Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нон 725 яеп непосидячка: ~ка бере (кого) разг. не сидится (кому) [Мотрю в бабиній хаті непосидячка брала, щодня вона заходила в свою хату (Мирн.)]. непосидько фам. непоседа [Я вдоха: Отуг ще єсть два непосидька (Тоб.)]. непосильний непосильный [Тільки старим людям не спиться — ворочаються вони з боку на бік, стогнучи та охаючи,—болять у них старі кості, натруджені замолоду непосильною працею, а сумні думки, як чорна галич, окривають старечі голови (Мирн.)]. непосильно нар. непосильно. непослабний неослабный (рит.)\ неослабевающий [Керівники партії та уряду і особисто Микита Сергійович Хрущов з непослабною увагою стежили за бойовою роботою українських партизанів (Шер.)\. непослабно нар. неослабно. непослідовний непоследовательный [Тактика меншовиків суперечлива і непослідовна.. (Ленін)]. непослідовність, -пості непоследовательность [Саме становище буржуазії, як класу в капіталістичному суспільстві, неминуче породжує її непослідовність в демократичному перевороті (Ленін)]. непослідовно нар. непоследовательно. непослужливиц неуслужливый; уст. необязательный. непослужливість, -вості не услужливость. непослух, -ху (перед ким, перед^ чим) непослушание, неповиновение (кому, чему), неподчинение (кому, чему); уст. ослушание (кого, чегб и перед кем, перед чем) [Водяник: Тобі вінця не прийдеться носити, бо за непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить» (Л. Укр.)]. пепослушенство редк. непослушание [Натовп підхопив і гучно кинув вгору пісню протесту, не послушенства і народного гніву (Смол.)]. пепослушний непослушный [Перо непослушне що хвиля крутилося в пальцях (Фр.)]. непослушиість, -пості непослушание, неповиновение, неподчинение. непоспїііілипиіі неторопливый. непоспіпіливість, -вості неторопливость. непосппіїливо нар. неторопливо. непосшпіннії неторопливый, неспешный. непостійність, -пості неторопливость. нйносшяіііо нар. неторопливо, не спеша. непостійний непостоянный. непостійність, -пості непостоянство. непоступливий неуступчивый [Непоступливі, непримиренні ми повинні бути до всього того, що стосується основних інтересів праці в боротьбі за її визволення з-під ярма капіталу (Ленін)]. непоступливість, -вості неуступчивость [Кадети пристосовуються до поміщиків тим, що громлять трудовиків за революційність та непоступливість (Ленін)]. пепосутність, -пості несущественность. непотаіїпйй уст откровенный [І полилась їх розмова — щира, не потайна (Н.-Лев.)]. непотизм, -му уст. непотизм. пепотребний уст. неодобр, непотребный [О непотребная! Кесаря-ката 1 грека доброго ти полюбила Однаковісінько!., бо заплатили. А я, убогий, що принесу я? (Шевч.)]. пепотребство уст. непотребство. непотріб (род. цепбтреба и собир. непотребу) 1) ненужная вещь; негодная вещь; собир. [ненужный] хлам; 2) (о людях) прен. ничтожество; собир. отребье | До неба здійметься сувора лють і вибухом нестримним динаміту шпурне до зір непотріб не- добитий!.. (Сос.)]. непотрібний ненужный; разг. зряшный; уст. ненадобный [Чим повніша демократія, тим ближчий момент, коли вона стає пепотрібною (Ленін)]. непотрібність, -пості ненадобность [..тільки комунізм створює повну непотрібність держави.. (Ленін)]; через ^ть (з а «-^тю) за ненадобностью. непотрібно нар. ненужно. непохвальний 1) (плохой) не похвальный; 2) (порицающий) неодобрительный; (об отзыве, мнении и т. п. — обычно) нелестный; ~пий погляд неодобрительный взгляд. непохвально нар. неодобрительно; нелестно [Хвилинку він з подивом прислухався до виття вітру і з острахом — до бриніння летючою піску. Він непохвально поцмокав і подивився на Стахурського з ляком в очах (Смол.)]. Ср. непохвальний 2. непохибний редк. безошибочный, верный; книжн. непогрешимый [О, молодість! ..Непохибні шляхи твої тепер (Тич.)]. непохибність, -пості безошибочность, верность; непогрешимость. Ср. непохибний. непохибно нар. безошибочно, верно; непогрешимо [Я бачу воду цю, і хмари, й скелі, І все це пепохибно відбиваю (перекл. Рильського)]. Ср. непохибний. непохитний стойкий (о ком), непоколебимый, непреклонный; (о чём книжн. — ещё) неуклонный; рит. несгибаемый; (крепкий7 прочный) незыблемый, несокрушимый; (не подлежащий изменению) непреложный, (реже) неизменный [Він [Ватутін] вів полки до київських висот На боротьбу за місто златоглаве.. Він, непохитний воїи-натріот, Такий, як вчила партія й народ (Бажай)] Він ніс у своєму серці незгасний запал до роботи, велику і непохитну віру в майбутнє (Куч.)]', ~иа в 6л я непреклонная (несокрушимая; несгибаемая) воля; ~шш закон незыблемый (непреложный) закон [Непохитним законом життя радянської молоді стали заповіти Леніна: вчитися, вчитися і ніс раз вчитися (Тич.)]; ~-па о с н б в а пезыблемая основа; ^>па твердиня несокрушимая твердыня. иепохйтність, -пості стойкость; непоколебимость, непреклонность; неуклбнность; несгибаемость; незыблемость, несокрушимость; непреложность; неизменность [Ленін з усією рішучістю і непохитністю відстояв [на II з'їзді] положення про диктатуру пролетаріату E0 років КПРС)]. Ср. непохитний. непохитно нар. стойко; непоколебимо, не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)