі, як у хаті Є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща (Шевч.)]. нембвчиий безумолчный, неумолчный [Величне життя протікає вгорі наді мною, гучне і могутнє, як моря немовчний прибій (Криж.)]. нембвчпо нар. безумолчно, без умолку, без умолка, неумблчно [На лівому флангу все' ще гуркотіли немовчно кулемети (Смол.)]. немога см. незмога. неможливе 1) прил. см. неможливий; 2) (род. неможливого) сущ. невозможное. неможливий невозможный; (неправдопфдобный) невероятный; разг. немыслимый. неможливість, -насті невозможность; невероятность [..трудність не є неможливість {Ленін)]; до хвості до невозможности; разг. донельзя; через ^ть за невозможностью; из-за невозможности. Ср. неможливий. неможливо 1) нар. невозможно; невероятно; 2) (в вначении сказуемого) невозможно; немыслимо. Ср. неможливий. немолодий немолодой [Жінка вона немолода, двоє синів були на фронті (Донч.)]. неморальний безнравственный. неморальність, -ності безнравственность. неморально нар. безнравственно [її грішми я закладу собі грунт для кар'єри... Правда, воно якось неморально (Н.-Лев.)]. немощен см. пёмощний. немощі, -щів немощь; разг. немочь; (в значении мн. ч.) немощи. нёмощний, редк. нёмощеп, -щпа, -щне немощный [Він ще ніколи не відчував себе таким дрібненьким, немощним і скривдженим (Панч); Я стар був, немощен (Шевч.)]. немудрий 1) (простой) разг. немудрёный, немудрый; нехитрый, незамысловатый; незатейливый; (о рассказе, суждении и т. п.) бесхитростный [Я би хотів, щоби будинок був немудрий, так собі (Фр.)\ Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту — думу немудрую Про чеха свяі«го (Шевч.)]; ~ра річ (в значении сказуемого) не мудрено; 2) (о человеке: не очень умный) разг. немудрёный; немудрый; гиутл. незамысловатый; (простой) бесхитростный [Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! (Шевч.)]. немудрячий разг. немудрящий. пеііавндіти, -джу, -дині ненавидеть [Ганна: ..Умій, дочко, не тільки любити, але й ненавидіти (Дмитр.)]. ненависний, обл. ненавидіти 1) нспавйстный [Мавка: Ненавидний! Ти оганьбив наш ліс! (Л. Укр.)]\ 2) (выражающий чувство) полный ненависти, ненавидящий [їх троє — а всім судилась однакова доля. Холод, і голод, і безнадія. Днями сиділи в иетопленій хаті і не варили страви. Світили ненависним оком, кусались кривавим словом. Як звірі (Коцюб.)]. ненависник ненавистник. ненависництво ненавйо/і ничество. ненависниця ненавистница. ненависть, -ті ненависть [Тільки ненависть» тільки помсту, тільки смерть мусить зустріти ворог на радянській землі! (Панч)]. пенавмйспе см. пеііавмйсно. ненавмисний неумышленный, ненамеренный, непреднамеренный; уст. непредумышленный; (случайный, неосторожный, неожиданный) нечаянный; ^>ний постріл нечаянный выстрел. ненавмисність, -ності непреднамеренность? нечаянность. Ср. ненавмисний. ненавмисно, ненавмисне нар. неумышленно, ненамеренно, непреднамеренно; непредумышленно; нечаянно; разг. невзначай, по нечаянности; (вопреки желанию) нехотя (разг.) [Макітра немов ненавмисне розстебнув пальто і почав розправляти на шиї шовковий галстук (Вас.)]. Ср. ненавмисний. иеііавчений необученный. ненаглядний ненаглядный [Вже про тебе я пишу не нишком, Серце б'ється, наче* цвіт, буя, Велтинь, Велтинь, дівчино-ла- тишко, — Ненаглядна радосте моя! (Шп.)]. неп а год боа і шіі ненакормленный; (чаще) го- лбдный [Отам-то милостивії ми Ненагодо- вану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Шевч.)]. ненаголошений лингв, безударный, неударяемый. ненадіваний разг. ненадёванный. пенадійний ненадёжный [Лісницький: ..Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський (Дмитр.}\\ «-'пий друг ненадёжный друг. ненадійність, -ності ненадёжность. пеиадовго нар. ненадолго [Прощайте, любі друзі, ненадовго — Ми стрінемось в найближчих днях (Шпак)]. ненажёра разг. неодобр, обжбра, прожбрд (обл.)\ (сильнее) прорва; (реже) объедала; бран. ненасытная утроба [Казидоро- г а: ..Ну, що йому, ненажері, було казати? Плюнув я та й пішов (Фр.% |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)