Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
неп 730 нер ненрозорлішо нар. недальновидно; ненрозор- І , лйво. Ср. ііснрозорлйкіш. непроїжджий, непроїзний непроезжий [Важка І с масна, грязюка зробила непроїжджими дороги, неироходимими стежки (Собко)]. ' непролазний разг. непролазный, (о зарослях — ещё) непроходимый [Хащі навколо мандрівників стали зовсім непролазними (Вл.)\ Півколо була ненролазна грязюка (перекл. / С^ічренка)\. ненроле*арський непролетарский. ііенромиьа.іьний непромокаемый [Виявилось, конвері був з непромокального паперу (Трубл.)], ~ний плащ непромокаемый плащ, непромокальність, -пості непромокаемость непроникливий, непроникний непроницаемый [Очі його стали холодні й непроникливі (Козач.)\ Попереду були лише снігові за- і мети, вкрита непроникним туманом ніч —і у все (Кач.)]. ^ ^ І непроникливість, -вості непроницаемость. непроникливо нар. непроницаемо. непроникний см. непроникливий, непроникність, -пості см непроникливість, непроникно см. непроникливо, непропорційний редк. см. непропорціональ- ний. непропорційність редк. см. непропорціональ- ніеть. непропорційно см. непропорцюнально. непроііорціональииії непропорциональный, (отличающийся несоответствием чему-нибудь — ещё) несоразмерный. Иенроиорціональність, -пості непропорциональное! ь, несоразмерность. Ср. ненропорціо- нальний. /ы непропорционально, редк. непропорційно нар. непропорционально; несоразмерно |Ростом - лікар був зовсім низенький, і борода його издавалась непропорційно великою порівняно до всієї постави (Гонч.)]. Ср. неиропор- ціопальниіі. непророслий непрорбеший [В умовах культурного вирощування кок-сагиз сіють під зиму, з таким розрахунком, щоб насіння перезимувало в грунті непророслим (Колг. Укр., 1939, VIII)]. Непросипущий беспросыпный.^ непростимий непростительный; уст. неизвинительный. пенростйміоть, -мості непростительность. непростимо нар. непростительно ІЯ прощала йому все, навіть ті непростимо^ кепські вірші, що він раз написав па мій бенефіс (Л Укр.)]. Непротивленець, -нця книжн. непротивленец. непротивленка книжн. непротивленка. непротивлення книжн. непротивление; <^ня злу не проти вление злу [От саме ідеологією східного ладу, азіатського ладу і є толстовщина в її реальному історичному змісті. Звідси і аскетизм, і непротивлення злу насильством, і глибокі нотки песимізму.. (Ленін)]. непротивленство книжн. непротивленчество. непротивленський книжн. непротивленческий. непроторенний см. неприторенний, непроханий непрбшенный; (о ком — еще) незваный (Дві ненрохані сльозинки викочуються з очей (К'озач.), Обоє обернулися до непроханих відвідувачів (Донч.)]. непрохідний непроходимый [Надьорі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (фр.)]. непрохідність, -ності непроходимость. пепро ходи мий редк. непроходимый [Бачилось, що та гора Зібрала всі завади й перешкоди, Щоб зупинить його [Каїна]: потоки бистрі, Ліси непроходимі, темпі звори (Ф/>.)]. непрохололий неостывший [3 глибини степу дихало не прохололим жаром (К'озач.)]. непрошеный непрбшенный; (о ком — ещё) незваный [Каргат відвернувся, щоб приховати непрошену усмішку (Шовк.)', Ганна з Лі- дою стояли в сінях серед непрошено! публіки (Кач.)]. непрощенний непростительный; уст. неизвинительный. непрощенність, -ності непростительность. непрощённо нар. непростительно. непрямий 1) непрямой; (не непосредственный — ещё) косвенный; ^мї вибори непрямые выборы; <^ма" відпо відь непрямой ответ; ~ма людина непрямой человек; 2) ерам, косвенный; ~ма" мова косвенная речь. Нептун астр. Нептун. нептунізм, -му геол. нептунизм. непутній разг. непутёвый ІТи вигадуєш як\сь вигадки негодящі, якісь вчинки непутні (Н.-Лев.)]. І непутящий разг. 1} непутёвый, беспутный; 2) (плохой) нестбящий; бестолковый [—Непутящий учень з того Павлика,— порішила вчителька (Горд.)]. неп'ющий непьющий. нерадий недовбльный [Не встигли гості привітатись з хазяїном, як у дверях з'явився відомий на весь город ефенді Мустафа.. «Ну, чого цей приліз?» — скривився Джіа- фер, видимо нерадий (Коцюб.)]. нерадісний нерадостный, (не содержащий ничего хорошего — обычно) безрадостный [Все думки нерадісні клопочуть голову (Мирн.)]. нерадісно нар нерадостно; безрадостно [Наталя: ..Коли на душі важко та нерадісно, то жарти і співи не милі! (Мирн.)]. Ср. перадіеннй. перадо нар. неохбтно [Начко ходив понурий, на питання брата відповідав коротко, нерадо і ховав у собі свої думки та враження (Ф/>.)]. перадяпський несовётский. нерано нар. нерйно [Хто нерано ходить, той сам собі шкодить (Ном.)]. нераціональний нерациональный. нераціональність, -ності нерациональность [Я висував той варіант, доводячи нераціональність і дорожнечу цього... (Ле)]. нераціонально нар. нерационально. перв анат. нерв [Па в л о: ..Краще не грай з вогнем, не дратуй ні своїх, ні чужих нервів (Стар.)]. нервація бот. у энт. нервДция. нервізм, -му физл. нервизм [Родоначальником нервізму є І. П. Павлов (Мед. ж., 1949, І XIX, 3)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)