Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пес 740 пес Одного разу Аиру [артиста-негра] запросили в антракті до ложі графа Берке, з негром захотіла познайомитися чарівна дочка його, захоплена до нестями грою талановитого артиста... (Ільч.); Олександр стояв у натовпі на панелі і до нестями кричав «ура» (Панч)]; напитися до ~міі разг. напиться до бесчувствия (до потери сознания; фам. до чёртиков; шутл. уст. до положения риз); 3) {бессознательное состояние) обл. беспамятство [Весь похорон княгині сумовитий В нестямі він [князь] лежав, в огні горів (Фр.)'7 Місяць цілий пролежав Троянда в лікарні. Разів скільки падав отак у нестяму (Тесл.)]\ дійти до ^ми (^му, г**мки, <^мку) впасть в беспамятство [До смерку ще Соломія не втратила пам'яті, а смерком уже зовсім дійшла до нестямку (Н.-Лев.)]. нестямитися, -млюся, -мишся разг. 1) растеряться [Жовнір рвучко обернувся, ніби нестямившись (Кундз.)]; 2) (о сильном возбуждении) быть вне себя; (о более сильном) быть в исступлении, прийти в исступление. нестямка см. нестяма. нестямний 1) растерянный [Чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Мирн.)]; 2) (сильно возбуждённый или вызванный сильным возбуждением) неистовый, исступлённый (болезненно аффективный); (неукротимый — ещё) безудержный; (очень сильный — ещё) отчаянный; (о крике и т. п.— также) душераздирающий, раздирающий (душу), разг. истошный; (вызванный восторгом) самозабвенный [Рантом Ярак підняв у повітря .свого супротивника, кинув його на сніг і в одну мить поклав на спину під нестямні вигуки натовпу (перекл. з Сьомугикіна): Нестямна туга, мов пазурами кішка, упинається в її душу (Мирн.); Збудив Олексія Івановича нестямний крик (Мирн.)]. пестямність, -ності 1) растерянность; 2) неистовство; исступлённость. Ср. нестямпий 1—2. нестямно нар. 1) растерянно [Мутні сиві очі божевільного діда нестямно дивились у простору (Коцюб.)]; 2) неистово; исступлённо, в исступлении; вне себя, не помня себя; безудержно; отчаянно; душераздирающе; истошно; самозабвенно [Його серце зразу нестямно забилося (Мирн.); Мама нестямно притиснула Лялю до себе (Гонч.)]. Ср. пестямний 1—2. нестямок см. нестяма. нестьмарений не помрачённый [Це — вславлені батьки нового покоління, Яке цвіте, росте і поруч них стає, Вогпем високого, прекрасно Ъ стремління Осяявши життя нестьмарене своє (Бажан)]. несудимість, -мості юр. несудимость. несудноплавппй, несудпохГднпй несудохбдный. несуканий некручёный. несумірний несоизмеримый. несумірність, -ності несоизмеримость. несумісний 1) несовместимый (Поняття культурного поля несумісне з існуванням бур'янів на ньому (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]; 2) мат. несовместимый. несумісність, -ності 1) несовместимость [[X} з'їзд прийняв рішення про недопустимість фракцій і груп всередині партії, про їх розпуск і про несумісність фракційної пропаганди з перебуванням в рядах партії (Рад. Укр., 1946, III)]; 2) мат. несовместимость. песумл іншій недобросовестный. несумлінність, -ності недобросовестность. песумл інію нар. недобросовестно. несусвітний разг. несусветный, несосветимый. несуттєвий несущественный [Хома., вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гонч.)]. несучий 1) (о птице) с.-х. ноский, яйценбекий; 2) техн. несущий; *^ча швидкість літака несущая скорость самолёта. несучість, -чості с.-х. носкость, яйценоскость. Ср. несучий 1. несучка с.-х. несушка Л Для одержання високоякісних інкубаційних яєць потрібно, щоб несучки були здорові і забезпечені правильним доглядом та годівлею (Колг. вироби, енцикл.)]. несущий: ~ща курка с.-х. несушка. несхвалення неодобрение. несхвальний неодобрительный; ~пий в і д- з и в неодобрительный отзыв. песхвалыю нар. неодобрительно [Він спинився, сів у крісло і несхвально похитав головою (Риб.)]. пеехіїбниії безошибочный, верный; книжн. непогрешимый [Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа (Рил.)]; ~ііиіі з і р верный глаз [І по умовних знаках суходолу Читав путі його несхибний зір (Бажан)]; ~ііа рука верная (твёрдая) рука; ~ний удар верный удар, удар без промаха [Так! Смерть їм [фашистам], смерть! Наш крок неподоланний! Удар несхибний, присуд невблаганний! (Бажан)]. песхйбність, -ності безошибочность, верность; непогрешимость; *^ть руки твёрдость руки [Щоб звоювать землі вершину, їм крила дав червоний край. Дав гострий розум, орлі очі, ходу бійця, несхибність рук, щоб пронести наш стяг робочий крізь шал північних завірюх (Сое.)]. Ср. несхибний. несхибно нар. безошибочно, верно; непогрешимо; без промаха [Пушка р: ..Радій же, наша мати-Україно, Тебе Богдан несхибно поведе На схід, до сонця (Дмитр.)]. Ср. несхибний. несхильний нерасполбженный; (нелегко поддающийся чему-нибудь) невосприимчивый. несхильність, -ності нерасположение; невосприимчивость. Ср. песхйльпий. несхитний непоколебимый; (крепкий, прочный) незыблемый [Таким-бо є серце народу Росії, Таким-бо є серце народів-братів, —Незмірне в любові, несхитне у дії, Завзяте в роботі, грізне в час боїв (Бажан); Стояли перед ним непохитно дві., скелі, суворі, німі і несхитні (Риб.)]. песхйтність, -пості непоколебимость; незыблемость. Ср. несхитний. несхитно нар. непоколебимо; незыблемо. Ср. несхитний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)