Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нер 732 нер бурі й небезпеках, навіки од нероб її звільнили ми (Сос.)]. неробочий нерабочий [Вибори провадяться в неробочий день (Полож. про вибори)]. неробство безделье, праздность [Ігор щось говорить про те, що йому набридло це неробство (перекл. з В. Некрасова)]. нерозважливий нерассудительный; (сильнее) безрассудный; (чуждый расчётливости, осмотрительности) нерасчётливый. нерозважливість, -вості нерассудительность; безрассудность; (склонность к легкомысленным поступкам) безрассудство; нерасчётливость. Ср. нерозважливий. нерозважливо нар. нерассудительно; безрассудно; нерасчётливо; (неосмотрительно) необдуманно; (поспешно) опрометчиво [Юрко подумав, що дівчина робить нерозважливо, співаючи в такий час (Козач.)]. Ср. нерозважливий. нерозважний 1) (о чувствах и т. п.) неутешный, безутешный; (непоправимый; нескончаемый) безысходный [Глибока, тиха нерозважна туга Вникає в серпе, каменем лягає (Л. Укр.); Не витримала Мот- ря довгої розмови: сиділа собі та пл а каля нерозважними, дрібними сльозами... (Мирн)\\ 2) (о поступках) необдуманный; (поспешный) опрометчивый; (противоречащий здравому смыслу) безрассудный нерозважність, -пості 1) неутешность, безутешность; безысходность; 2) необдуманность; опрометчивость; безрассудство [Рушниць на кожного у шляхти не було.. З шаблями кинутись молодші з них хотіли, — Та нерозважності перечили старі (перекл. Риль- - ського)]. Ср. перозп&книн 1—2. нерозважно нар. 1) неутешно, безутешно; бозысхбдпо [Вона вже по кричить, вона гірко, нерозважно плаче (Коцюб.)]; 2) необдуманно; опрометчиво; безрассудно [Пет- рієві нерозважно вирвалося те слово (Фр.)]. Ср. нерозважний 1 — 2. перозвёденнй неразбавленный; (натуральный) ^цельный ~не вино неразбавленное (цельное) випб нерозвйнений неразвитой, неразвитый [Візьмімо Англію. її класична політична економія відноситься до періоду перозвиненої класової боротьби (Маркс); Тоненький, нероз- винеиий стан, маленьке, бліде личко мало нагадували, що Юзя вже «панна на виданню» (Л. Укр.)]. нерозвиненість, -пості неразвитость [Реформа [1861 р.], проведена кріпосниками в епоху цілковитої нерозвиненості пригноблених мас, породила революцію на той час, коли визріли революційні елементи в цих масах (Ленін)]. перозвйтий нераспустившийся [Не цвіти ж, мій цвіте новий, Нерозвитий цвіте, Зов'яиь тихо, поки твоє Серце не розбите (Шевч.)]. нерозв'язаний 1) (о задачах) неразрешенный, нерешённый; 2) мат. и пр. нерешённый. нерозв'язний неразрешимый. нерозв'язність, -пості неразрешимость. нерозгаданий неразгаданный [На його чолі ясно одзначалась мука нерозгаданого питання (Бас.)]. нероздільний 1) (совместный) нераздельный; 2) (такой, что нельзя разделить) неразделимый, нераздельный [Ти [Москва] нам в серця ввійшла, як входить мати, Ти нероздільна з нами назавжди (Дмитр.)і. нероздільність, -пості 1) нераздельность; 2) неразделймость, нераздельность. Ср. нероздільний 1—2. нероздільно нар. 1) нераздельно; 2) нераздельно [Мрії героїв О. Сизоненка нероздільно зв'язані з долею своєї країни, звернені в майбутнє (Літ. газ., 1952, VIII)]. Ср. нероздільний 1—2. нерозкаяний уст., ирон. нераскаянный. нерозкаяність, -пості уст., ирон. нераскаянность. нерозкладаний хим. неразлагаемый. нерозкладний неразложимый; хим. неразлагаемый. нерозкладність, -пості неразложимость. нерозлучний неразлучный [Росія й Вкраїна — Нерозлучні дві сестри (Рил.)]; ^пі друзі неразлучные друзья; разг. закадычные друзья [ Нас чотири побратими, Нерозлучні друзі (Воронько)]. нерозлучпик орн. неразлучник. нерозлучність, -ностї неразлучность. нерозлучно нар. неразлучно [Вміють хлопці бити влучно І зблизька і вдалину. Бо в розвідку нерозлучно Вдвох ходили всю війну! (Ол.)]. нерозмінний неразменный. нерозмірний, уст. нерозмГрений несоразмерный. нерозмірність, -ності несоразмерность. нерозмірно нар. несоразмерно. нерозпечатаний нераспечатанный [Він сів на ліжко і несвідомо схопивсь за кишеню, де й досі лежав нерозпечатаний лист (Коцюб.)]. нерозпізнаний нераспознанный; спец. неопознанный. нерозпорядливий нераспорядительный. нерозпорядливість, -вості нераспорядительность [Через те, що Серафима Марківна дратувала Данила своею нерозпорядливістю, настирливим голосом, він і не заходив більше в школу (Коп.)]. нерозпочатий неначатый. нерозривний неразрывный; (о союзе, договоре и т. п. — ещё) нерасторжимый, неразрушимый [Сила партії — в її нерозривному зв'язку з народом E0 років КПРС); Нині, в молодій своїй державі, Перейшовши іспити й бої, Ти [Україно] пливеш на береги ласкаві В нерозривній радісній сім'ї (Рил.)]. ^ нерозривність, -пості неразрывность; нерасторжимость, неразрушимость. Ср. нерозривний. перозрйвно нар. неразрывно; нерасторжимо [Український народ любить і славить свою рідну Москву, з якою нерозривно зв'язана доля українського народу (Бажан)]. Ср. нерозривний. нерозрізненний, нерозрізнимий неразличимый. нерозсудливий нерассудительный, неблагоразумный; (сильнее) безрассудный Г Нерозсудлива я, невдячна, от що! (Фр,)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)