пео 717 пео неоковирніш разг. 1) (о работе, о вещи) аляповатый, топорный; разг. несуразный [У правій руці він тримав бандуру, а в лівій саморобну, неоковирну скрипку (Риб.)]; 2) (о человеке) неуклюжий; разг. дубоватый; презр. уст. сиволапый [Нижче середнього росту, скоріше куций, неоковирний, Яків був схожий на дубовий окоренок (Десн.)]. неоковирність, -пості 1) аляповатость, топорность; несуразность; 2) неуклюжесть; дубоватость; сиволапость. Ср. пеоковйрннй 1—2; неоковирно пар. 1) аляповато, топорно; несуразно; 2) неуклюже [Телефоністи поквапливо заметушились і, все ще тикаючи пальцем у глухий телефон, другою рукою неоковирно почали натягати гумові протигази на обличчя (Панч)]. Ср. неоковирний 1—2. неокраїй поэз. бескрайний, бескрайный [Відчув [Устим] тепер, що літо повертає, Високий сонях на дощі замок, І райдуги роздолля неокрає Крильми черкає сивий голубок (Мал.)]. неоламаркізм, -му биол. неоламаркизм. неоліт, -ту архл. неолйт. неолітичний архл. неолитический. неологізм, -му лингв, неологизм. неологічний лингв, неологйческий. неомальтузіанство неомальтузианство. неон, -ну хим. неон. Неонїла Неонилла. иеоновпй хим. неоновый. неопалимий уст.у поэз. неопалимый [Водою скроплена живою, Неопалима у вогні, Незламна в праці й серед бою, Єднаючи труди й пісні, Іде родиною одною Країна Рад в незгасні дні (Рил.); О, краснодонська юнь! Тебе в душі нестиму, Як совість людства, як вогонь борні. Це ти своє завзяття незбориме, Це ти свою любов неопалиму, Мов заповіт, залишила мені (Заб.)]. пеоперений неоперившийся. неописаний 1) неописанный; 2) (не поддающийся описанию словами; чрезвычайный) редк. неописуемый [Неописана ненависть відбилася на її звичайно спокійнім лиці (Коб.)]. пеописаппий неописуемый [Тяжко-важко, в неописанній тривозі, плила їй година за годиною (Фр.)\. пео плазма мед. неоплазма. пеоплатіній неоплатный. неоплатність, -ності неоплатность. неоплатонізм, -му филос. неоплатонизм. неоплатонік филос. неоплатоник. неоплатонічний филос. неоплатонический. пеоплачепий неоплаченный [Розв'язання таємниці самозростання капіталу полягає в тому, що капітал має в своєму розпорядженні певну кількість неоплачеіюї чужої праці (Маркс)]. неоподатковуваний фин. необлагаемый; не облагаемый налогами. неопорбчений неопорбченный. пеоправданий неоправданный. пео правлений 1) (о книгах) непереплетённый, без переплёта; 2) (о камнях, жемчуге и т. п.) неоправленный, необделанный. неопрацьовашій необработанный. неопрацьованість, -ності необработанность. неопубліковаипй неопубликованный [Серед пе- опублікованих маїеріалів особливо цінною являється невідома проза Мирного (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. небраний 1) невспаханный, непаханый [Своє поле цікавило мало. Воно здавалось таким маленьким, мізерним, не вартим уваги і лежало облогом неоране, незасіяне навіть (Коцюб.)]', 2) (целинный) непаханый. неорганізований неорганизованный. неорганізованість, -ності неорганизованность [Ленін підкреслював, що слабістю соціал- демократичного руху в Росії є його неорганізованість (Віогр. Леніна)]. неорганізовано нар. неорганизованно. неорганічний неорганический [В процесі зберігання консервованої крові поступово збільшується вміст неорганічного фосфору (Укр. біох. ж., 1949, 3)]. пеоромантйзм, -му лит. неоромантизм. неосальварсан, -ну фарм. неосальварсан. неосвічешш необразованный; (реже) непросвещённый; разг. неучёный; невежественный (часто о людях с претензией на знание) [Воно якось не пристало навіть людині з вищою освітою., вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі... (Ко цюбу)]. неосвіченість, -ності необразбванность, не- образование (разг.); непросвещённость; невежественность, невежество. Ср. неосвіче- ний. неосілий неоседлый. неоскаржений юр. необжаловапный. неослабний неослабевающий; рит. неослабный [Як ніколи, саме сьогодні гостре і неослабне відчуття самотності приголомшило його (Риб.)]. пеослабпість, -ності неослабность. неослабпо нар. неослабно. пеосудний юр. невменяемый; в ^пому с т А н і в состоянии невменяемости. неосудність, -ності юр. невменяемость. неосяжний необъятный; (о видимом — ещё) необозримый, неоглядный [Історія людства проробляє в наші дні [1918 р.1 один з найбільших, найтрудніших поворотів, що мають неосяжне — без найменшого перебільшення можна сказати: всесвітньо-визвольне — значення (Ленін); Очолюваний Радянським Союзом неосяжний табір соціалізму і демократії міцніє з кожним днем (Рад. Укр., 1948, І)]; ~на країна необъятная страна; осягнути ^в:* объять необъятное. пеосяжність, -пості необъятность; необозримость, неоглядность [3 гопацькою жадобою накинувся Багіров на життя, що відкрилося своєю звабливою неосяжністю перед ним (Гонч.)]. Ср. неосяжний. пеосяжно нар. необъятно; необозримо, неоглядно. Ср. неосяжний.- неотеса разг. преп. неотёса, телепень [Прийшов Ентелл перед Дареса, Сказав йому на сміх: «Гай-гай! Ховайсь, проклята неотеса..!» (Котл.)]. пеотёсаний 1) неотёсанный [Вони проминули
|