Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 723 неп непокірливіш непокорный, {своенравный, упрямый — ещё) строптивый [Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (Ршь.); Стала прохати [Лимерів- на]: — Не віддавайте мене силою! Не за- н иащайте моїіе та його! ..Але мати не уважала га обкидала новими докорами непокірливу дочку! (пер,кл. з Вовчка)]. непокірливість, -вості непокорность; строптивость. Ср. непокірливий. непокірливо нар. непокорно; строптиво. Ср. непокірливий. непокірний не покорный; (своенравный, упрямый —- ещё) строптивый [Столітні дуби Стоять, як стояли при Щорсі Миколі, Піднявши свої непокірні чуби... (Иех.); Сергій писав. Схилились поруч друзі, Щоб зважити всі речення в листі, Знайти слова правдиві і прості, І непокірні розпачу та тузі (Бажан); Низенький, опецькуватий, але рухливий, Коетя Цалюк був непокірний і неслухняний (Козач.)]. непокірність, -ності непокорность; (непослушание — ещё) неподчинение, неповиновение, строптивость [Хуса: ..А знаєш ти, що я тобі закон»* Що я тебе скарати смертю можу за непокірність? (Л. Укр.)] Ср. непокірний. непокірно нар. непокорно; строптиво. Ср. непокірний. непокоєння беспокойство. иепокоїти, -кош, -коїш беспокоить; (сильнее) тревожить, (преим. о мыслях и т /г.) заботить, книжн. озабочивать, (реже) смущать покой (чей) [Січень проходив з тенлом, але це тенло не радувало, а непокоїло (Коп.)]; одна тільки річ і ~коїть мене однб тблько и беспокоит (нричи- вяет беспокбйство; тревожит; смущает) М( НЯ. непокоїтися, -коюся, -коїшся беспокбиться; (сильнее) тревожиться; уст. мястш ь [Перед боєм Воронцов, здається, непокоївся більше, ніж під час самот бою (Гонч.)]. пепокора непокбрноеть; (преим с дополнением — ещё) неподчинение, неповиновение [1 величина штрафу залежить, тому, не від величини збитків, а від міри негцравно сті робітника, штраф тим більший, чим більша несправність, чим більша непокора хазяїнові (Ленін); Два вітри зштовхнулись в грозі й непокорі, два шторми сплелися в обіймах вгорі (Пгрв.)] Ч иенокрйтіїй непокрытый: (лишённый покрова — ещё) обнажённый [Нін ішов з непокритою головою, і на сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл.)]. пеполадки, док разе неполадки редк. ед. ч. ~ка неполадка [У перші місяці роботи в новому Ці'ху було чимало виробничих неполадок (Рад. Укр.% 1948. XI)]. неполивний с.-х. неполивнбй [Практика дослідних станцій стверджує: гектар зрошуваної землі дає урожай в два—три рази більший, ніж неполивна земля (Київська пр., 1951, /)]. неполоханий непуганый [Я прийшов, не питаючи згоди, до затоки, що_в снах мені сниться, де неторкану веслами воду б'ють крильми неполохані птиці (Мур)]. неполохливий неробкий. неполюбляти, -ляю, -ляєш недолюбливать [Він був одним з тих командирів, яких бійці неполюбляють у мирному житті, ало дуже люблять у бою (перекл. в Вубеннова)]. непомильний безошибочный [Коли ще раз вернутись до мови писань Сковороди, то ми побачимо, що й тут від тієї мішанини мовної XVIII віку не раз його врятовувала оця сама практика — жива, надійна, непомильна (Тич.)]. непомильність, -пості безошибочность. непомильно нар. безошибочно [Тимофій Іванович мовчки йшов попереду свого коня, непомильно вибираючи дорогу в темряві (Пере.)]. негіомірковаїшй 1) неумеренный; 2) (несдержанный; неосторожный) невоздержанный; 3) (неосмотрительный, неблагоразумный) нерассудительный [А ти, вража дочко, така не ги їм ір кована, що ставиш горщик на самому краєчку! (Н.-Лев.)]. непоміркованість, -пості 1) неумеренность; 2) невоздержанность; книжн. невоздержание, 3) нерассудительность. Ср. неномір- коиапнй 1—3. иеномірковано нар. 1) неумеренно; 2) невоздержанно; 3) нерассудительно. Ср. непомір- кований 1—3. непомірний непомерный; (переходящий границы необходимого) неумеренный, (лишенный пропорциональных соотношений) несоразмерный (книжн.) [Там, під листям, цілі скарби, цілі купи розкішних китяг так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (Коцн>б.); Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (Гонч.)\; ~иий а и е т и т неумеренный аппетит; ~ні споруди несоразмерны? сооружения, ^пе честолюбство непомерное честолюбие. непомірність, -пості непомерность; неумеренность; несоразмерность. Ср. непомірний. непомірно нар. непомерно; неумеренно; несоразмерно [А потім села з полем, кучерявим від бурячиння.. А над тим усім високі непомірно комини, мов сосни в горах —тільки, що без гілля... (Л. Укр.)]. Ср непомірний. непомітний незаметный, (реже, преим. для зрения — ещі) неприметный, невидный; (о воспринимаемом другими органами и совсем незначительном — ещё) нечувствительный, неощутимый, неощутительный, неосязаемый, редк. невеебмый (только незначительный) [3 корабля маленький літак був зовсім непомітний (Трубл.); Вогонь! Червоний, веселий, чистий. Ще недавно лежав він у темній коробці, холодний , і непомітний, наче Хома на світі, а тепер- метиться за людську кривду (Коцюб.)]. непомітність, -ності нечувствительность; не» осязаемость; невеебмость. Ср. непомітніш. непомітно нар. незаметно, незаметным чЗбра- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)