Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 719 пега І (Коцюб.), Непевне видумали свято Пат- Їшції-аристократи І мудрий кесарів сенат Шевч.)]; 6) (грозящий бедствиями) опасный [Р у ф і н: То шлях непевний, — всякий люд бродячий, усяке розбишацтво там буває, а ти смерком ідеш, самотня жінка... (Л. Укр.); Благослови ж, матусю, чумаків На їх непевну і тяжку дорогу (Рил.)]; 7) (неуказанный; неясный, неотчётливый) неопределённый; (иногда — ещё) смутный [З-під ліжка, відхиляючи непевного кольору ковдру, виповзає Васька (Риб.)\ Стою я у мріях непевних, Дивлюсь на поличчя твоє, І любе обличчя неначе Живе на малюнку стає (Л. Укр.)]; ^на відповідь неопределённый ответ; ~не світло рассеянный свет [Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла (Коцюб.)]', ~не ста- н 6 в и ще неопределённое положение; 8) (необычный, непонятный) редк. странный; разг. дикбвинный [Андрій дививсь на вогонь, весь червоний і захоплений. Маланка несподівано заскочила його, і він осміхався неповним, придуркуватим усміхом (Коцюб.); Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий... (Шевч.)', У темряві таємній серед ночі До мене часто гість непевний при- літа\ Він поглядом жахає і віта, Мов зірка Марс кривава, сяють очі (Л. Укр.)]; 9) уст. обладающий таинственной, сверхъестественной силой [Минає Неясний день мій; вже смеркає; Над головою вже несе Свою неклепаную косу Косар непевний... (Шевч )]. неповність, -пості 1) неуверенность; 2) неуверенность, нетвёрдость [Переборюючи в собі непевність, він заходить до будки (Шиян)]; 3) ненадёжность, сомнительность; неблагонадёжность; гадательность; недостоверность; 4) подозрительность; сомнительность; 5) опасность; 6) неопределённость; смутность. Ср. непевний 1—3, 5—7. непевно нар. 1) неуверенно [Почавши працювати після свого приїзду з батьком, Григорій перші зміни тримався в забої непевно (перекл. в Волошина)]; 2) неуверенно, нетвёрдо [Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (Коп.)]; ІЗ) гадательно; недостоверно; 4) подозрительно; 5) неопределённо; смутно; 6) странно [Врешті він стає, рішучо б'є себе по мшпені і каже, якось непевно осміхаючись: «Дам!..» (Коцюб.)]. Ср. непевний 1—З, 5, 7Т8. неперебірливий неразббрчивый; (без прихотей — ещё) непривередливый; ~вий у з 3- соба х неразббрчивый в средствах; ~вий читй неразббрчивый читатель. неперебірливість, -вості неразббрчивость. неперебірливо нар. неразборчиво. непереббреппя непреодолимость. непереббрпий непреодолимый, рит. непреоборимый; (делающий сопротивление невозможным — ещё) неотразимый; (о препятствиях — ещё) неустранимый [Марксизм і є творче вчення, що розвивається, і в цьому його непереборна сила (Літ. газ., 1948, І); Незабаром почалися морози, і шхуна знову спинилась у непереборних для неї льодах (Трубл.)]. пепереббрність, -пості непреодолимость; неотразимость. Ср. непереоорпий. непереборно нар. непреодолимо; неотразимо [Він раптом замовк., і усміхнувся своєю м'якою, милою усмішкою, що завжди так непереборно вабила до нього (перекл. а Горького)]. Ср. непереборний. неперебутпйй уст. неиехбдный, неизбывный» непереверніений непревзойдённый [Для нас, радянських літераторів, Горький є непере- вершеним зразком великого письменника— громадянина нашого часу (Корн.)]. непереверіпуваний непревосходймый. неперевірепнй непроверенный; (на опыте* на деле — ещё) неиспытанный. попередаваний непередаваемый [Запарувала земля якимись не передавай йми, але приємними, близькими і рідними пахощами провесни (Трипіл.)]. непередавано нар. непередаваемо. непередбачений непредусмотренный; (неожиданный — ещё) непредвиденный [Вони оголосили глядачеві, що з непередбачених причин доводиться одну виставу замінити другою (Смол.)]. непередбачено нар. непредвиденно [Наган непередбачено вистрілив, і ожила станція (Я нов.)]. непередбачливий непредусмотрительный, недальновидный. непередбачливість, -пості непредусмотрйтель-/' ность, недальновидность. непередбачливо нар. непредусмотрительно, не* дальновидно. неперекладний 1) неперевбдный, оригинальный, 2) (не передаваемый средствами другого языка) непереводимый. пепереконливий неубедительный, (реже) невразумительный; (о доводах с оттенком — несерьёзный, незначительный — ещё) невёс- кий; (лишённый основательности — ещё) несостоятельный. непереконливість, -вості неубедительность;, невразумительность; несостоятельность. Ср+ неперекопл ивий. непереливки предик, разг. сблоно прихбдится (тяжело); (опасно) шутки плбхи; (о серьёзном? положении) дело не шуточное, не до ш^токг [Хто кохав життя ледаче, Непереливка тому (Гл.); Вовк бачить, що непереливки,, покинув ягнятко та драла в ліс... (Мирн.)\ Бачить мій старий, що непереливки, вів> аж заплакав з досади (Коал.)]. иеперембжний непобедимый, (о войске, оружии^ знамени и т. п. — ещё) победопбеный; (такой, которому невозможно противостоять — обычно при существительных абстрактных) непреодолимый, рит. ^ непреоборимый; (о силе — ещё) неотразимый; (о препятствиях — ещё) неустранимые [Непереможна цікавість тягла Олега до низеньких дверпят комірчини (Донч.); Вона іде! Непереможна сила Мене примушує за нею простувати (Л. Укр.)]. непереможність, -пості непобедимость; непреодолимость; непреоборимость; неотразимость. Ср* непереможний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)