Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пеп 724 неп зом; неприметно, неприметным образом; нечувствительно, нечувствительным образом; неощутимо; неосязаемо [Попереду встали м'які силуети гір, ніби вони виступили непомітно з блакиті самого небосхилу (Гонч.); Зима минула хутко й непомітно (Коп.)]. ' Ср. ПСПОМЇТІШЙ. непомічений незамеченный [Перші партії стрільців, користуючись з того, що починалась хуртовина, вийшли на ворожий берег непоміченими (Борз.)]. непопадання воен. непопадание. непоправимый непоправимый. непоправимість, -мості непоправимость. непоправимо пар. непоправимо. непоправний 1) (о чём) непоправимый; редк. неисправимый; (о потере: ничем не заменимый) невознаградимый [Перед ним сидів його друг і найближчий помічник і радник, приголомшений великим і непоправним лихом (Риб.); Поки вони стояли у тих самих позах в безвладному очікуванню чогось лихого й непоправного, серед мертвої тиші стукнули двері, пробігло щось по сходах (Коцюб.); Фашисти відняли у неї радість, зруйнували щастя, затуманили душу її тяжким горем непоправної втрати (ПІиян)]; 2) (о ком) неисправимый [Прізвище це колись гриміло в школі зовсім в іншому офарбленні, коли Сашко був непоправним порушником дисципліни (Коп.)]. иепоправпість, -ності 1) непоправимость; неисправимость; невознаградимость; 2) неисправимость. Ср. непоправний 1—2. непоправно нар. непоправимо. * непопулярний непопулярный. непорадний редк. беспомощный [Жінка все говорила більше для себе, аніж для нього, бо була певна, що чоловік непорадний і непрактичний (Коцюб.)]. пепорівнянний несравнимый; (не имеющий ничего общего с чем-нибудь другим) несоизмеримый; ~ні величини несравнимые величины; ~*ні п о н яття несоизмеримые понятия; бути <^>пим з ким, в чим быть несравнимым с кем, с чем, пе идти в сравнение с кем, с чем. пепорівпяппість, -пості несравнимость; несоизмеримость. Ср. непорівнянний. непорозуміпня 1) недоразумение [Те, що межи нами зайшло, не було непорозумінням, я се почувала (Л. Укр.)]; нам треба вияснити <^>ня нам надо выяснить недоразумение, нам надо объясниться; 2) (только мн. ч.: столкновения) недоразумения, трения [В дружній сім'ї непорозуміння тривають недовго (Коп.)]. непорбчпий пепорбчный; (целомудренный — ещё) девственный [Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли, інеєм запушені рясним (Рил.); Вітер розвівав їй на плечах золотисті кучерики, очі їй збуджено сяяли— була вся ніби втіленням молодості, ясної і не поточно ї... (Гонч.)]. непорочність, -ності непорбчность; девственность. Ср. непорбчпиії. пепорухбмий обл. см. перухбмий. ітепоруптешій нетронутый. непорушний неподвижный; уст. недвйжй- I мый, недвижный; (непоколебимый — прям, и перен.) незыблемый; (твёрдый, крепкий) нерушимый; (не подлежащий изменению) непреложный (книжн.); (не прерываемый ничем — о тишине, покое и т. п.) ненарушимый, невозмутимый [Висять рої, як кетяги пахучі, І навіть сонце, мов достиглий плід, Здається непорушним... (Рил.); Стою—мов скеля непорушний (Гич.); Стоїть непорушна тиша (Дмитр.)]; ~ниії закон непреложный (незыблемый) закон; ""пий запас, капітал неприкосновенный запас, капитал; ~пе слово нерушимое слово [Слово комуніста —тверде, непорушне слово (Рад. Укр., 1948, непорушність, -ності неподвижность; недвижимость; незыблемость; нерушимость; непреложность; ненарушймость, невозмутимость [Тиша і непорушність* панували над долиною (Собко); На узвишші височів залитий сонцем знак недоторканності і непорушності рідної землі — смугастий прикордонний стовн (Риб.)]. Ср. непорушний. непорушно нар. неподвижно; недвижимо; незыблемо; нерушимо; невозмутимо [В білім цвіту непорушно стоять дерева (Трубл.)]. Ср. пепорушиий. непорядний непорядочный; (о поступках — ещё) неблаговидный, предосудительный [Помітивши Данилова, вона строго звела брови, наче зловила його на чомусь непорядному (перекл. в Волошина)]. непорядність, -ності непорядочность; неблаговидность, предосудительность. Ср. непорядний. непорядно нар. непорядочно; предо суд йтель- но. Ср. непорядний. непорядок, -дку непорядок [Не вподобається йому [Василькові] що-небудь — зараз на піч, укриється рядном і почне звідтіль вичитувати та всі непорядки в хазяйстві перебирати (Вас.)]. пепосвячений непосвящённый. непосида м. и ж. р. разг. непоседа [Навіть ось ця непосида — і та примовкла (Вас.)]. непосидливий непоседливый; (в сказуемом — еще) непоседа [— Давайте, хлопці, заспіваємо а бо що ^ а то ще поснемо тут, — сказав жвавий і непосидливий Марченко (Вас.)]. пепоейдлітвість, -вості непоседливость. непосидюче нар. непоседливо [В сіренькому піджачку, в сірих штанях на тонких ногах з гострими коліньми, він непосидюче метушився (перекл. з Горького)]. непосидючий, непосидющий непоседливый; (в сказуемом — еще) непоседа [Це була невгамовна, непосидюча витівниця і взагалі дуже весела дівчина... (Трубл.); То був хлопчик на вигляд років дванадцяти, бідовий, непосидющий (Вас.)]. пепосидючість, -чості непоседливость. пепосидюще см. пепосидюче. і пепоепдющпи см. непосидючий. непосидячий разг. непоседливый; непоседа [Непосидячому акторові мало було театральної роботи (Ільч.)]. Ср. непосидючий. І непосидячість, -чості непоседливость. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)