Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
исо 718 неп фруктовий сад, і за огорожею, кладеною з неотесаного каменю, відкрилось дворище (Смол.)]] 2) перен. фам. неотёсанный. неотесаність, -ності фам. неотёсанность. неотруйний (не содержащий яда) неядовитый. неотрутний (не являющийся ядом) неядовитый. неофіт церк., перен. неофит, новообращённый [Везуть твого сина 3 неофітами в кайданах (Шевч.)] Ясько за пастушка був саме того літа В моєї матері — і я з ним пропадав, Телята пасучи з блаженством неофіта (Рил.)]. неофіціальний неофициальный. неофіціально нар. неофициально. неохайний 1) неопрятный, неряшливый, (реже) неаккуратный; (о человеке — ещё) нечисто- плбтный, (преим. в значении сказуемого) неряха [Саня — цей завжди неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (Коп.)]', 2) (небрежный — о работе) разг. неряшливый. неохайність, -ності 1) неопрятность, неряшливость, неряшество; неаккуратность; нечистоплотность [Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (Шиян)] Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Мирн.)]] 2) неряшливость. Ср. неохайний 1—2. неохайно нар. 1) неопрятно, неряшливо; неаккуратно; нечистоплотно [Він почав їсти хтиво и неохайно, бризкав соусом на скатерть і жвякав ротом (Коцюб.)]] 2) неряшливо. Ср. неохайний 1—2. пеохолблий неохладевший; неостывший [Своє чуття неохололе Несла захованим, святим, "Гарячим серцем (Мал.)]. неохота разг. 1) сущ. неохбта; 2) предик. неохбта [Дід зігрівся на теплій лежанці, йому неохота була вставати (Донч.)]. неохоче нар. неохбтно; разг. нехотя [Повільно виходив із-за гір вечір, неохоче гасячи холодний весняний день (Трипіл.)] Вершник., відгукнувся хмуро, неохоче (Гонч.)]. неохочий неохбчмй (разг.); не располбженный (к чему); редк. не склбнный; до говірки розмбв и т. п.) ^*чий неразговорчивый Тихий, послушний.. до говірки неохочий веоцшёнпий неоценимый (книжн.), уст. неоценённый; (очень дорогой — егие) бесценный ІРадянська книга — могутня зброя соціалістичної культури, неоціненна зброя виховання наших людей у дусі радянського патріотизму (Рад. Укр., 1948, XI)]. неоціпепкість, -пості неоценимость. неоціненно нар. неоценимо. неоцінимий неоценимый [Йдучи попереду Радянської Армії, партизани України робили неоціниму послугу нашому командуванню (Шер.)]. пеоцінймість, -мості неоценимость. неоцінимо нар. неоценимо. неощадливий неэкономный, небережливый, нерасчётливый; (о чем —ещё) безрасчётный, б зрасчётлстный. неощадливість, -вості неэкс пбмность, небережливость, нерасчётливость. неощадливо нар. неэкономно, небережливо, нерасчётливо, безрасчётно, безрасчётливо. неощадний неэкономный, небережливый; (о чём — ещё) безрасчётный. неощадно нар. неэкономно, небережливо, безрасчётно. неп, -пу (нова" економічна політ ик а) • ист. нэп (новая экономическая политика). Непал, -лу Непал. непам'ятливий разг. не памятливый (разг.), забывчивый [Кандзюба: ..А мій же Стецько та не зовсім і дурний: він, собі на лихо, трошки непам'ятливий та нерозсудливий (Квітка)]. непам'ять, -ті 1) забвение; піти (и т. п.) в ~ть быть забытым, забыться; книжн. прийти в забвение, кануть в Лёту [Не піде в непам'ять лихоліття страшної гітлерівської навали на мирні оселі і мирний ТРУД (Смол.)]\ пускати, пустити в ^-»ть забывать, забыть; книжн. предавать, предать забвению; 2) (состояние человека) разг. беспамятство [ївга лежала так само, розметавши руки, нічого не розуміючи, в непам'яті (Риб.)]. непаристий непарный. непарний 1) непарный [Непарний шовкопряд. Пошкоджує плодові і багато лісових листяних порід (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (о числе) нечётный; ~»не число нечётное число; разг. нечет. непарнокопитий зоол. непарнокопытный. непарнокопиті (род. непарнокопитих) сущ. зоол. непарнокопытные. иепаропйй с.-х. непаровбй. непартійний непартийный; ~пий більшовик непартийный большевик. непевний 1) (щодо кбго, щодо чого, в кому, в чому и когб, чогб) неуверенный (в ком, в чём) [Тяжко бути непевним завтрашнього дня (Сміл.)]] 2) (нерешительный; колеблющийся) неуверенный, нетвёрдый; (в некоторых сочетаниях — еще) неверный [Самсон зняв річ до неї голосом непевним, І таємничо мова залунала (Л. Укр.)]] ~на рука неуверенная (неверная) рука; *^ний крок неуверенный (нетвёрдый, неверный) шаг [Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі... (Коцюб.)]] 3) (такой, на который или на которого нельзя положиться) ненадёжный, сомнительный, разг. неблагонадёжный; (иногда — ещё) неверный; (основанный на догадках — ещё) гадательный; (о сведениях и т. п. — ещё) недостоверный; ~ний друг ненадёжный (сомнительный, неверный) друг; ~на справа ненадёжное (сомнительное, неверное) дело; ~на т є б р і я сомнительная теория; ~ний успіх сомнительный (гадательный) успех; 4) (изменивший) редк. неверный, вероломный [Гуляй, гуляй, кониченьку, по терну, Та й рознеси Немерівну непевну! (Чуб.)]] 5) (вызывающий опагрния) подозрительный; сомнительный [Вж<' кілька днів помічав він якихсь непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)