Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 722 пеп пастухи пасли телята {Іван.), Неподалік ще тліла кучугура попелу (Гонч )]. неподатковий фин неналоговый. неподатливий неподатливый |Але ви знали, яка вона була горда та неподатлива..!.. (Фр.)\ пеподаЧлнвіеть, -пості неподатливость. неподатний ист неподатной. неподібний ^до кого, до чого) неіюхбжий (на когб, на что), несходный (с кем, с чем). неподібність, -пості (до кбго, до чбго) не- схбдс/і во (с кем, г чем) неподільний 1) неделимый, (такой, что нельзя разделить — ещё) неразделимый, 'не подлежащий разОелу. дроблении* — ещё) нераздельный, безраздельный [У кожного своя мова — рідна, колискова; та у всіх Вітчизна спільна, вічна, неподільна (Тер.). П р і і п і л л а: .1 ми тоді в одну зіллє мось душу, єдину, неподільну і щасливу Л Укр )]; ~пий фонд неделимый фонд Рік у рік зростають неподільні фонди кол гопIV (Рад Укр., 1954, /)]', 2) (полный, не ограниченный) безраздельный неподільність, -пості 1) неделимость, нераз- делймоеть, нераздельность безраздельность 2) безраздельность Ср. неподільний 1 — 2. неподільно нар. 1) нераздельно, безраздельно (І журба і радість жили в людях поряд, неподільно майже, замінюючи одна одну з невловимою, незрозумілою швидкістю (перекл и Горького)], 2) безраздельно (їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Коцюб.)\ш Ср. неподільний 1 — 2 неподільчивий разг. такой, который не любит долиться чем-нибудь с другими, (неточно) скупой, жадный [— Неподільчивий нетовариський ги чоловік, товаришу Глухенький, — дошкуляла Марина сусідові (Гонч.)]. не подоб і пій неподобающий; (противоречащий правилам приличия) неприличный, непристойный, (о слова*, выражениях — также) площадибй (об очень грубых), шутл. неудобопроизносимый, неудобь сказуемый; (предосудительный) ненодббпый (ранг.), (вонму- тительный) безобразный, (лишённый здравого смысла) несообразный, (сильнее) нелепый, несуразный [Іван Іванович надави чайно делікатна людина і в благородній розмові ніколи не скаже неподобного слова і зараз же образиться, коли почув його (перекл. в Гоголя), Треба покласти край неподобній практиці, коли частина коштів, що їх уряд виділяв на житлове будівництво, лишається невикористаною (Рад. Укр., 1946. IV)], *^на поведінка неподобающее (неіюдббное; безобразное, ни с чем не сообразное) поведение, ~иа лбйка неудобопроизносимая (неудобь сказуемая; / площадная) брань. пеподббпість, -ності непристбйность; безобразность, несообразность, нелепость, несуразность. Ср. неподобний. пеподобпо нар. неподобающе; неприлично, не- пристбйно; безобразно; несообразно; не- лАдо, несуразно. Ср. неподобний. -" ненодоостш) безобразие; робити ~ва творить безобразия. неподбікіі нар. обл. скоро, вскоре [Неподовзі надійшов і Василь і став позаду криласа (Фр)\ неподоланий непобеждённый [Я, неподоланий, загляну смерті в очі, Я не зійду з путі, свою обравши путь (Бажан)]. неподоланний рит неодолимый (рит.)% непобедимый [1 доки світ стояти буде, У пам'яті цвістиме всюди Неподоланний Ста- лінграл (Рил.)]. непо юлаїшісіь, -пості неодолимость; непобедимость. Ср неподоланний. непоживний непитательный непоживність, -пості непитательность. иепозбутнйй уст. неизбывный непоіїїформбіїашій неинформированный, неосведомлённый | Неминучий виступ робітників на вулицю, хоч би для оповіщення неиоінформовапих ще про страйк товаришів, перетворюється в політичну демонстрацію з революційними піснями і промовами (Ленін)]. непоінформованість, -пості неинформйрован- ность, неосведомлённость. непоказний невидный, невзрачный, разг. неказистый, неприглядный; (о внршностичеловека уст. — еще) неблаговидный [Тодори- ка порядний хлопець. А хоч він і негарний і непоказний, зате він добрий (Коб^)\ Непоказний на вигляд, невеличкий, цей хлопчина був меткий, хитрий, невловимий (Шер.)\ Хоч зовні павільйон здавався непоказним і трохи перекошеним, та зате діти могли тут сховатися від дощу, гратися (Войч.)]\ в ~ному світлі в неприглядном евбте [В непоказному світлі Орина хазяйських синів виставила, дівчата верх взяли (Горд.)]. непоказність, -пості невзрачность; неказистость, неприглядность; неблаговидность. Ср. непоказний. непоказно нар. неприглядно. непокараний неня казанный непоквапливий неторопливый [У всій його цоетаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (Шиян)]. непоквапш'й редк. неторопливый. непоквапно нар. редк. не спеша\ неторопливо [Писати палички, думаєте, не подія в житті? Непоквапно, рівно—теж уміти треба (Горд.)\ Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Смол.)]. непокій, -кою беспокбйство; (сильнее) тревбга [Рі ча рд з видимим зусиллям і непокоєм: А. в мене... всі живі? Джонатан: Живі й здорові (Л Укр )]. непокїймий беспокбйный; (сильнее) тревбжный [Непокійна, з цохолоділою душею, вона хутко розцілаея, вихопила коц з-під подушок, дмухнула на світло і мерщій стрибнула на ліжко (Мирн.)]. не покійно нар. беспокбйно; тревбжно [Христа слухає таємну розмову подруги — і серце її пепокійно б'ється (Мирн.)]. Ср. веііо- кійпий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)