Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пул 766 няп його нагадувала нуль (Коп.); Морозя все дужчали. Ночами вже доходило до 35 градусів нижче нуля (Верш.)]. нульовий нулевой, нолевбй. вум см. нумо. нумер, -мера редк. см. номер. нумератор, -ра спец. нумератор. нумераційний спец. нумерацибнный. нумерація нумерация. нумеровании нумербванный. нумеровка нумеровка. Нумерувальник спец. нумеровщик. ву меру вал ышця спец. нумербвщица. Нумерування нумеровка. нумерувати, -рую, -руєіп нумеровать [Пишу тобі, як бачиш, щодня, хоч потрохи Листи нумерую, щоб ти знала, чи не пропав який лист (Коцюб )]. нумерувалися, -рується нумероваться. нумізмат нумизмат. нумізматика нумизматика. нумізматичний нумизматический. нумо, нум межд разг. ну ну-ка; (реже) ну- тка, давйй; (при обращении ко многим) ну, нуте, нуте-ка ну-тка, давайте [А нумо навалимось на цей бік, а то коли б не перекинулись на бугрі (Шиян)\ П р і с я: 1 справді, сестри, — нум варити пиво! (Коч.)]. нумте межд. ну, нуте, ну-ка, нуте-ка, давайте (Нумте ж пораться нівроку, Щоб діждати того року! {Гл.)]. нумулїти, -тів палеонт. нуммулиты. нумулітовий палеонт. нуммулйтовый. нунцій церк. нунций. нурець, -рця орн. нырбк. вурт, ну рта обл. водоворбт, бмут, пучина [А Дніпро шаленів — Корчуватими нуртами, Безоднею вод своїх тряс (Грим.)\ Дарма брати ходять понад берегами,— у бистрих ну ртах нічого не видно (Вовч.)]. нуртувати, -ртую, -ртуеш бурлить [Десь нуртує і бризка море в береги; крильми вгорі поблискують там альбатроси (Тич.)\ Якась внутрішня радість так і нуртувала в ньому, не давала спокою, робила по-парубочому молодим і завзятим (Козач.)]. пут, -ту бот. (Сісег Ь.) нут, турецкий горбх [Із зернобобових культур на Україні ви рощують горох, сочевиию, квасолю, нут, чину (Коле, вироби енцикл.)]. нутація астр, и пр. нутіция. Нуте межд. разг. ну, нуте, ну-ка, н^те-ка, давайте [А нуте, хлоп'ята, На байдаки! Море грає — Ходім погуляти! (Шевч.)]. Нутрець, -реця (болезнь) вет. нутрёц. Нутрі новий зоол. нутриевый. нутрія зоол. нутрия [Мисливці республіки за останні два роки здали на заготівельні пункти сотні високоякісних шкурок нутрій (Рад. Укр., 1949, 111)]. нутро нутрб; (пространство в чем-нибудь — ещё) внутренность [Тарас знову нирнув у темне нутро машини (Панч)\ Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки (Коп.)]\ не по ~ру разг. не по нутр^ [Євгенію не дуже по нутру було те, що сказала пані (Фр.)]. нутрощі, -щів 1) анат. внутренности; 2) пе- рен. внутренности [Відкрились нутрощі І людського житла, вперше по бачили небо (Гонч.)\ нутряк, -ка (больная лошадь) вет нутрёц нутряний нутряной [Голова гаряча, важка; з уст нашить нутряний огонь, сушить у роті, смажить їй губи (Мирн )] нюанс, -су нюанс [Дівчатка не завжди спромагались перекладати їхні|Шевч' яка і Олд- ріджа] слова, зберігаючи точні нюанси думки (Ільч.)]. нюансування нюансировка. нюансувати, -сую, -суєт нюансировать. нюансуваїися, -суєтьея ню »не йрешаться. нюнит и, -ню, -ниш разг. нюнить [—Нюиищ,— ніби радісно констатував дідок, — за мамою скучив (Риб.)] нюні: розпустити ~*ні фам. распустить нюни. нюх, -ху 1) обоняние, нюх; б р г а н и ~ху органы обоняния; 2) перен. чутьё, разг. нюх [Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (Коп.), Люди також мають нюх — знайшлося уже в нас у селі більше сотні таких, що про колгосп тільки й мова (Козл.)]\ 3) обл.: ~х та- баки понюшка табаку [1 всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (Фр)]. нюхальний нюхательный; ~пий тютюн нюхательный табак [Іван Федорович наготував на долоні нюхального тютюну і наче чекав, коли його спитають (Трубл.)]. нюхальник нюхальщик, нюхатель. нюхальниця нюхальщица, нюхательница. нюхання нюханье; редк. обоняние. пюхати (нюхаю, нюхаєш) нюхать; (вдыхать запах) обонять (книжн.) [Лікар потиснув йому руку і спитав, чи не нюхає він тютюну (Трубл.)\ Я троянду буду нюхать, Ніжно гладить, колихать (Тич.)]. нюхнути, -ну, -непі разг. нюхнуть [Дід Лукіян нюхнув пучку табаки з ріжка, чхнув і ека-' зав весело: — О, давно я вже був тут, Іване... (Коал.), Нюхнув угору [Кіт]—щось пахтить (Гл.)]. нюховий обонятельный. нюшити, -шу, -шйіп нюхать вбздух; (с дополнением) вынюхивать [Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Коцюб.)]. пяв межд мяу. нявка обл. см. мавка. нявкання мяуканье [Десь у дерезі почулося, котяче нявкання (Донч.)]. пявкати, -каю, -каєіп и нявчати, -чу, -чйш, нявкнути, -пу, -неш мяукать, мя}'кнуть [Під дверима надоїдливо нявчав кіт. Марія пішла відчинити йому двері (Вільде)\ Кіт нявкнув і підійшов до Трохима Івановича (Шиян)]. нявчання мяуканье. нявчати см. нявкати. нянечка ласк, нянюшка, нянечка [Не Знаю, нянечко моя, — Сказав я їй,— не розгадаю [загадки] (Гл.)]. няня* няня; ласк, нйнюшка [Одарка няня, що колись Мене маленьким доглядала, Мені, тихенько сміючись, Сю саму загадку сказала (Гл.)]. няня* кул. уст. няня [ — Щі, моб серце, сьо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)