Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 728 неп непримиримо нар. непримиримо. непримітний неприметный, незаметный [В казковій німій глухомані Лежать непримітні Широкі двори (Воронько)]. непримітність, -пості неприметность, незаметность. непримітно нар. неприметно, незаметно [Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми (Мирн.)]. Пепримушений непринуждённый [Розмова швидко стала не примушеною й дружньою (Ваш)]. Нспримушеність, -ності непринуждённость. непримупіено нар. непринуждённо. непримхливий неприхотливый. непримхливість, -вості неприхотливость. непримхливо нар. неприхотливо. непринадний непривлекательный; (о внешности — ещё) неприглядный; (несоблазнительный — ещё) незаманчивый, нелестный, разг. незавидный [Яким звичайним, буденним, непринадним чоловіком видався їй тепер..Володко (Фр.)Ь пепринадність, -пості непривлекательность; неприглядность; незавйдность. Ср. непринадний. непринадно нар. непривлекательно; неприглядно; незаманчиво; незавидно. Ср. непринадний. неприпустимий недопустимый; (как порицание — ещё) нетерпимый. неприпустимість, -мості недопустимость; нетерпимость [Я підкреслив неприпустимість підписування клятви справжнім прізвищем підпільника (перекл. з І. Козлова)]. Ср. - неприпустимий. неприпустимо нар. недопустимо [Необхідно виховати свідомість, що не можна, неприпустимо стояти поза тією боротьбою пролетаріату, яка зараз все більше й більше ,! захоплює всі без винятку капіталістичні країни світу (Ленін)у Віталися неприпустимо холодно (Ле)]. неприпущенний недопустимый, нетерпимый. неприпущенність, -ності недопустимость, нетерпимость. неприпущенно нар. недопустимо. неприродний неестественный; (лишённый простоты — ещё) принуждённый, натянутый [Обрій на заході гримів неприродним нервовим громом (Гонч.)]; ^пий в й- г л я д принуждённый (натянутый) вид. неприродність, -ності неестественность; принуждённость, натянутость. Ср. неприродний. неприродно нар. неестественно; принуждённо, натянуто [Тримався [Гулий] браво, козиряв, вітаючись, але це виходило в нього уже неприродно — роки гнули його, посріблили вуса, поорали обличчя глибокими Зморшками (Минко)]. Ср. неприродний. непристойний непристойный, неприличный; (о действиях несколько мягче — ещё) неподобающий; (о словах, выражениях — ещё) нецензурный, непечатный, шутл. неудобопроизносимый; (преим. о шутке, анекдоте) скабрёзный, пошлый [На брудній, обліз- лій стіні Якісь непристойні рисунки (Рил.)\ І До того гуртка .щось не лежить моє' серце: горілка, карти, п'яне важке життя, брудні розмови, непристойні анекдоти (Вас.)]^ # пепристойиість, -ності непристбйность, неприличие; нецензурность; скабрёзность, пошлость. Ср. непристойний. непристойно нар. непристойно, неприлично; неподобающе; нецензурно, непечатно; скаб- , рёзио, пошло. Ср. непристойннй. непристосований неприспособленный. непристосованість, -пості неприспособленность. неприступний неприступный; (при наличии дополнения — чаще) недоступный [Розмова йшла про Карпати, про тяжкі, неприступні перевали і непрохідні ущелини (Риб.)\ Вигляд у нього був гнівний і неприступний (Десн.)]\ ~ниіі для нападів недоступный для нападения, неуязвимый. неприступність, -пості неприступность; недоступность; юність для нападів неуязвимость. Ср. неприступний. неприступно нар. неприступно; недоступно. Ср. неприступпий. неприсутній обл. отсутствующий; бути ^нім отсутствовать. неприсутність, -пості обл. отсутствие [Ще вчора, приїхавши з Відня по десятилітній неприсутності до батьківського дому, він чув себе страшенно втомленим (Фр.)]. пепритомпий 1) (о физическом состоянии) бесчувственный; (с предикативным значением или оттенком — обычно) без сознания, без чувств, в беспамятстве, в обмороке; (о самом состоянии) бессознательный, обморочный [Непритомну Ганну одвезли додому (Собко)\ Платон: Хворий був непритомний (Корн.)\ Хора лежала непритомна і здавалося, що не чулі лікарської гадки (Фр.)\ Марину знайшли непритомну аж по той бік каналу... (Ільч.)]\ 2) (о психическом состоянии) ничего не сознатощпн; (только в сказуемом) ничего не сознавать; (выражающий такое состояние) бессмысленный; (равнодугиный) безразличный, безучастный; (о взгляде, виде — ещё) отсутствующий [В свічаді відбивалися заплакані очі, розтріпане волосся, лютий, непритомний погляд і щоки, червоні від сліз та гніву (Л. Укр.)]. непритомність, -ності бессознательность, бесчувствие, беспамятство, обморок; до ^пості (как) до бесчувствия. Ср. непритомний 1. непритомніти, -нію, -півні терять сознание, лишаться чувств; (только внезапно—ещё) падать без чувств, падать в обморок. І непритомно нап. бессмысленно; безразлично, ) безучастно [Василь, що досі стояв тихо и ' непритомно, почув тепер, що ніби його ] щось укололо глибоко в серце (Фр.)]. Ср. пепритомпий 2. неприторенний разг. отчаянный; (заведомый, неисправимый) отъявленный; (сильнее) прожжённый, отпетый; (о глупости) беспросветный, непроходимый [Наведе із собою п'яниць неприторенних (О., 1862, VII — Сл Г р.)]; г^ний дурень отъявленный I (отпетый, отчаянный, непроходимый, бео- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)