псо 7Ш нео ¦необтяжливість, -вості необременительность. необумовлений необусловленный. веобутий необутый. необхідне 1) прил. см. необхідний; 2) {род. необхідного) сущ. необходимое [У нас є все необхідне для побудови повного комуністичного суспільства E0 років КПРС)]. необхідний необходимый [Марксизм не зарікається від компромісів, марксизм вважає необхідним використання їх.. (Ленін)]. необхідність, -ності необходимость [.. праця як творець споживних вартостей, як корисна праця, є не залежна від всяких суспільних форм умова існування людей, вічна, природна необхідність... (Маркс)]; речі першої юності предметы первой необходимости. необхідно нар. необходимо [Молодих літераторів необхідно вчити на найкращих прикладах творців вітчизняної класичної і сучасної літератури (Літ. газ., 1952, VIII)]. неовіталізм, -му биол. неовитализм. неогегельянство филос. неогегельянство. пеоглядки, неоглядном нар. уст. без оглядки [Біжить неоглядки (Рудч.)]. неоглядний неоглядный, необозримый [Не- * огляд не поле за селом прослалося, ходило буйними хвилями (Горд.)]. неоглядність, -ності необозримость. неоглядно нар. необозримо [Горя того — за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно... К, (Мирн.)]. неодарвінїзм, -му биол. неодарвинизм. неодержання неполучение. П(Ч)дйм, -му хим. неодим. неодинокий неодинбкий. неодмінний непременный; (талой, который не может 'не быть — ещё) обязательный; (без которого нельзя обойтись — ещё) необходимый [Домашні промисли становлять неодмінну приналежність натурального господарства.. (Ленін)\ Надвечір збирається молодь на чолі з неодмінним гармоністом (Воскр.)]; ~ний секретар Академії наук ист. непременный секретарь Академии наук. неодмінність, -ності необходимость. неодмінно нар. непременно; обязательно; необходимо [Неодмінно треба побачитися з ним сьогодні, ще раз поговорити (Шовк.)]; ^¦>по повідомлю вас непременно (обязательно) уведомлю вас; уст. не премину уведомить вас. Ср. неодміпнйй. неоднаковий неодинаковый, различный; (непохожий) неехбдный [Неоднакове ставлення до Думи лібералів і соціал-демократів цілком виразно відбивав таким чином відмінність класової позиції буржуазії і пролетаріату (Ленін)]. неоднаковість, -вості различие; неехбдетво. Ср. неодпаковий. леодналюво нар. неодинаково. неодноразовий неоднократный [Появу вождя соціалістичної революції з'їзд зустрів з величезним піднесенням. Грім оплесків заглушався могутнім, нестихаючим «ура». Тільки після неодноразових, наполегливих просьб Леніна буря овацій, нарешті, стихла (Віогр. Леніна)]. неодноразовість, -вості неоднократность. неодноразово нар. неоднократно [За участь у революційному русі, за свої вірші/спрямовані проти царського самодержавства, поет [Ян Райніс] неодноразово зазнавав переслідувань (Літ. газ., 1950, IX)]. пеоднорщний неоднородный [Клімат Карпат неоднорідний і дуже змінюється залежно від висоти над рівнем моря і напряму схилів (Колг. вироби, енцикл.)]. неоднорідність, -ності неоднородность [На відміну від інших газів водень — хороший провідник тепла і тому швидко вирівнює неоднорідність температур у посуді (Рад. Укр., 1946, III)]. неодрадний см. невідрадпий. неодрйвннй см. невідривний. неодрнвно см. невідривно. неодружений 1) (о мужчине) неженатый, холостой; жити ~->іпш вести холостую . жизнь; 2) (о женщине) незамужняя; бути ~пою быть не замужем. неодукований уст. необразованный; невежественный [Сказали б просто — дурень лає [панів] За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Шевч.)]; см. ещё неосвічений. неодягнений неодетый [Молодий чоловік з гримасою повною презирства хитав головою, дивлячись на неодягненого Данила (Коп.)]. пеозбрббіїий невооружённый; (только о людях — ещё) безоружный; ^не 6 к о невооружённый глаз [Вже неозброєним оком можна було розрізнити людей у шлюпці (Трубл.)\\ дивитися ~ним 6 к о м смотреть простым (невооружённым) глазом. пеозброєпість, -ності невооружённость. неозначений лингв., грам., мат. неопределённый; ^іініі артикль лингв, неопределённый артикль^ (член); ~па форма д і е- с л 6 в а грам, неопределённая форма гла- гбла; ^не рівняння мат. неопределённое уравнение. неозначеність, -ності мат. неопределённость. неозой, -зою геол. нео з 6 й. неозойський геол. неозойский. неозорий необозримый, неоглядный [Краю мій радісний! Краю ясний неозорий! Скільки багатства ти маєш, добра і краси! (Дор.); Ой, цвіти, Ой, рости, Неозора земля! (Воронько)]. неозорість, -рості необозримость, неоглядность. неозорний необозримый, неоглядный [А далекі спалахи розгорялись все яскравіше, наче хотіли освітити увесь неозорний темний степ (Донч.)]. неозорність, -ності необозримость, неоглядность неозорно, неозоро нар. необозримо [Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою... (Мирн.); Хвильно і неозоро стелилася рідна земля (Риб.)]. неоімпресіонізм, -му жив. неоимпрессионизм. неокантіанець, -іщя неокантианец. неокаптіапство филос. неокантианство. нескладний фин. дорев. неокладнбй. неокласицизм, -му лит., иск. неоклассицизм.
|