Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
•нен 714 нен ненажерливіш, редк. ненажерний 1) прожбр- ливыи, ненасытный; (только неодобр. — ещё) обжбрливый, жадный [У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам! Підросли діти і стали такими ненажерливими Вс! пищать і їсти просять (Коп.)]; ~иий звір ненасытный зверь; 2) пе- рен. ненасытный; книжн. несытый [Горіли вовчі очі ненажерливою люттю (Трубл.)\ Данило: ..І в кого він такий ненажерливий удався? Все йому мало! (Тоб.)\ Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рил.)\. ненажерливість, -вості, редк. ненажерпість, -пості 1) прожорливость, ненасытность; обжбрливость, жадность [Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки (Рил.)]\ 2) ненасытность. Ср. непажерливий 1—2. ненажерний см. ненажерливий. ненажерність см. ненажерливість. неналагоджений не.налаженный; (о жизни и т. п. — ещё) неустроенный. неналагоджецість, -пості неналЗженность; не- устрбенность, неустрбйство. Ср. пеналаго- д женин. -неналежний ненадлежащий; (не подходящий для данного случая — с оттенком порицания) неподобающий; «-'ним чином (как) ненадлежащим ббразом. неналежно нар. ненадлежащим ббразом; неподобающе. Ср. пеналёжний. ненапад, -ду ненападение [Нечипоренко: Ми з Марією Кирилівною тільки що договір уклали. Іван: Про дружбу і ненапад? - (Левада)]; пакт про ~д пакт о ненападении. ленарбком нар. 1) случайно; разг. невзначай, ненароком [Може, й мене ненароком Діточки згадають (Шевч.)\ Проходячи, [Же- лізнякова] ніби ненароком озирнулася навколо, причинила хвіртку. Поліцая ніде не помітила (Ле і Левааа)]\ 2) (по неосторожности) нечаянно; разг. по нечаянности [Хворий почав оповідати йому цілу легенду, як йому вилами ненароком пробив хтось руку (Ваш)]. нспаселеїшй необитаемый; ~пий будинок необитаемый дом; ~ний б с т р і в необитаемый остров. ненаситний ненасытный; (перен. книжн. — ещё) несытый [Тяжко задумавсь Дмитро. -Ще не вірилось, що ненаситна смерть відібрала бойового друга, якому б жити і жити (Ст.)]\ ~шш звір ненасытный зверь; ~иа утроба б ран. ненасытная утроба. ненаситність, -пості, поза, непасйть, -ті ненасытность [У вас до праці пенасить,— І праця кличе вас, як мати, Орати, сіяти, косить (Рил.)]. ненастанний обл. беспрерывный; (всегдашний) * постоянный; рит. непрестанный [А в класі тим часом стояла ненастанна тривога (Фр.)\ Небавом вороги колишні й поріднились.. 'Отак прийшов кінець І довгій їх злобі і ненастанним сваркам (перекл. Рильського)], ненастанно нар. беспрерывно; постоянно; непрестанно [Надворі падав сніг, тихо,' ненастанно (Фр.)\ В неї були лиш добрі знайомі, з якими ненастанно зносилася (Коб.)\. Ср. ненастанний. ненастя редк. ненастье; (только прям.) непогода [Це ти [партія] привела нас, крізь бурі й ненастя, До сонця свободи, до світлого щастя (Ол.)]. ' ненатлий обл. ненасытный; (только неодобр.— ещё) жадный [Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Миргор. у. — Сл. ненатля обл. ненасытность; жадность [Ось слухай же, що то роблять Заздрощі на світі І ненатля голодная (Шевч.)]. Ср. ненатлий. ненатуральний ненатуральный, неестественный [Рухи її якісь вимушені, голос ненатуральний (Фр.)]. ненатуральність, -ності ненатуральность, неестественность. ненатурально нар. ненатурально, неестественно. ненауковий ненаучный. ненауковість, -вості ненаучность. неначе 1) (союз сравнительный) будто, как будто, словно, тбчно; (реже) как; разг. ровно; фольк. редк. что [Між горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч.)]] 2) (союз изъяснительный) будто [Тихі, тихі й спокійні в ту нічку були ліс і поле на цілім просторі, і здавалось, неначе ми чути могли, як спадали летючії зорі (Л. Укр.)]\ 3) част, будто, как будто; (похоже) вроде как; (по-видимому) никак (разг.), кажись (обл.) [Та в лісі цім неначе на протязі років ніхто з людей не бачив ведмедів та вовків (Забіла)]. См. ещё наче. пеначебто 1) (союз сравнительный) будто бы, как будто бы; 2) (союз изъяснительный) будто бы; уст. йкобы; 3) част будто бы, как будто бы, как бы; уст. якобы; (похоже) вроде бы. неиебезпёчиий неопасный. ненебезпёчио нар. неопасно. ненець, -иця ненец. ненецький ненецкий. Ненецький національний округ Ненецкий национальный округ. пенечка ласк, мамочка; разг. маменька; уст. мамушка [Хведоська: ..Ненечко, ластівочко!.. Я ж у вас люба дитина, правда? (Кроп.)]. пепин ласк. разг. материн; мЗмин; матушкин. Ср. пеня. ненка ненка. ненормальний ненормальный; (о наклонностях, вкусах и. т. п. — ещё) извращённый; (необычный) противоестественный [Тюремний лікар справді потвердив ненормальний стан Спориша (Фр.)]. пепормальність, -пості ненормальность; извращённость; противоестественность. Ср. ненормальний. ненормально нар. ненормально [Широкий рот, вилицювате лице і ненормально худа довга шия робили її неприємиою для ока (Вільде)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)