Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лея 726 неп преклонно; неуклонно, незыблемо, несокрушимо [Ленін був непохитно переконаний у перемозі соціалістичної революції (Ьіогр. Леніна); Наша соціалістична держава непохитно стоїть на варті миру (Літ. газ., 1949, VI)]. Ср. непохитний. непочатий неначатый, разг. непочатый; (целый — о пище и т. п. — обычно) нетронутый [Кармалюк, не поспішаючи, привів воли до воза, зібрав у торбу непочату тараню і черствий хліб (Куч.); І кашу подали — непочата стоїть: І не диковина — забули посолить (Воров.)]; ~тий край изобилие; много) разг. непочатый край Роботи в нас непочатий край (Риб.)]. непошана неуважение; (невежливое отношение) непочтение, непочтительность. иеношкоджений неповреждённый; (о вещах — ещё) в исправности; (о людях) невредимый [Денис оком знавця оглянув німецький міномет і, виявивши, що він не пошкоджений, наказав братові: — Виривай плиту. Перенесемо (Гонч.)]; цілий і ~ний разг. цел и невредим, в целости и невредимости. непошкодженість, -пості неповреждённость. непоясненний необъяснимый. непоясненність, -ності необъяснимость. непояснимий необъяснимый. непояснимість, -мості необъяснимость. неправда 1) неправда; (сознательное искажение действительности — ещё) ложь [Ми не лукавили з тобою [доля], Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Шевч.)], наговорити ~ди наговорить неправды; налгать; сказати ~ду сказать неправду; солгать; 2) (несправедливость) уст. неправда [Озовітеся ж, заплачте, Німії, зо мною Над неправдою людською, Над долею злою (Шевч.)]; всіма правдами і ~даміі (как) всеми правдами и неправдами. пеправдйвий 1) (о человеке) неправдивый; 2) (являющийся неправдой) неправдивый (редк.) (ошибочный, неправильный) превратный (книжн.), (иногда) ложный; (содержащий обман — ещё) лживый; ~ве обвинувачення ложное обвинение; ~ве уявлення про що превратное (ложное) понятие (представление) о чём; 3) (о ком и о чём) несправедливый [О, якби та юрба неправдива Вчула, як я тепер заспіваю! — Скам'яніла б з нестяму та дива! (Л. Укр.)\ Глянь на мене, чорнобриву. Моя доле неправдива, Безталанна я! (Шевч.); Неправдиве й брехливе нарікання за лінивство та недбайливість вразили її в саме серце (Н.-Лев.)]; ~вий суд несправедливый суд. неправдивість, -вості 1) неправдйвость; 2) не- правдйвость; превратность; ложность; лживость; 3) несправедливость. Ср. неправдивий 1—3. неправдиво нар. 1) неправдиво; превратно; ложно; лживо; 2) несправедливо [— Ну, то, значить, хай буде лев царем, — гукнули всі [звірі], хто бажав лева. А слон і каже: — Про мене все одно, тільки так буде неправдиво. Що лев може зробить, того я не можу, а що я можу, того лев не може (народна казка)]. Ср. неправдивий 2—3. неправдоподібний неправдоподобный. неправдоподібність, -ності неправдоподобность, неправдоподобие [Запілля треба шукати якраз там, де сама неправдоподібність законспіровує його якнайбільшо (Смол.)]. неправдоподібно нар. неправдоподобно. неправедний уст., фольк. неправедный [Люди горді, неправедні, Своїм судом судять (Шевч.)]. неправедно нар. уст., фольк. неправедно. неправий неправый [Ви знаєте це, лиходії, І звідси ваш неправий гнів, Що цвіт високої надії Росте в серцях трудівників (Рил.); Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить (Фр.)]; він ~вий (неправ) он неправ. неправильний неправильный; (ошибочный — ещё) неверный; (несогласный с истиной — ещё) ложный, книжн. превратный [На його долонях лежали невеличкі зеленувато-сірі камінці неправильної форми (Вл.)]\ ~на думка неправильная (неверная; превратная; ложная) мысль; ^>не р о зв'язая- ня задачі неправильное (неверное) решение задачи. неправильність, -ності неправильность; неверность; ложность; превратность [НІ з'їзд визнав неправильність того повороту до застарілих, віджилих поглядів економізму, який намітився в нашій партії.. (Ленін)]. Ср. неправильний. неправильно нар. неправильно; неверно; лбж- но; превратно [Російську мову ми псуємо. Іншомовні слова вживаємо без потреби. Вживаємо їх неправильно (Ленін)]. Ср. неправильний. неправоздатний юр. неправоспособный. неправоздатність, -пості юр. неправоспособность. неправомірний неправомерный. неправомірність, -ності неправомерность. неправомочний юр. неправомочный. неправомочність, -ності юр. неправомочность. неправосудний юр. неправосудный. неправота неправота. непрактичний непрактичный. непрактичність, -ності непрактичность. непрактично нар. непрактично. непрацездатний 1) (в официальном языке) нетрудоспособный; 2) (такой, что не умеет много и производительно работать) нера- г>тоспос6бный. непрацездатність, -пості 1) нетрудоспособность; 2) неработоспособность. Ср. непрацездатний 1—2. непрацюючий 1) прил. нетрудящийся; 2) (род. непрацюючого) сущ. нетрудящийся: 3) прил. (о предприятиях, механизмах и т. п.) бездействующий. непрезентабельний разг. непрезентабельный. непрезентабельність, -пості разг. непрезентабельность. непреложнпй книжн нспрелбжный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)