Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пел 721 неп неповажливо нар. неііочтительно. | неповажний неуважительный; (о причине | и т. п. — ещё) неосновательный. пеповажпість, -иостї неуважительность; неосновательность. Ср. неповажний, неповерненець, -нця невозвращенец. неповерненка не возвращён ка. неповернення невозвращение. неповинний невинный; уст. неповйнпый. неповинність, -ності редк. невинность [3 усіма його доказами неповинності Григорія [Надія] погоджувалась, але вигляд її від того не веселішав (Сміл.)]. неповинно нар. редк. невинно. неповідомлення юр. недонесение. неповний неполный; (о телосложении — ещё) неплотный [Американська статистика показала, що близько половини всіх робітників зайняті неповний робочий час (Ленін)]; г^ної ваги (какой) неполновесный; ^лий куре неполный курс; ~на людина неполный (неплотный) человек; ^>на схожість неполное сходство. неповність, -ності неполнота. неповновагий неполновесный; торг. маловесный. неповпозубий зоол. неполнозубый. неповнозубі, -бих сущ. зоол. неполнозубые. неповнолітній І) прил. несовершеннолетний [Шумлять тополі ще неповнолітні, І дзвонять крокви, прагнучи висот (Герас.)]; 2) (род. неповнолітнього) сущ. несовершеннолетний. неповнолітня 1) прил. см. неповнолітній 1; 2) (род. неповнолітньої) сущ. несовершеннолетняя. неповноліття несовершеннолетие [Сашко знову нарікав на свою молодість та неповноліття, що перешкоджали йому бути в центрі подій і воювати як справжньому більшовику (Смол.)]. неповноправний неполноправный. неповноправність, -пості неполноправность. неповнота неполнота. неповноцінний неполноценный [Колгосп без розвиненого тваринництва — неповноцінне господарство (Рад. Упр., 1948, І)]. неповноцінність, -пості неполноценность. неповорбт, -ту невозвращение. неповороткий неповоротливый; (тяжеловесный — ещё) грузный [Був він високий, неповороткий, лагідний і терплячий (Коп.)]. неповороткість,-кості неповоротливость; грузность. Ср. неповороткий. неповоротний невозвратный, невозвратимый [Смерть Михайла Івановича [Калініна] діячі радянської культури, як і весь наш народ, сприйняли як тяжку, неповоротну втрату (Рад. Укр., 1946, VI)]. неповоротний обл. неповоротливый [Матня одрізнявся од усього товариства й норовом, і околом. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Мирн.)]. пеповоротно нар. невозвоатно. неповторимий неповторимый; (реже) неповторяемый [В слові тім—минувшина ридає Сивими сльозами віковими, І устами пісня припадає До його джерел неповторимих (Мал.)]. 46-380 неповторимо нар. неповторимо. неповторний неповторимый [О юносте моя, мій неповторний цвіт! (Сос.)]. неповторно нар. неповторимо. неповторюваний неповторяемый [Я пам'ятаю величавий І неповторюваний сон (Рил.)]. непогамовний, редк. непогамбвапі'й 1) неугомонный [Петербург непогамовний Під барабанний стук ожив (перекл. з Пушкіна)]; 2) (о действиях) безустанный [Твої слова, не вмиті потом Непогамовного Т|уді, Пролинуть непотрібним льотом, Не залишаючи сліда (Рил.)]; 3) (ничем не сдерживаемый, сильный) необузданный; неуёмный, неукротимый [Я кидаюсь по хаті, як зранений звір, і в непогамованій злобі ро.чпихаю меблі й хочу все знищити (Коцюб.)]. непогамовність, -ності 1) неугомонность; 2) необузданность; неукротимость. Ср. непогамовний 1, 3. непогамовно нар. 1) неугомонно; 2) безустанно; 3) необузданно; неуёмно; неукротимо. Ср. непогамовний 1 — 3. непоганий неплохой; (иногда — ещё) недур- пбй, фам. недурственный; разг. енбеныи; шутл. невредный; уст. изрядный (о количественной стороне) порядочный [Побачив Марко, що хлопець здоровий, кі а- сивий і робітник непоганий, і вирішив узяти його за старшого погонича (народна казка); Урожай для цього року непоганий (Рад. Укр., 1946, IX)]; ~ний з себе (разг. з лиця) недурён собой [Балабуха був зовсім-таки непоганий з лиця (Н.-Лев.)]. непогано нар. пеплбхо; недурно; недурственно; сносно; невредно; изрядно; порядочно [Водолаз почував себе непогано и охоче дихав тим повітрям (Трубл.); Тут непогано (Коцюб.)]. Ср. пепогапий. непогаеймий, пепогасний неугасимый; (реже) неугасаемый [На стрімких вершинах незабутніх Ясних зір непогаеймий жар (Мал.)\ І сяють зорями над світом їх [партизанів] непогасні імена (Рил.)]. непогасно нар. неугасимо. непогідний ненастный. непогода ненастье, непогода [Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (Тесл.); Темні коси посивіли Від печалі й непогоди (Мал.)]. непогбджений несогласованный. непогодженість, -пості несогласованность; (преим-. в работе разг. — ещё) неувязка, невязка. непогодження неувязка. непогожий ненастный [День як день, хмурий, непогожий, яких багато проминуло вже в поході (Вас.)]. непогрішимий непогрешимый. пепогрішймість, -мості непогрешимость. непогрішимо нар. непогрешимо. непогрішний непогрешимый. І непогрішність, -ності непогрешимость. пепогрішно нар. непогрешимо. неподалеку, неподалечку, неподалік нар. разг. невдалеке, неподалёку (разг.), поблизости [Юрко стояв неподалеку, спершись спиною І на гусінь [самохідки] (Козач.)\ Неподалечку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)