Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 731 нер нервовий нервный [Стахурському хотілось посміхнутись — болісною посмішкою непереможного нервового напруження (Смол.)]. нервовість, -вості нервность [В її мові я відчуваю нервовість (Сміл.)]. •нервово нар. нервно [Він нервово пробігся по кімнаті і знову зупинився напроти вікна (Гонч.)]. нервовохвора, -рої сущ. нервнобольная. нервовохворий, -рого сущ. нервнобольной. нервозний нервозный [Він намагався по- своєму виправдати нервозну різкість молодого командира (Гонч.)]. нервозність, -пості нервозность [Нервозність хазяїна незабаром стала зрозумілою (перекл. з Казакевича)]. нервувати, -рвую, -рвуєш 1) (кого) нервировать [Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора (Ле)]\ 2) (с непереходным значением) нервничать [Лейтенант, нервуючи, стежить, як міни вже рвуться навколо каплички (Гонч.)]. первуватися, -рвуюся, -рвуєшся нервничать [Руднєв щогодини запитував Ковпака про хід роботи і, одержуючи невтішні відповіді, нервувався (Воронъко)]\ почати ~тися начать нервничать; разг. занервничать. нервуючий нервирующий [Кулі неприємно порушують спокій повітря своїм характерним нервуючим свистом (Ле)]. нервюра ав. нервюра. нереальний нереальный [Засвітилася маленька синя лампочка. Від цього всі предмети стали трохи нереальними, ніби затіненпми (Собко)]. нереальність, -пості нереальность [Була й ще одна причина, що примусила приїхати сюди — нереальність його намірів відпочити на півдні (Сміл.)]. нереально нар. нереально. нерегулярний нерегулярный. нерегулярність, -пості нерегулярность. нерегулярно нар. нерегулярно. нереі'да миф., зоол. не рейда. нерентабельний эк. нерентабельный [Каучуковий промисел у Великому лісі Конго почав згортатися. Він став нерентабельний (Смол.)]. нерентабельність, -пості эк. нерентабельность. нерепаний разг. неотёсанный [Ніколи не підіймай на сміх бідного чоловіка, хоч би се був простий, нерепаний їжак (Фр.)]. нерест, -ту биол. нерест, икрометание [Нерест у коропа звичайно відбувається у весняно- літній період при температурі +18—20° (Колг. вироби, енцикл.)]. нереститися, -рёститься биол. нереститься, икрйться. нерестовий нерестовый [Нерестові стави будують на рівних, незаболочених ділянках, віддалік від проїжджих доріг і шумних місць (Колг. вироби, енцикл.)]. нєрет род рыболовной сети [Як попавсь у нерет, то ні взад ні вперед (Ном.)]. пержавпочіш мет. нержавеющий. пері впин1 (неодинаковый) неравный [Нас дуже підбадьорювали успіхи, які ми, партизани, здобували в нерівних боях з ворогом (Ковпак)] ; ~яі вибори неравные выборы. нерівний2 (о линии, о поверхности и перен.) неровный; (только о поверхности — еще) негладкий; (о характере, об отношениях; о стиле; об исполнении чего-нибудь — ещё) шероховатый [Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки і тихо усміхався (Собко)] Йти було важко. Холодний вітер дув просто в обличчя, а дорога була нерівна і слизька (Збан.)]; ~*т відносини неровные (шероховатые) отношения. нерівність1, -пості неравенство [Від нерівності жінки з чоловіком по закону у нас, в Радянській Росії, не лишилося й сліду (Ленін)]. Ср. нерівний1. нерівність2, -пості неровность; шероховатость. Ср. нерівний2. нерівно1 нар. неравно. Ср. нерівний1. нерівно2 нар. неровно; негладко; шероховато [Нерівно, як зашкоджене серце, бився у темряві годинник (Гонч.)]. Ср* нерівний2. перівнобедрений мат. неравно бедренный. нерівномірний неравномерный. нерівномірність, -ності неравномерность [Нерівномірність економічного і політичного розвитку є безумовний закон капіталізму (Ленін)]. нерівномірно нар. неравномерно. нерівноправний неравноправный [В СРСР немає і не може бути пригноблених або нерівноправних народів (Рад. Укр., 1953, XII)]. нерівноправність, -ності неравноправие^ неравноправность [Той не марксист, той навіть не демократ, хто не визнає і не відстоює рівноправності націй і мов, не бореться з усяким національним гнітом або нерівноправністю (Ленін)]. нерівносторонній мат. неравносторонний. перівня уст. неровня [Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить (Шевч.)]. нерідкий нередкий. нерідкість, -кості нередкость. нерідко нар. нередко [Анархізм нерідко бував свого роду карою за опортуністичні гріхи робітничого руху (Ленін)]. нерідний неродной [І обідать і вечерять Варили дівчата, Та не знали, де ділася їх нерідна мати (Шевч.)]. нерішуче нар. нерешительно; (не зная, что делать с собой, как держаться) в нерешимости, в нерешительности [Вона нерішуче постукала в двері (перекл. з Павленка)] Гафійка раптом почервоніла і нерішуче стояла (Коцюб.)]. нерішучий нерешительный; (о недеятельном^ медлительном человеке — еще) тяжёлый на подъём (разг.) [Хома ходив між людьми, ще нерішучий, наче не знав, з чого почати (Коцюб.)]. нерішучість, -чості нерешительность [На мить нерішучість спинила Семена (Сміл.)]. ^ нероба м. и ж. р. разг. бездельник, бездельница (о женщине), праздный человек; (лентяй) лодырь [Здобули землю цю мп в |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)