Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пес 741 несходимий неисходймый [Там за морями та за глибокими, Ще й за шляхами несходимими — Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Тич.)]. несхожий (з ким, з чим и на кого, на що) несходный (с кем, с чем); непохожий (на кого, на что); (без дополнения) различный [Перед лими шумів чудовий, несхожий на інші водоспад (Сміл.); Скрізь бачиш обличчя мінливі, несхожі (Пере.)]. несхожість, -жості несходство. несхрещуваність, -пості биол. нєскрещивае- мость. песьогосвітній уст. нездешний, неземной. петаєний редк. нескрываемый [ — Ви поет, пане Йоганес,— обізвалася дівчина і поглянула на його з нетаєним подивом (Коб.)]. петактовний нетактичный, бестактный. петактовність, -пості нетактичность, бестактность [Гаркуша збагнув нетактовність своєї вихватки (Ряб.)]. нетактовно нар. нетактично, бестактно. петалан, -ну редк. неудачливость; (об отдельном неуспехе) неудача, несчастье [Проклинаючи свій неталан, [цар Хосров] Назад вернувся до вояцтва а в стан (перекл. Бажана)]. неталнй неталый, нетвердий нетвёрдый [Ще два-три рухи, вагання — і довга фігура розігнулась поволі та захиталась на нетвердих ногах (Коцюб.)]. нетвердість, -дості нетвёрдость. нетвёрдо нар. нетвёрдо. нетверезий нетрезвый. нетверезість, -зості нетрезвость [Знов у очах промайнула роблена нетверезість (Ле)]. нетверезо нар. нетрезво. нетель, -лі с.-х. нетель [Колгосп ім. 13-річчя Жовтня виконав план комплектування ферм худобою і має навіть кілька десятків нетелей понад план (Рад. Укр.^ 1954, І)]. пстерпелйвпй нетерпеливый [Нетерпеливий стукіт у двері порушив його спокій (Донч.)]. нетерпеливитися, -влюся, -вишся терять терпение; (сильнее) сгорать от нетерпения; (с инфинитивом) не терпеться (кому); выражать нетерпение [Олекса не надходив, Демко став нетерпеливитися... (Фр.)', Автомобільний гудок доносився у кімнату приглушено і тихо. Шофер нетерпеливився (Собко)].9 нетерпеливість, -вості нетерпеливость; нетерпение [Жандарм аж затремтів з нетерпеливості (Фр.)\. петерпелйво нар. нетерпеливо [Річинський нетерпеливо затарабанив пальцями по столу (Вільде)]. нетерпець фам. нетерпение; разг. нетерпёж [В тих оченятах горів нетерпець (Ле)]. петерпймий нетерпимый [Жанпа завжди займала найбільш нетерпимі і нетерплячі позиції (Смол.)\ Всяка спрощеність і порушення агротехніки передпосівних і посівних к робіт цілком нетерпимі (Рад. Укр., 1946, IV)]. л нетерпимість, -мості нетерпимость [Вишне в с ь к а: Одне мене непокоїть: ваша нетерпимість (перекл. з О. Островського)]. петерпймо нар. нетерпимо. нетерпіння нетерпение [Всі з явним нетерпінням ждали, коли нарешті рушить поїзд (Трубл.)];йогб пожирало (жерло) ~ня его пожирало нетерпение, он сгорал от нетерпения. нетерпляче нар. нетерпеливо [— Нічого ви не знаєте! — нетерпляче перебила вона (Л. Укр.)\ Сніжинки нетерпляче бились об шибки, мов просились, щоб їх ну етил и до хати (Скляр.)]; ~че чекати кого, чого нетерпеливо (с нетерпением) ожидать кого, чего; (сильнее) гореть нетерпением в ожидании (ожидая) кого, чего [Соломія цілу ніч проплакала і вранці не пішла на роботу. Вона нетерпляче чекала Івана (Коцюб.)]. нетерплячий нетерпеливый [Нетерпляча молодь., поспішала швидше записатися, щоб назавтра без клопоту бути вже в радгоспі на роботі (Кач.)]. нетерплячість, -чості нетерпеливость. нетерплячка разг. нетерпёж (разг.), нетерпение [Серце моє розривається від нетерплячки (Козач.)]', ~ка жере (пожирає) кого кто сгорает от нетерпения [Андрія жерла нетерплячка (Коцюб.)]', й о г 6 бере ~ка разг. его берёт нетерпёж (нетерпение), ему не терпится; разг. ему неймётся [Ольгу брала нетерплячка: вона вже починала сердиться (Н.-Лев.)]. петёсапнй 1) нетёсаный (прил.)\ нетёсанный, необтёсанный [Під петесаним гранітом Вони [партизани] лежать — сім'я одна, І сяють зорями над світом їх непогасні імена (Рил.)]; 2) перен. фам. неотёсанный. петёча разг. стоячая вода; О якої ^чі обл. какого чёрта [Чого мені журитися? Якої нетечі? Що не чув я ізмалечку Ласко- вої речі? (Манж.)]. петйкаинй обл. нетронутый [Недовго шукавши, він у ярку знайшов плиту, знайшов схованку і в' ній нетикапий Вольфів черес (Фр.I потинькований немазанный; (неточно) нештукатуренный [Два сліпенькі вікопечка- амбразурки аж попід склепінням ледь освітлювали вогкі й брудні нетипьковані мури (Смол.)]. нетіпанка, петіпаха фам. неряха; растрёпа; (грязнуха) чумичка [— Посватав! узяв добро! — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти і жінку-нетіпа- ху... (Коцюб.)]. петлінний уст., поэз. нетленный [Ленін живий і нетлінний — кличе, веде і навчає, будить в народах надію, ворога в серце б'є (Дмитр.)]. петлінність, -пості уст., поэз. нетленность. нетлінно нар. уст., поэз. нетленно [Як знак любові, відданості й злуки, У віщім сні, в моїм останнім сні, На серці похололому, нетлінно Лежатиме, неспалений в огні, Шматок землі твоєї, Україно! (Пере.)]. нетління уст., поэз. нетление. нетля энт. [мелкий ночной] мотылёк; собир. [мелкие ночные] мотыльки [На світло лампи летіла роєм нетля і билась крилами об скло (Коцюб.)]. нетовариський нетоварищеский; (не любящий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)