Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лес 739 [Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво (Шевч.); Вітер пісню несе (Сос); На північ несе кораблі Єнісей (Нех.); Літак несло на південь (Собко); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим.); Іде [козак] смутний, невеселий, Лєдеє несуть ноги (Шевч.); Тихо, тихо Дунай воду несе (народна пісня); Від Золотих Воріт добрі коні несли просторі сани (Риб.)]; <^тм вахту нести вахту [Увесь вечір хлопець вахту несе (Гонч.)]; ^тй кару нести наказание; ^тй пута влачйть оковы [Коли дивиться, погляне [молода] ..Між невольниками в путах Той самий єдиний її месник безталанний — Несе з України Аж у Сибір ланцюг-пута... (Шееч.)}; кінь ~се мепе стрілою конь несёт (мчит) меня стрелой; ледве ~тй ноги едва волочить ноги [Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Шевч.)]; по воді ^сё лід по воде несёт лёд; 2) (пахнуть) безл. тянуть; разг. нести [Віяло раннім холодом, відкись несло димом (Фр.)]; «¦^слб гаром несло гарью; 3) (о яйцах) нести, класть [І чорна курка білі яйця несе! (прислів'я)]. постиглий неспелый, незрелый [Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток (Коцюб.)]. нестиглість, -лостї неспёлость, незрелость. нестисливий спец. несжимаемый. нестисливість, -пості епкц. несжимаемость. нестися (несуся, несешся) 1) (быстро двигаться) нестись, мчаться, мчать [В великому місті усе поспішає: ідуть пішоходи, несуться трамваї, автобуси мчать, пробігають таксі (Забіла); Хлоп'ята.., як вітер, неслися в село, тілько курява шляхом вставала (Мирн.)]; 2) (о звуках, запахах и т. п.) нестись; (быть слышным, ощутимым — ещё) доноситься [З чорної кузні нісся пекельний стукіт і виповняв повітря (Коцюб.)]; 3) (о кладке яиц птицами) нестись; обл. класться [Ой назирала голубочка, де вутка несеться (Чуб.)]; кому щастя, тому й півень <-^сёться погов. кому поживётся, у тогб и петух несётся; 4) разг.: високо (вгору, редк. гордо) гатися возноситься, заноситься, важничать, высокомерничать, гордиться [Не песися високо, бо низько сядеш (Ном.); Чи ти гордий, чи ти пишний, Чи гордо несешся? Чи ти вірно мене любиш, Чи з мепе смієшся? (Чуб.)]; 5) страд, з. редк. пестйсь. пестіїхаючий несмолкающий, несмолкаемый, неумолкаемый; неумолчный [Над Дніпром здійнявся нестихаючий шум (Бат)]; ^чі овації (оплески) несмолкающие (несмолкаемые) овации (аплодисменты). постійний пе стойкий; (колеблющийся) неустойчивый; (изменчивый) непостоянный. нестійкість, -кості пестойкость; неустойчивость; непостоянство. Ср. пестійкий. Нестор, Нестір, -тора Нестор. нестравний неудобоваримый. нестравність, -пості 1) неудобоварймость; 2) мед. несварение желудка. пеетрймапий несдержанный; (преим. с дополнением — еще) невоздержный, разг. невоздержанный [Г і б со н: Не дурна дівчинка, Кросбі. Трохи гарячкувата і нестримана на язик (Собко)]. нестриманість, -пості несдержанность; невоздержность; невоздержанность. Ср. пеетрймапий. нестримано нар. несдержанно; невоздержно; невоздержанно. Ср. нестриманий. нестримний неудержимый; (о порывах, страстях, об энергии и т. п.—не знающий границ, очень сильный — ещё) безудержный, неукротимый, необузданный [Обличчя Іванові було повне нестримної люті (Коп.); Він себе вважає дуже багатим: є молодість, є сила, є нестримне бажання працювати (Скляр.); її оченята налигаються нестримними сльозами (Шиян); Нестримна енергія почувалася в кожному її русі (Козач.)]; ^іній в чому не знающий удержу в чём; ~ний сміх безудержный смех [Нестримний сміх вибухнув у цю мить за спиною в Чабанчука (Донч.)]; ^па уява необузданное воображение. нестримність, -пості неукротимость, необузданность. нестримно нар. неудержимо; безудержно; разг. без удержу, без удержа [Визволення народів від гніту імперіалізму, визволення робітників і робітниць від ярма капіталу йде нестримно вперед (Ленін); Вода нестримно наступала на береги (Баш)]. Ср. нестримний. иестрймуваний несдерживаемый. нестройний нестрбйный. нестройність, -пості нестройность. нестройно нар. нестройно. нестройовий воєн. 1) прил. нестроевой; 2) (род. нестройового) сущ. нестроевбй. нестройовик, -ка воен. разг. нестроевик [Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (Десн.)]. нестрункий нестройный. нестрункість, -кості нестрбйность. неструнко нар. нестройно. нестяма, -ми, редк. нестям, -му, нестямка, -мки, нестямок, -мку разг. 1) растерянность; в і д (з) ^ми (^>му, ^мки, ~->мку) в растерянности [Від нестямки вона не знала, що їй робити (Мирн.); Христл з нестямки добігла аж до комори (Мирн.)]; 2) (сильное возбуждение) исступление; книжн. умоисступление; разг. беспамятство; (о восторженном состоянии) самозабвение [В його косих очах палало щось близьке до нестями (перекл. з Горького); О, якби та юрба неправдива Вчула, як я тепер заспіваю! — Скам'яніла б з нестяму та дива! (Л. Укр.)]; в ~мі (^>мці, ^мку) в исступлении; в беспамятстве; вне себя, не пбмня себя, в состоянии невменяемости; (в восторге) в самозабвении [Вони бігли в подвір'я^ скакали в калюжу, як були в одежі, н качалися там в якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]; до <-^ми (очень сильно) разг. до безумия, безумно; до бесчувствия, до потери сознания; (о приятном возбуждении) до самозабвения [Не б'ють зенітки в синь громами у Ботанічному саду... І я, щасливий до нестями, по бруку рідному іду (Сос); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)