Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 727 неп непретензійнин не претенциозный неприборканий необузданный, ^ні пристрасті необузданные страсти. неприборканість, -пості необузданность (Вигляд у нього був дуже стомлений, очі червоні, але в них горів якийсь вогонь, неприборканість (Трубл.)]. пепрнборкний неукротимый. неприббркність, -пості неукротимость. неприборкно нар. неукротимо. неприбраний неубранный; (не приведённый в порядок — еще) непрйбранный [На його неприбраному ліжку так і лежало все гніздом (Н.-Лев.)]. неприбулий неявйвшийся; ^*ла сторона юр. не явившаяся сторона. неприбутковий неприбыльный, недохбдный. неприбутковість, -пості непрйбыльность, не- доходность. непривабливий непривлекательный; (о внешности — ещё) неприглядный; (несоблазни- тельный — ещё) незаманчивый; см. ещё непринадний. непривабливість, -вості непривлекательность; н приглядность. Ср. непривабливий. непривабливо нар. непривлекательно; неприглядно; не заманчиво. Ср. непривабливий. непривабний непривлекательный; неприглядный; незаманчивый. Ср. непривабливий. непривабність, -ності непривлекательность, неприглядность. Ср. непривабливий. непривабно нар. непривлекательно, неприглядно; незаманчиво. Ср. непривабливий. непривітливий редк. неприветливый; неласковый. Ср. непривітний. непривітливість, -вості редк. неприветливость. неппивітливо нар. редк. неприветливо; неласково (— Ну, хто там?.. Чого? — непри- вітливо спитала вона (Вас.)]. Ср. непривітний. непривітний неприветливый, неприветный (фольк.); (об отношении — ещё) неласковый, сухбй (сурово-безучастный, холодный) [Мавка: Чогось уже і ти став непривітний... (Л. Укр.)\ Сніг став липкий і непривітний (Коп.)]. непривітність, -пості неприветливость. непривітно нар. неприветливо; неласково; с^хо [Було вогко, непривітно і тихо (Коцюб.); Мати непривітно: Чого тобі? (Л. Укр.)]. Ср. непривітний. неприглядний неприглядный. непридатний 1) (до чого, на що, для кбго, для чого) негодный (к чему, для кого, для чегб); непригодный (к чему, для когб, для чего); книжн. неприменимый [Отаманша винесла на вечерю [забродчикам] черствого хліба і вчорашньої смаженої риби, котру в інший час вона викидала качкам, як непридатний для людей поживок (Н.-Лев.)\ Я вирішила взятися за вирощування льону, хоч мене й лякали, що це не буряки, що в нас земля для льону непридатна і т. ін. (Рад. Укр., 1946, /)]; ~ний до (для) вжитку негодный (непригбд- ный) к употреблению; ~ний до в і й- ськбвбї служби негбдный к военной службе; ^пий до (для) пиття негбдный для питья [Саша Кулешов роздобув десь глечик непридатної до пиття води (Смол.)]; зробити ^ним см. зробити; 2) с.-х. неудобный; ~на земля неудобная земля. непридатність, -пості негодность, непригодность; неприменимость [В певний момент розвитку непридатність старої надбудови стає ясною всім. Революцію визнають всі (Ленін)]. Ср. непридатний 1. неприємний неприятный, (ущемляющий самолюбие — ещё) нелестный; (нерасполагающий к себе — ещё) несимпатичный, отвратный (разг.) [Дівчині снився якийсь неириємний сон, і вона прокинулась (Трубл.)]; ~не зна йбметво неприятное (нелестное) знакомство. неприємність, -ності неприятность [Ви просто так і напрошуєтесь на неприємність (Ле)]\ наскочити на юності наскочить на неприятности. неприємно кар. неприятно; нелестно; несимпатично; (только в значении сказуемого) нелюбо (разг.) [Людині неприємно бачити і знати, що вона відстала від життя, не зробила того, що могла і повинна була зробити (Скляр.)]. Ср. неприємний. непризвичаєний непривыкший. непризнания непризнание. иепризпачешш неуказанный; (о времени —• ещё) неурочный; в ^ний час в неуказанное время, в неурочне є время. непризовний непризывной [На селі, за вказівками районної влади, був створений з чоловіків непризовного віку винищувальний батальйон (перекл. з Поповкіна)]. неприймання непринятие. неприйнятний неприемлемый. неприйнятність, -ності неприемлемость.., неприйнятно нар. неприемлемо. неприйняття непринятие. неприйомний неприёмный; ^ний день неприёмный день. неприкаяний разг. неприкаянный [Секли- та..: Що це ти, Галю, стоїш, мов неприкаяна? (Стар.); Весь день він ходив по покоях, мов неприкаяний (Ф/>.)І- пеприкаяпість, -пості разг. неприкаянность. неприкритий неприкрытый [Неприкрита експлуатація, яку провадили поміщики, призводила до соціального розшарування села (Мовозн., 1947, IV— V)]. пеприкрйто нар. не прикрыто. непримиренний непримиримый [Радіщев був непримиренним борцем з самодержавством і кріпосництвом (Вісник АН УРСР, 1949 9 »)*• , . непримиренність, -ності непримиримость [Більшовицька непримиренність до хиб, критика і самокритика є найважливішою вимогою методу ленінізму (Рад. Укр., 1948, І)]. г непримиреппо нар. непримиримо [Пушкін непримиренно ставився до всіх спроб принизити престиж своєї країни (Вісник АН УРСР, 1949, 5I. ^ непримиримий непримиримый. непримиримість, -мості непримиримость [Держава є продукт і прояв непримиримості класових суперечностей (Ленін)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)